Мракобісся. Текст №2

Культурний фронт – лінія протистояння. У них своє, нам незрозуміле і непотрібне – „Аншлаг! Аншлаг!”, ліричні серіали, співаки-трансвестити. Вони фінансують фільми про себе, вони їх рекламують, вони їх дивляться, вони проплачують рецензії, вони крутять їх по всіх своїх каналах. Глянцева мерзота. Дегенеративне мистецтво належить дегенератам.

Помічено: для дегенеративного мистецтва завжди знаходяться спонсори. Для послуг дегенератів – найкращі концертні зали, кінотеатри, філармонії. Це означає, що процес морального знищення української нації посилено фінансується і поставлено на конвейєр. Хто володіє фінансами? Питання ідентифікації. Незважаючи на скасування окупантами паспортної графи „національність” ця ідентифікація не для кого секретом не є. Достатньо назвати речі своїми іменами.

Знищується все справді вартісне. Під будь-яким приводом. Нема бюджетних коштів. У вас недостатньо грошей на оренду. Сьогодні сцена зайнята. Не формат. Не модно. Так, не модно. Культура народного спротиву не модна. В усіх своїх проявах – народні фольклорні колективи, кінорежисери-традиціоналісти, права рок-сцена, майстри художнього жанру – здорова культура відкрито і неприховано знищується. Культурний геноцид. Хто творець цього геноциду? Згадайте, кому належать медіа-імперії, усі ці рейтингові телеканали, FM-радіостанції, елітна та жовта преса. Уродам.

Ублюдочна республіка – це ублюдочна еліта з неповноцінною ублюдочною психологією, яка створює ублюдочну масову культуру для самої себе. Ублюдочна республіка – продукт життєдіяльності елітних ублюдків, що існує в інтересах ублюдків. Замкнуте коло дегенератів. Авгієві стайні. Гордіїв вузол.

Не за те боролися наші прадіди, щоб нас вбивали ублюдки.

Толерантність до ублюдків – ідіотизм.

Нормальний не є ідіотом.

Грандіозне повернення назад буде механістично-емоційним, але в жодному разі не романтично-ліричним.

Коліївщину ніхто не відміняв.