Спільне розслідування журналістів Фінляндії, Швеції, Норвегії та Данії виявило десятки російських шпигунів серед колишніх та чинних співробітників диппредставництв РФ. Не менше третини співробітників посольств Росії насправді є розвідниками Служби зовнішньої розвідки РФ, військової розвідки (колишня ГРУ) чи ФСБ.
Посольство РФ у Фінляндії (Фото - Facеbook посольства)
Про це написало фінське видання Yle, яке з'ясувало особи трьох російських розвідників, що раніше працювали у Фінляндії.
Розслідування були проведені редакторами Yle MOT і Spotlight і є частиною проекту скандинавських телерадіомовних компаній, у рамках якого журналісти розкрили особи десятків офіцерів російської розвідки. Офіційно вони належать до штату посольства, але насправді працюють у підпорядкуванні Служби зовнішньої розвідки Росії, військової розвідки ГРУ чи ФСБ. У російському посольстві в Гельсінкі інформацію Yle ніяк не прокоментували.
Шведська суспільна телерадіокомпанія SVT встановила особи 21 російського розвідника. Не менше тринадцяти з них працювали в посольстві Росії в Стокгольмі щонайменше до квітня 2022 року. Однак у вівторок Швеція заявила, що висилає п'ятьох російських дипломатів, дії яких суперечать їх дипломатичному статусу.
Шпигуни зазвичай займають малопомітні дипломатичні посади, оскільки це дає їм більше можливостей для "основної роботи" і одночасно гарантує від будь-якого кримінального переслідування у разі провалу.
За даними журналістів, фінська Служба безпеки та розвідки (SUPO) неодноразово зривала спроби вербування росіян, що живуть у Фінляндії. Один із посадовців на умовах анонімності розповів, що фінські спецслужби кілька разів втручалися, коли такі дипломати намагалися встановити контакт із росіянами у Фінляндії для шпигунських цілей.
Yle пише про виявлених журналістами російських шпигунів. Серед них – Дмитро Оторочкін, який був 3-м секретарем посольства РФ у Гельсінкі з 2014 по 2018 рік, а потім був переведений до посольства РФ у Копенгагені. Там він пропрацював до 2022 року, коли Данія визнала його персоною нон грата.
60-річний Володимир Комаров до квітня 2022 року працював радником місії в Гельсінкі. У російських базах даних його адреса позначена як штаб-квартира російської військової розвідки (ГРУ) у Москві. На початку своєї кар'єри Комаров також працював у Росії в міністерстві економічного розвитку, сфера відповідальності якого схожа на міністерство праці та економіки Фінляндії.
37-річний Дмитро Двінянінов також був співробітниками ГРУ. Він працював помічником у місії, а раніше працював у російському науково-дослідному інституті, який займається розробкою космічних технологій. За інформацією громадської організації «Центр «Досьє», його близький родич працював на СВР, тобто російську зовнішню розвідку.
Їх вислали навесні 2022 року.
Норвегія також нещодавно заявила, що видворила не менше 15 співробітників розвідки, які перебували в країні. За даними норвезької поліції безпеки, причиною видворення стала неадекватна поведінка дипломатів. Наприклад, офіцери розвідки намагалися завербувати джерела інформації та купити передові норвезькі технології.
У шпигунстві Росія також використовує людей, які отримали фальшиві особи або чиї зв’язки з російською державою були приховані. Таких осіб у світі розвідки називають "нелегалами", йдеться у публікації Yle.
У жовтні 2022 року Норвегія заявила, що викрила російського шпигуна, який видавав себе за бразильського дослідника. Ймовірно, у Фінляндії також є такі "нелегали", тобто шпигуни, які не мають дипломатичного статусу.
У Росії за нелегалів в основному відповідає зовнішня розвідка країни (СВР). Мікко Порвалі, фінський експерт з питань безпеки та розвідки також вважає можливим, що такі шпигуни є у Фінляндії.
– У Росії є добре забезпечена влада, завдання якої – організація нелегальної імміграції до західних країн, – каже Мікко Порвалі.
Діяльність нелегалів є досить тривалою і, наприклад, для фальсифікації біографії людини витрачаються значні ресурси.
– Серед дієвих методів є, наприклад, знайти особу дитини, яка померла маленькою, і таким чином намагатися якось повернути цю людину до життя. Російські нелегали, які діяли в Північній Америці, мали доступ, наприклад, до інформації про особу дитини, яка померла немовлям, особа якої була використана, – каже Порвалі.
Подібні методи використовували також у Фінляндії.
У рамках розслідування встановили особи 38 агентів російської розвідки – усі були повʼязані з дипломатичними місіями у країнах Північної Європи.
Крім того, дуже ймовірно, що з ГУР пов’язаний і генеральний консул Росії в Баренцбурзі Андрєй Чемерило, адже він проживав за адресою, що відома як навчальний центр співробітників ГРУ. Сам Чемерило заперечує звʼязки з розвідкою.
Yle пише, що після нападу Росії на Україну в лютому 2022 року країни Північної Європи посилили свою увагу до діяльності російських спецслужб.
Питання: треба було, щоб повномасштабна війна РФ в Україні їм відкрила очі? Вони не бачили, скільки шпигунів працювало в Великій Британії та інших європейських країнах? Про це стало відомо ще у 2018 році!
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
"Очі та вуха Путіна". Десятки шпигунів-дипломатів Росії працювали у Північній Європі
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Спільне розслідування журналістів Фінляндії, Швеції, Норвегії та Данії виявило десятки російських шпигунів серед колишніх та чинних співробітників диппредставництв РФ. Не менше третини співробітників посольств Росії насправді є розвідниками Служби зовнішньої розвідки РФ, військової розвідки (колишня ГРУ) чи ФСБ.
23042603.jpg
Про це написало фінське видання Yle, яке з'ясувало особи трьох російських розвідників, що раніше працювали у Фінляндії.
Розслідування були проведені редакторами Yle MOT і Spotlight і є частиною проекту скандинавських телерадіомовних компаній, у рамках якого журналісти розкрили особи десятків офіцерів російської розвідки. Офіційно вони належать до штату посольства, але насправді працюють у підпорядкуванні Служби зовнішньої розвідки Росії, військової розвідки ГРУ чи ФСБ. У російському посольстві в Гельсінкі інформацію Yle ніяк не прокоментували.
Шведська суспільна телерадіокомпанія SVT встановила особи 21 російського розвідника. Не менше тринадцяти з них працювали в посольстві Росії в Стокгольмі щонайменше до квітня 2022 року. Однак у вівторок Швеція заявила, що висилає п'ятьох російських дипломатів, дії яких суперечать їх дипломатичному статусу.
Шпигуни зазвичай займають малопомітні дипломатичні посади, оскільки це дає їм більше можливостей для "основної роботи" і одночасно гарантує від будь-якого кримінального переслідування у разі провалу.
За даними журналістів, фінська Служба безпеки та розвідки (SUPO) неодноразово зривала спроби вербування росіян, що живуть у Фінляндії. Один із посадовців на умовах анонімності розповів, що фінські спецслужби кілька разів втручалися, коли такі дипломати намагалися встановити контакт із росіянами у Фінляндії для шпигунських цілей.
Yle пише про виявлених журналістами російських шпигунів. Серед них – Дмитро Оторочкін, який був 3-м секретарем посольства РФ у Гельсінкі з 2014 по 2018 рік, а потім був переведений до посольства РФ у Копенгагені. Там він пропрацював до 2022 року, коли Данія визнала його персоною нон грата.
60-річний Володимир Комаров до квітня 2022 року працював радником місії в Гельсінкі. У російських базах даних його адреса позначена як штаб-квартира російської військової розвідки (ГРУ) у Москві. На початку своєї кар'єри Комаров також працював у Росії в міністерстві економічного розвитку, сфера відповідальності якого схожа на міністерство праці та економіки Фінляндії.
37-річний Дмитро Двінянінов також був співробітниками ГРУ. Він працював помічником у місії, а раніше працював у російському науково-дослідному інституті, який займається розробкою космічних технологій. За інформацією громадської організації «Центр «Досьє», його близький родич працював на СВР, тобто російську зовнішню розвідку.
Їх вислали навесні 2022 року.
Норвегія також нещодавно заявила, що видворила не менше 15 співробітників розвідки, які перебували в країні. За даними норвезької поліції безпеки, причиною видворення стала неадекватна поведінка дипломатів. Наприклад, офіцери розвідки намагалися завербувати джерела інформації та купити передові норвезькі технології.
У шпигунстві Росія також використовує людей, які отримали фальшиві особи або чиї зв’язки з російською державою були приховані. Таких осіб у світі розвідки називають "нелегалами", йдеться у публікації Yle.
У жовтні 2022 року Норвегія заявила, що викрила російського шпигуна, який видавав себе за бразильського дослідника. Ймовірно, у Фінляндії також є такі "нелегали", тобто шпигуни, які не мають дипломатичного статусу.
У Росії за нелегалів в основному відповідає зовнішня розвідка країни (СВР). Мікко Порвалі, фінський експерт з питань безпеки та розвідки також вважає можливим, що такі шпигуни є у Фінляндії.
– У Росії є добре забезпечена влада, завдання якої – організація нелегальної імміграції до західних країн, – каже Мікко Порвалі.
Діяльність нелегалів є досить тривалою і, наприклад, для фальсифікації біографії людини витрачаються значні ресурси.
– Серед дієвих методів є, наприклад, знайти особу дитини, яка померла маленькою, і таким чином намагатися якось повернути цю людину до життя. Російські нелегали, які діяли в Північній Америці, мали доступ, наприклад, до інформації про особу дитини, яка померла немовлям, особа якої була використана, – каже Порвалі.
Подібні методи використовували також у Фінляндії.
У рамках розслідування встановили особи 38 агентів російської розвідки – усі були повʼязані з дипломатичними місіями у країнах Північної Європи.
Крім того, дуже ймовірно, що з ГУР пов’язаний і генеральний консул Росії в Баренцбурзі Андрєй Чемерило, адже він проживав за адресою, що відома як навчальний центр співробітників ГРУ. Сам Чемерило заперечує звʼязки з розвідкою.
Yle пише, що після нападу Росії на Україну в лютому 2022 року країни Північної Європи посилили свою увагу до діяльності російських спецслужб.
Питання: треба було, щоб повномасштабна війна РФ в Україні їм відкрила очі? Вони не бачили, скільки шпигунів працювало в Великій Британії та інших європейських країнах? Про це стало відомо ще у 2018 році!
Про російську агентуру у Західній Європі відкрито пишуть, починаючи з 2014 року, коли РФ почала свою агресію в Україні. Наприклад, ми писали, що російські шпигуни повернулися до Європи через початок нової «холодної війни».
Німецький журналіст та політолог Борис Райтшустер написав у своїй книзі «Таємна війна Путіна» у 2016 році, що в країнах Заходу діють таємні напіввійськові загони Кремля та існує розгалужена російська агентурна мережа.
Нарешті доходить до безтурботних європейських країн, ЩО таке Росія і якими методами діє.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта