Ще з трипільських часів люди знали про ці три надважливі настанови для щасливого і повноцінного життя у Просторі волі. Ісус Хрестос два тисячоліття тому оновив Трипільську (Арійську) традицію, тому нам важливо дослідити його боголюдські настанови, зафіксовані в Євангелії.
Освячення. Щоб перебувати у стані святості «...трипільці культивували все, що піднімає дух людини, милує її око і слух: чиста і ввічлива мова, милозвучні пісні, розписна кераміка, вишиваний одяг, красиві сильні люди, гарні діти, шляхетні вчинки, щирі стосунки, впорядковані й захищені поселення, добре налагоджене господарство» (с. 220).
Озброєння. Щоб не впасти вниз із Простору волі (Царства Божого) «...своє м’яке нутро трипільці захистили найсильнішою у тодішньому світі бронею воєнної науки і передових озброєнь. Якщо інші народи озброювалися у міру потреби, то у трипільців мілітаризація і гонка озброєнь були фундаментальною релігійною настановою. Культ сили розвивався незалежно від того, була зовнішня загроза чи її не було. Просто бути найсильнішими вважалося нормою для нової раси. Воїнське виховання починалося з раннього дитинства, з невинних дитячих ігор» (с. 221).
Турбота про нащадків. «Головним чинником опанування навколишнього простору була висока плодючість нової раси і висока культура плекання дітей... У трипільців існував культ дітонародження, підтвердженням чого є величезна кількість ритуальних жіночих статуеток» (с. 221)[1].
Євангельські настанови
Для цитування настанов із Доброї Новини ми читатимемо книгу «Євангеліє Ісуса Хреста. – «Піраміда». – 2017.
Освячуйся!
«Іван Омиватель проповідував, омиваючи в пустині, і ходив по всій околиці Йорданській, проповідуючи оновлення на звільнення від гріхів» (с. 99).
«І сталось, як увесь народ омився, і Ісус був омитий Іваном у Йордані, омившись, молився» (с. 101).
«Ісус у силі Духа вернувся в Галілею. Він прийшов у Галілею і проповідував там Євангеліє Боже, кажучи: Царство Боже близько; оновлюйтесь і вірте в Добру Новину» (с. 102).
«Прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов Своїм звичаєм на зібрання громади і почав до них промовляти. І всі погоджувалися з Ним, і дивувалися словам ласки, які виходили з уст Його...» (с.102).
«І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по громадах їхніх, звіщаючи Добру Новину про Царство Боже і зцілюючи всяку хворобу та всяку недугу в народі» (с.103).
«Щасливі скромні, бо їхнє Царство Боже.
Щасливі засмучені буттям, бо вони отримають допомогу.
Щасливі лагідні, бо вони успадкують землю.
Щасливі голодні та спраглі правди, бо вони наситяться.
Щасливі милосердні, бо вони зазнають милосердя.
Щасливі чисті серцем, бо вони побачать Бога.
Щасливі миротворці, бо вони дітьми Божими стануть» (с.105).
«Так хай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небесах» (с. 106).
«Отче наш,
що єси на небесах!
Хай святиться ім’я Твоє!
Хай прийде царство Твоє;
Хай буде воля Твоя
як на небесах, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам днесь,
І відпусти нам борги наші,
як і ми відпускаємо боржникам нашим»
(Подано фрагмент 21 із Доброї Новина Ісуса Хреста, Сина Божого – Євангеліє без вставок і спотворень, із сайту «Народний Оглядач»).
«Збирайте собі скарби на небесах, де ні міль, ні хробаки не точать і де злодії не проломлюють стін і не крадуть. Бо де твій скарб, там і твоє серце буде» (с. 109).
«Світло тіла – око. Як, отже, твоє око ясне, все тіло твоє буде світле» (с. 109).
«Шукайте перше Царства Божого та правди його...» (с. 109).
«Не давайте святого псам, і не кидайте перел ваших перед свинями...» (с. 110).
«Усе, отже, що ви бажаєте, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм» (с. 111).
«Входьте вузькою брамою, бо простора брама й розлогий шлях, що веде до погибелі, і багато ним ходять. Але тісна брама й вузький шлях, що веде до життя вічного, і мало таких, що його находять» (с. 111).
«Чутка про Нього ширилась дедалі більше, і сила людей збігалася, щоб Його почути й вилікуватись від своїх недуг. І приходили до Нього звідусюди. Та Він відходив і пробував осторонь у самітних місцях і молився» (с. 112).
«Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, Він вийшов і пішов на самітне місце й там молився» (с. 114).
«Тими днями Він вийшов на гору молитись і провів усю ніч у молитві» (с. 130).
«Царство Боже здобувається силою; і ті, що докладають зусиль, схоплюють його» (с. 132).
«Узяв Ісус п’ять хлібів і, звівши очі вгору до неба, воздавши хвалу, поблагословив їх і розломив хліб, і став роздавати учням, а учні щоб клали перед народом...» (с. 134).
«І коли відпустив народ, відійшов Сам – один знову на гору молитись на самоті» (с. 134).
«Взяв Він його набік від народу, вклав пальці Свої у вуха і, добувши Своєї слини, доторкнувсь до його язика і, підвівши очі на небо, зітхнув і каже: Еффата, що значить «відкрийся». І зараз же відкрились його вуха, і язик у нього розв’язався, і він почав виразно говорити» (с.138).
«Тоді Він велів народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, розламав їх і став давати учням, щоб ті роздавали, і вони роздавали людям» (с. 138).
«...одного разу, в дорозі, коли він молився на самоті...» (с. 140).
«...Ісус бере зі Собою Петра, якова та Івана, його брата, і веде їх самих на високу гору окремо. І преобразився перед ними: обличчя Його сяяло, наче сонце, а одежа Його стала блискучою й такою білою, наче світло, що ніякий білильник на землі так не вибілив би її. І озвався Петро й звернувся до Ісуса: Господи, добре нам тут бути! Не знав-бо, що сказати» (с. 141).
«Ісус сказав їм: Через вашу малу віру; бо істинно кажу вам: коли матимете віру бодай як зерно гірчиці, скажете цій горі: перенесися звідси туди – і вона перенесеться, і нічого не буде для вас неможливого» (с. 143).
«Раз якось Він молився в одному місці... Отож кажу вам: просіть, – і дасться вам; шукайте, – і найдете; стукайте, – і відчинять вам. Кожний-бо, хто просить, – одержує, хто шукає, – находить, і тому, хто стукає, – відчиняють» (с. 148).
«Як він був близько до спуску з Оливної гори, вся громада Його учнів, ті, що йшли попереду, і ті, що йшли позаду, радіючи, почала сильним голосом хвалити Бога за всі чуда, що бачили, кажучи: Благословен, хто йде в ім’я Господнє! Мир на небесах і слава на висотах! Осанна в найвищих! Також сила людей, які прийшли на свято, почули, що Ісус іде в Єрусалим, і взяли пальмове гілля, й вийшли Йому назустріч з окликами: Осанна! Благословен грядущий в ім’я Господнє» (с. 154).
«Тому й кажу вам: коли молитесь і просите, віруйте, неначе все вже отримали, і все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите» (с. 156).
«Ісус встав від вечері, скинув одежу, узяв рушник і підперезався. Тоді налив води до умивальниці й почав умивати учням ноги й обтирати рушником, яким був підперезаний» (с. 169).
«Ісус промовив: Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного. Як Я любив вас, так любіть і ви один одного! По тому всі знатимуть, що ви Мої учні, коли матимете любов один до одного» (с. 170-171).
«І, відспівавши славлення, вони вийшли на Оливну гору» (с. 171).
«Ісус сказав їм: Не спіть і моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне. І сам відійшов від них так далеко, як кинути каменем, і почав молитися» (с. 172).
За столом із учнями, які простували із Єрусалима до Емауса:
«І от як Він був за столом з ними, взяв хліб, благословив і, розламавши його, дав їм» (с. 187).
Озброюйся!
«Знову приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус знайшов там продавців волів, овець і голубів; сиділи там і міняйли. І, зробивши бич із мотуззя, вигнав із храму всіх, що продавали й купували в храмі, і овець, і волів; перекинув столи міняйлів і гроші їхні розсипав, і перекинув ослони тих, що продавали голубів, і не дозволив, щоб хто переносив що через храм. Навчав Він їх і казав їм: Хіба не написано: «Дім Мій домом молитви назветься для всіх народів»? А ви з нього зробили печеру розбійників! А продавцям голубів сказав: Візьміть геть оце звідси і не робіть дому Божого торговельним домом» (с. 154-155).
Ісус тимчасово опустився у простір боротьби, щоб показати облудність всього фарисейського вчення. І потім відразу підняв свій рівень вібрацій до Простору волі:
«І підійшли до Нього в храмі сліпі та кульгаві, і Він зцілив їх» (с. 155).
Ще одна настанова від Ісуса Хреста:
«Далі сказав їм: Як Я вас посилав без калитки, без торби, без взуття, хіба вам чого бракувало? Нічого, – відповіли. І Він до них промовив: Тепер же хто має калитку, хай візьме так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч. Вони сказали: Господи! Ось два мечі тут. Він відповів їм: Достатньо» (с. 172).
Важливо зазначити коментар до цієї цитати:
«Ці слова треба розглядати як послання в майбутнє та стратегічну рекомендацію сучасним послідовникам Хрестовим – новому народові. Сенс цієї фрази в тому, що грошові знаки («калитка», тобто гаманець для грошей) втрачають свою цінність, тому треба мати матеріальні запаси («торбу»), а здатність до самозахисту («меч») стає важливішою за комфорт («одяг») (с. 528).
«Тоді Симон Петро, який мав меч при собі, добув його і, вдаривши слугу первосвященника, майже відтяв у нього праве вухо. Слуга той звався Малхом. Ісус озвався: Лишіть! І мовив до Петра: Сховай твій меч у піхви! І, доторкнувшись до вуха, зцілив його» (с. 173-174).
Плодися!
«Хіба ви не читали, що на початку ж сотворення Творець створив їх чоловіком та жінкою і мовив: ось чому покине чоловік батька-матір і пристане до своєї жінки і вони обоє будуть єдиним тілом, так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог з’єднає, людина хай не розлучає» (с. 149).
Це яскрава вказівка на облудність сучасного псевдо-релігійного культу надтварин – трансгуманізму. Адже він однозначно суперечить істинному навчанню боголюдини – Ісуса Хреста.
«Тоді привели до Нього малих дітей, щоб Він, поклавши на них руки, помолився. Учні ж докоряли їм. Бачачи те, Ісус сказав їм: Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до Мене, бо таких Царство Боже. Істинно кажу вам: хто Царства Божого не прийме, як дитина, той не ввійде до нього. І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх, і пішов звідти» (с. 149-150).
[1] Каганець І.В. Арійський стандарт: Технологія переходу в Простір волі. - Тернопіль: Мандрівець, 2014. - 624 с.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Освячуйся! Озброюйся! Плодися! – три настанови Доброї Новини для нових аріїв
Світ:
Спецтема:
Ще з трипільських часів люди знали про ці три надважливі настанови для щасливого і повноцінного життя у Просторі волі. Ісус Хрестос два тисячоліття тому оновив Трипільську (Арійську) традицію, тому нам важливо дослідити його боголюдські настанови, зафіксовані в Євангелії.
velykyygerbvud-2-1000.jpg
Зміст
Відгомін Трипільської релігії
Освячення. Щоб перебувати у стані святості «...трипільці культивували все, що піднімає дух людини, милує її око і слух: чиста і ввічлива мова, милозвучні пісні, розписна кераміка, вишиваний одяг, красиві сильні люди, гарні діти, шляхетні вчинки, щирі стосунки, впорядковані й захищені поселення, добре налагоджене господарство» (с. 220).
Озброєння. Щоб не впасти вниз із Простору волі (Царства Божого) «...своє м’яке нутро трипільці захистили найсильнішою у тодішньому світі бронею воєнної науки і передових озброєнь. Якщо інші народи озброювалися у міру потреби, то у трипільців мілітаризація і гонка озброєнь були фундаментальною релігійною настановою. Культ сили розвивався незалежно від того, була зовнішня загроза чи її не було. Просто бути найсильнішими вважалося нормою для нової раси. Воїнське виховання починалося з раннього дитинства, з невинних дитячих ігор» (с. 221).
Турбота про нащадків. «Головним чинником опанування навколишнього простору була висока плодючість нової раси і висока культура плекання дітей... У трипільців існував культ дітонародження, підтвердженням чого є величезна кількість ритуальних жіночих статуеток» (с. 221)[1].
Євангельські настанови
Для цитування настанов із Доброї Новини ми читатимемо книгу «Євангеліє Ісуса Хреста. – «Піраміда». – 2017.
Освячуйся!
«Іван Омиватель проповідував, омиваючи в пустині, і ходив по всій околиці Йорданській, проповідуючи оновлення на звільнення від гріхів» (с. 99).
«І сталось, як увесь народ омився, і Ісус був омитий Іваном у Йордані, омившись, молився» (с. 101).
«Ісус у силі Духа вернувся в Галілею. Він прийшов у Галілею і проповідував там Євангеліє Боже, кажучи: Царство Боже близько; оновлюйтесь і вірте в Добру Новину» (с. 102).
«Прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов Своїм звичаєм на зібрання громади і почав до них промовляти. І всі погоджувалися з Ним, і дивувалися словам ласки, які виходили з уст Його...» (с.102).
«І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по громадах їхніх, звіщаючи Добру Новину про Царство Боже і зцілюючи всяку хворобу та всяку недугу в народі» (с.103).
«Щасливі скромні, бо їхнє Царство Боже.
Щасливі засмучені буттям, бо вони отримають допомогу.
Щасливі лагідні, бо вони успадкують землю.
Щасливі голодні та спраглі правди, бо вони наситяться.
Щасливі милосердні, бо вони зазнають милосердя.
Щасливі чисті серцем, бо вони побачать Бога.
Щасливі миротворці, бо вони дітьми Божими стануть» (с.105).
«Так хай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небесах» (с. 106).
(Подано фрагмент 21 із Доброї Новина Ісуса Хреста, Сина Божого – Євангеліє без вставок і спотворень, із сайту «Народний Оглядач»).
«Збирайте собі скарби на небесах, де ні міль, ні хробаки не точать і де злодії не проломлюють стін і не крадуть. Бо де твій скарб, там і твоє серце буде» (с. 109).
«Світло тіла – око. Як, отже, твоє око ясне, все тіло твоє буде світле» (с. 109).
«Шукайте перше Царства Божого та правди його...» (с. 109).
«Не давайте святого псам, і не кидайте перел ваших перед свинями...» (с. 110).
«Усе, отже, що ви бажаєте, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм» (с. 111).
«Входьте вузькою брамою, бо простора брама й розлогий шлях, що веде до погибелі, і багато ним ходять. Але тісна брама й вузький шлях, що веде до життя вічного, і мало таких, що його находять» (с. 111).
«Чутка про Нього ширилась дедалі більше, і сила людей збігалася, щоб Його почути й вилікуватись від своїх недуг. І приходили до Нього звідусюди. Та Він відходив і пробував осторонь у самітних місцях і молився» (с. 112).
«Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, Він вийшов і пішов на самітне місце й там молився» (с. 114).
«Тими днями Він вийшов на гору молитись і провів усю ніч у молитві» (с. 130).
«Царство Боже здобувається силою; і ті, що докладають зусиль, схоплюють його» (с. 132).
«Узяв Ісус п’ять хлібів і, звівши очі вгору до неба, воздавши хвалу, поблагословив їх і розломив хліб, і став роздавати учням, а учні щоб клали перед народом...» (с. 134).
«І коли відпустив народ, відійшов Сам – один знову на гору молитись на самоті» (с. 134).
«Взяв Він його набік від народу, вклав пальці Свої у вуха і, добувши Своєї слини, доторкнувсь до його язика і, підвівши очі на небо, зітхнув і каже: Еффата, що значить «відкрийся». І зараз же відкрились його вуха, і язик у нього розв’язався, і він почав виразно говорити» (с.138).
«Тоді Він велів народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, розламав їх і став давати учням, щоб ті роздавали, і вони роздавали людям» (с. 138).
«...одного разу, в дорозі, коли він молився на самоті...» (с. 140).
«...Ісус бере зі Собою Петра, якова та Івана, його брата, і веде їх самих на високу гору окремо. І преобразився перед ними: обличчя Його сяяло, наче сонце, а одежа Його стала блискучою й такою білою, наче світло, що ніякий білильник на землі так не вибілив би її. І озвався Петро й звернувся до Ісуса: Господи, добре нам тут бути! Не знав-бо, що сказати» (с. 141).
«Ісус сказав їм: Через вашу малу віру; бо істинно кажу вам: коли матимете віру бодай як зерно гірчиці, скажете цій горі: перенесися звідси туди – і вона перенесеться, і нічого не буде для вас неможливого» (с. 143).
«Раз якось Він молився в одному місці... Отож кажу вам: просіть, – і дасться вам; шукайте, – і найдете; стукайте, – і відчинять вам. Кожний-бо, хто просить, – одержує, хто шукає, – находить, і тому, хто стукає, – відчиняють» (с. 148).
«Як він був близько до спуску з Оливної гори, вся громада Його учнів, ті, що йшли попереду, і ті, що йшли позаду, радіючи, почала сильним голосом хвалити Бога за всі чуда, що бачили, кажучи: Благословен, хто йде в ім’я Господнє! Мир на небесах і слава на висотах! Осанна в найвищих! Також сила людей, які прийшли на свято, почули, що Ісус іде в Єрусалим, і взяли пальмове гілля, й вийшли Йому назустріч з окликами: Осанна! Благословен грядущий в ім’я Господнє» (с. 154).
«Тому й кажу вам: коли молитесь і просите, віруйте, неначе все вже отримали, і все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите» (с. 156).
«Ісус встав від вечері, скинув одежу, узяв рушник і підперезався. Тоді налив води до умивальниці й почав умивати учням ноги й обтирати рушником, яким був підперезаний» (с. 169).
«Ісус промовив: Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного. Як Я любив вас, так любіть і ви один одного! По тому всі знатимуть, що ви Мої учні, коли матимете любов один до одного» (с. 170-171).
«І, відспівавши славлення, вони вийшли на Оливну гору» (с. 171).
«Ісус сказав їм: Не спіть і моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне. І сам відійшов від них так далеко, як кинути каменем, і почав молитися» (с. 172).
За столом із учнями, які простували із Єрусалима до Емауса:
«І от як Він був за столом з ними, взяв хліб, благословив і, розламавши його, дав їм» (с. 187).
Озброюйся!
«Знову приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус знайшов там продавців волів, овець і голубів; сиділи там і міняйли. І, зробивши бич із мотуззя, вигнав із храму всіх, що продавали й купували в храмі, і овець, і волів; перекинув столи міняйлів і гроші їхні розсипав, і перекинув ослони тих, що продавали голубів, і не дозволив, щоб хто переносив що через храм. Навчав Він їх і казав їм: Хіба не написано: «Дім Мій домом молитви назветься для всіх народів»? А ви з нього зробили печеру розбійників! А продавцям голубів сказав: Візьміть геть оце звідси і не робіть дому Божого торговельним домом» (с. 154-155).
Ісус тимчасово опустився у простір боротьби, щоб показати облудність всього фарисейського вчення. І потім відразу підняв свій рівень вібрацій до Простору волі:
«І підійшли до Нього в храмі сліпі та кульгаві, і Він зцілив їх» (с. 155).
Ще одна настанова від Ісуса Хреста:
«Далі сказав їм: Як Я вас посилав без калитки, без торби, без взуття, хіба вам чого бракувало? Нічого, – відповіли. І Він до них промовив: Тепер же хто має калитку, хай візьме так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч. Вони сказали: Господи! Ось два мечі тут. Він відповів їм: Достатньо» (с. 172).
Важливо зазначити коментар до цієї цитати:
«Ці слова треба розглядати як послання в майбутнє та стратегічну рекомендацію сучасним послідовникам Хрестовим – новому народові. Сенс цієї фрази в тому, що грошові знаки («калитка», тобто гаманець для грошей) втрачають свою цінність, тому треба мати матеріальні запаси («торбу»), а здатність до самозахисту («меч») стає важливішою за комфорт («одяг») (с. 528).
«Тоді Симон Петро, який мав меч при собі, добув його і, вдаривши слугу первосвященника, майже відтяв у нього праве вухо. Слуга той звався Малхом. Ісус озвався: Лишіть! І мовив до Петра: Сховай твій меч у піхви! І, доторкнувшись до вуха, зцілив його» (с. 173-174).
Плодися!
«Хіба ви не читали, що на початку ж сотворення Творець створив їх чоловіком та жінкою і мовив: ось чому покине чоловік батька-матір і пристане до своєї жінки і вони обоє будуть єдиним тілом, так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог з’єднає, людина хай не розлучає» (с. 149).
Це яскрава вказівка на облудність сучасного псевдо-релігійного культу надтварин – трансгуманізму. Адже він однозначно суперечить істинному навчанню боголюдини – Ісуса Хреста.
«Тоді привели до Нього малих дітей, щоб Він, поклавши на них руки, помолився. Учні ж докоряли їм. Бачачи те, Ісус сказав їм: Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до Мене, бо таких Царство Боже. Істинно кажу вам: хто Царства Божого не прийме, як дитина, той не ввійде до нього. І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх, і пішов звідти» (с. 149-150).
[1] Каганець І.В. Арійський стандарт: Технологія переходу в Простір волі. - Тернопіль: Мандрівець, 2014. - 624 с.
Ставати істинними послідовниками Ісуса Хреста!
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта