Раз на місяць або частіше добропорядний житель Таллінна дістає із сейфа пістолет або револьвер і відправляється в найближчий ліс пристрілювати особисту зброю.
Відповідно до закону вогнепальною зброєю може володіти будь-який психічно здоровий і законослухняний громадянин Естонії. Заплативши сто крон, можна потренуватися на стрільбищі одного зі збройових клубів.
Талліннці стріляють на колишньому радянському ракетному полігоні — бізнесмени й домогосподарки разом з бійцями сил самооборони й співробітниками охоронних фірм. В 96-ому, коли закон дозволив вільний продаж зброї, в Естонії почався збройовий бум. Скуповували все. Від дамських пістолетів до снайперських гвинтівок...
Любов до зброї в Естонії безмежна. Арсенал Арне Сараппу один із самих скромних. Усього п’ять стволів. Збройова кімната в дитячій. Сейф із пістолетами, патронами й прицілом від снайперської гвинтівки між ліжечком й акваріумом. Сама гвинтівка в шафі для одягу. Поки він з гордістю показує пістолет часів війни, знайдений у димарі, чотирирічна дочка Марі грається з автоматом Калашникова.
Автомат у будинку — ознака того, що власник є членом "Кайтселіт", системи самооборони Естонії. В 18-му році її створили для партизанської війни проти німецьких військ.
У радянські роки це знамениті "лісові брати", зараз — головна ударна сила естонського Міноборони. У регулярній армії всього три тисячі бійців. У "Кайтселіт" майже втроє більше. Для добровольця соціальний статус не має значення. Тут фермери, учителі, колишні військові й навіть президент із прем'єр-міністром, що поки дослужився до прапорщика.
Служба в "Кайтселіт" не обтяжна. У середньому активний учасник сил самооборони лише 8 днів у році проводить на військових зборах в естонських лісах. "Кайтселіт" учиться діяти в умовах партизанської війни. Максимальна імітація буднів сучасних "лісових братів".
Майже п'ята частина - російськомовні громадяни Естонії. Іван Білоусов на навчаннях останній раз був у 1978-му, ще в Радянській армії. Зараз другий номер кулеметного розрахунку талліннського підрозділу. На перепідготовку пішов охоче. Говорить, що виконає обов'язок громадянина й до того ж безкоштовно навчиться поводитися з новою зброєю.
Через кілька днів резервісти роз'їдуться по домах. Знімуть військову форму й сховають гвинтівки в шафи. Наступні навчання - через рік, якщо не надійде сигнал тривоги.
Основний засіб оповіщення членів "Кайтселіт" - мобільні телефони, які є в кожного бійця сил самооборони. Через дві години після початку бойових дій формуються перші міські батальйони. Максимум через двадцять чотири всі 8 тисяч бійців повинні зайняти оборону стратегічних об'єктів або вступити в бій.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Народна самооборона Естонії
Світ:
Раз на місяць або частіше добропорядний житель Таллінна дістає із сейфа пістолет або револьвер і відправляється в найближчий ліс пристрілювати особисту зброю.
07052202e.jpg
Відповідно до закону вогнепальною зброєю може володіти будь-який психічно здоровий і законослухняний громадянин Естонії. Заплативши сто крон, можна потренуватися на стрільбищі одного зі збройових клубів.
Талліннці стріляють на колишньому радянському ракетному полігоні — бізнесмени й домогосподарки разом з бійцями сил самооборони й співробітниками охоронних фірм. В 96-ому, коли закон дозволив вільний продаж зброї, в Естонії почався збройовий бум. Скуповували все. Від дамських пістолетів до снайперських гвинтівок...
Любов до зброї в Естонії безмежна. Арсенал Арне Сараппу один із самих скромних. Усього п’ять стволів. Збройова кімната в дитячій. Сейф із пістолетами, патронами й прицілом від снайперської гвинтівки між ліжечком й акваріумом. Сама гвинтівка в шафі для одягу. Поки він з гордістю показує пістолет часів війни, знайдений у димарі, чотирирічна дочка Марі грається з автоматом Калашникова.
Автомат у будинку — ознака того, що власник є членом "Кайтселіт", системи самооборони Естонії. В 18-му році її створили для партизанської війни проти німецьких військ.
У радянські роки це знамениті "лісові брати", зараз — головна ударна сила естонського Міноборони. У регулярній армії всього три тисячі бійців. У "Кайтселіт" майже втроє більше. Для добровольця соціальний статус не має значення. Тут фермери, учителі, колишні військові й навіть президент із прем'єр-міністром, що поки дослужився до прапорщика.
Служба в "Кайтселіт" не обтяжна. У середньому активний учасник сил самооборони лише 8 днів у році проводить на військових зборах в естонських лісах. "Кайтселіт" учиться діяти в умовах партизанської війни. Максимальна імітація буднів сучасних "лісових братів".
Майже п'ята частина - російськомовні громадяни Естонії. Іван Білоусов на навчаннях останній раз був у 1978-му, ще в Радянській армії. Зараз другий номер кулеметного розрахунку талліннського підрозділу. На перепідготовку пішов охоче. Говорить, що виконає обов'язок громадянина й до того ж безкоштовно навчиться поводитися з новою зброєю.
Через кілька днів резервісти роз'їдуться по домах. Знімуть військову форму й сховають гвинтівки в шафи. Наступні навчання - через рік, якщо не надійде сигнал тривоги.
Основний засіб оповіщення членів "Кайтселіт" - мобільні телефони, які є в кожного бійця сил самооборони. Через дві години після початку бойових дій формуються перші міські батальйони. Максимум через двадцять чотири всі 8 тисяч бійців повинні зайняти оборону стратегічних об'єктів або вступити в бій.
------------------------------
В тему:
Арійська стрілецька асоціація
Арійська стрілецька асоціація публікує книгу Олексія Мандзяка «Бойові традиції аріїв»
Більше зброї — менше злочинів
Зброя для генофонду
Селекція погрозою
Союз Цивільна зброя
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта