Навіщо знати свій тип?

У нас іще є потреби – у кожного - свої. І якщо ми їх не задовольняємо – страждаємо, стаємо роздратованими, неспокійними, тривожними, сердитими, і життя немилим стає... А головні потреби диктуються дуальною природою людини – прагнення душі дуальності: комфорту, затишку, захисту слабких сторін, підтримки, допомоги. І любові. Без любові чахне все живе. Що вже говорити про людину? Затишна родина люблячих рідних: діти, які розуміють і допомагають, супутник життя – найголовніша після тебе самого людина, і потреби душі і тіла задоволені. І сім’я – міцна, гармонійна, здорова.

Хочеться ще психічної рівноваги, душевного здоров’я, вміння управляти своїм станом. Знову – знання свого типу і особливостей перебігу психічних процесів. Так, блоком ЕГО ще потрібно вміти грамотно користуватися. Якщо експлуатувати творчу функцію, а ми завдяки неї частіше всього діємо, можна і виснажитися, і набути психосоматичних хвороб. Щоб не перевантажуватися, треба відчувати свій стан, і при найменшій втомі переключатися на першу програмну функцію: комусь задовольнити естетичні потреби і дати насолоди тілу, комусь полинути у мрії, комусь у міркування. Залежно від типу. Отже, не тільки тип свій варто знати, а й функціонування психіки за моделлю-А. Блок ЕГО – блок реалізації, грамотно задіюючи його психічні ознаки, почуваємось сильними, здоровими, щасливими. Блок ІД (Можу) діє в напружених екстремальних ситуаціях, і прояви його психічних ознак – короткочасні, тільки залежно від ситуації. Некотрольовані: «дію не я, діє воно само». Так само і соціальний блок СУПЕР ЕГО (Треба) – «я повинен, від мене чекають». Треба задіяти ці якості – піднапружте себе, але тільки короткочасно, згідно ситуації, а потім знову переходьте до якостей блоку ЕГО – ставайте самим собою, і одразу відчуєте полегшення і спокій після напруження невластивих Вам від природи слабких якостей. Та можна їх і не задіювати взагалі – ми робимо це для того, щоб відповідати суспільним нормам і стереотипним уявленням. По мірі переходу суспільства до соціону потреба в актуалізації блоку СУПЕР ЕГО відпаде – суспільні норми будуть поважати вроджену природу кожного і прийматимемо один одного такими, якими ми є за сильними своїми сторонами. Яке полегшення!

А поки що, знання свого типу – це знання свого стилю роботи, стилю життя, що дає можливість розвивати і зміцнювати свої сильні сторони і компенсувати слабкі, переймаючи нормативні елементи поведінки у інших, або делегуючи їм з повною довірою те, у чому Ви слабкі. Це є певним дієвим інструментом адекватної адаптації у житті. Але для цього ще й необхідно знати соціонічні типи свого оточення.

І, знаючи свій тип, а отже, себе природного, ми ефективно спрямовуємо внутрішню енергію, щоб, не виснажуючись, досягати кращих результатів, стаємо впевненими у відстоюванні своєї індивідуальності: своїх потреб, інтересів, цінностей, прагнень. Стаємо самостійними.

Людина певного типу має певний вроджений і незмінний основний та перехідний темперамент. І, знаючи можливості свого темпераменту, можна правильно організувати ритм життя, не дозволяти іншим порушувати його. А, знаючи типи і темпераменти інших, не будемо нікого ні підганяти, ні сповільнювати, будемо приймати темп інших і співіснувати з тими, темпераментами які доповнюють наш, а це: сангвіністичний з холеричним і флегматичний з меланхолійним.

Коли ми знаємо свій тип і типи людей свого оточення, ми знаємо наші закономірні стосунки і можемо їх корегувати, тоді наше спілкування і взаємодії стають приємними, ефективними, ми знаємо, чим можемо бути корисними одне одному. І при цьому не піддаватимемось впливу,  зберігаючи особисту свободу. З’являться розуміння і терпіння, чуйність, доброзичливість, станемо цікавими в спілкуванні, впевненими за будь-яких обставин.

І, звичайно, вибір своєї справи ми можемо зробити правильно, тільки знаючи свої сильні сторони і сфери їх реалізації, тобто, що ми можемо, а що – ні, яка справа принесе задоволення і користь, тому проблеми вибору професії не постане.

Знання свого типу сприяє кращому усвідомленню взаємодій з оточенням, розумінню себе та інших. Тим, хто знає себе, легше і цікавіше жити: розуміючи суть психіки, мотиви поведінки і особливості характеру згідно соціонічного типу, Ви уникнете багатьох помилок, сприйматимете людей і життя усвідомлено, бачитимете соціонічні закономірності, житимете насичено й гармонійно.

Сила соціонічного типу - в осмисленні своїх якостей: а значить, у сприйнятті ситуації належним чином, у виборі найоптимальніших рішень з усіх можливих, в усвідомленні причин і передбаченні наслідків своїх дій, у можливості побачити себе зі сторони, розібратися і керувати собою – все це відкриває шлях до себе. Людина, яка зрозуміла властивий їй тип поведінки, сприйняття, мислення, відчуття, тобто відкрила свій соціонічний тип, починає діяти значно ефективніше, впевненіше, не витрачаючи зайвих сил. Вона пізнає себе й сильні, творчі сторони своєї індивідуальності, не розпорошує сили та енергію на дрібниці, впевнено йде життєвим шляхом, знаючи своє покликання і призначення в суспільстві. Реалізує свій енергетичний потенціал. Для цього треба усвідомити свої сильні сторони і почати більш цілеспрямоване й активне життя, що стане більш осмисленим, а результати - наявними. Відчується ріст енергетики – немов побіжний вітер дме у вітрила! Знайдете своє покликання, помічники прийдуть, однодумці, близькі за духом люди. І світ, і люди чекають цього від Вас.

Чи не забагато обіцяєте? – спитаєте. Ні. Це – реально. Це - наша природа. Вона сильніша за нас. І дотримання її законів – це якість нашого життя. Вибір – за вами.

 

 

 

Соціонічний тип - це шлях до себе. Знаючи його, можна максимально наблизитись до істиності своєї натури, краще розуміти себе, мотиви власних вчинків. Основне психологічне правило при постановці і вирішенні завдань - не варто замахуватися на більше, ніж можеш зробити. Як сказано в крилатому вислові – “вище себе не пригнеш”. Знаючи свій тип, можна напевне знати свої можливості. Людина тоді правильно орієнтується у життєвих ситуаціях: адже знає, в чому від природи вона компетентна і сильна, енергетично невичерпна і невразлива щодо критики, що дається їй легко, не обтяжує і не буде набридати. А знаючи власні слабкості, можна оминати ті види діяльності, які не відповідають характеру і які просто недопустимі, бо спричинятимуть хворобливість – напружуватимуть психіку, пригнічуватимуть, формуватимуть комплекс неповноцінності і будуть фізично виснажувати, приводячи до різних хвороб.

Дехто вважає, що знання власного соціонічного типу ставить людину у певні рамки, обмежує її світосприйняття, не дає можливостей розвиватися. Насправді ніякі знання не обмежують світогляд, а навпаки. А щодо соціонічного типу, то, якщо людина знає себе, свої особливості та відмінності інших людей, вона перестає ставити всіх у рамки власного світосприйняття, тобто міряти всіх по собі. Знаючи здібностіі, як свої, так і інших, може об’єктивно ставитися до людей, висувати реальні вимоги до них, даремно не осуджувати. А також знайти злагоду із самим собою, внутрішньо організуватися і самостійно вирішувати особисті питання. Прагнучи до організованості і комфортності свого оточення, ми регулюємо необхідну відстань у стосунках: з ким і як спілкуватися, при чому можемо це робити як свідомо, так і автоматично. Допомагає психіка. І знання.

Знання соціонічного типу дає можливість:

1.   Розкрити природжений потенціал, індивідуальність.

2.   Стати впевненим у собі.

3.   Знати свої сильні і слабкі сторони.

4.   Знати свої потреби і способи їх задоволення.

5.   Бути самостійним у вирішенні питань.

6.   Знати мотиви вчинків як своїх, так і інших.

7.   Свідомо діяти й об’єктивно оцінювати свою поведінку.

8.   Оминати помилок у житті.

9.   Правильно обрати професію.

10.  Знайти друзів й однодумців.

11.  Передбачати стосунки з іншими.

12.  Уникати непорозумінь і конфліктів.

13.  Створити дуальну сім’ю.

14.  Формувати ефективні психічно сумісні робочі групи.

15.  Вирішити соціальні проблеми невдоволення, роздратування і психічних захворювань, які виникають через незнання власної природи і законів міжособових взаємодій.