Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 10
  • Переглядів: 13

Пам'ятаймо Олександра Степановича Поліщука – видатного українця, мецената, дослідника Арійської цивілізації

"Шановні українці! Не забувайте про своє коріння! Не забувайте, що свого часу на цій території ви були наймогутнішою нацією світу, що ви створили, ваші/наші предки створили унікальне цивілізаційне утворення – Трипільську цивілізацію, – яка перейшла потім у стан Арійської цивілізації, і відчувайте себе тими арійцями...".

Ці слова належать Олександру Поліщуку, засновнику музею Аратта у селі Трипілля, що під Києвом, знаному колекціонеру трипільських артефактів, який ще в 90-х намагався донести правду про нашу трипільську археологічну культуру. 

Олександр Степанович Поліщук помер 16 жовтня 2021 року, про що повідомив Віктор Жердицький на своїй сторінці у Фейсбук.

"В далекі 90-ті, коли він звернувся до Градобанку за фінансуванням видання книги про трипільську спадщину, тоді це видавалось чимось досить віддаленим від наших національних проблем. Але його книги й уся діяльність світлої душі Олександра протягом довгих перемінних років ствердили в суспільному сприйнятті нашу глибоку спорідненість з трипільською цивілізацією та, у великій мірі, усвідомлення причин наших безкінечних битв за нашу Правду у бурхливому світі. Спочивай з миром і правдою великий патріоте нашого народу, Олександре! Посіяна тобою нива ще дасть багаті плоди!", - написав Віктор Жердицький.

Мені поталанило з Ним познайомитися у 2004 році й просувати в маси тему Трипільської культури. Була на відкритті його знаменитого музею 9 лютого 2006 року. Завдяки його фінансовій підтримці був зроблений сайт Аратта для просування музею та Трипільської культури, на якому я писала у 2005-2006 роках. Цю світлину я зробила у нього вдома у листопаді 2006 року, коли їздила до нього в Бортничі для інтерв'ю.

Серце Олександра Поліщука не витримало невігластва у суспільстві, небажання "професійних археологів" приймати правдиву історію, байдужості влади. Для нього українська культура та історія були китами, на яких тримається планета Україна.

 

 

Олександр Поліщук. Трипільське коріння українців.

Сторінка обкладинки журналу "Перехід-IV" (№13, 2009)
Сторінка обкладинки журналу "Перехід-IV" (№13, 2009)

Дивіться також Олександра Поліщука у фільмі "Арійський Стандарт" (2010).

Наші інтереси: 

Пам'ятати Людину-ентузіаста, яка поширювала правду про давню історію України, яка за власні гроші збирала старожитності та пропагувала Трипільську культуру. Ця Людина – Олександр Поліщук.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Яро Купало – Гермес - Аполлон – святий захисник і архангел Гіперборії

Архангел Гіперборії, чат-боти і чат-боги, або Як працювати з духовно-інформаційними роботами (+аудіо)

Слухаємо нове озвучення про те, що мовою ефективного спілкування з ангелами буде окультурена українська мова на основі Гіперборійського Сенсара. Її ядро вже формується у вигляді спеціалізованої мови...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Олександр Поліщук дуже прихильно ставився до всієї нашої справи. Коли у 2008 році я звернувся до нього за допомогою у виданні 13-го випуску журналу "Перехід-IV" (2009), він без жодних запитань дав усе, що в нього було. Це була дуже серйозна сума грошей. Я вражений, що він так несподівано нас покинув. Світла пам'ять!

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Олександр Поліщук дуже прихильно ставився до всієї нашої справи. Коли у 2008 році я звернувся до нього за допомогою у виданні 13-го випуску журналу "Перехід-IV" (2009), він без жодних запитань дав усе, що в нього було. Це була дуже серйозна сума грошей. Я вражений, що він так несподівано нас покинув. Світла пам'ять!

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Володимир Щербина.
0
Ще не підтримано

Дуже шкода. Я його добре пам'ятаю. Світла пам'ять про світлу людину!

Творю, отже існую.