Аудіоверсія: Метафізичні основи націотворення: цілісність, множинність, організм

Цілісність (теза)

Будь-який соціальний організм народжується у світі ідей, ноуменів і потенцій. Він починається з простої цілісної загальної ідеї, яка поступово конкретизується і набуває форми детального проекту. Тому перший принцип націотворення – Цілісність ідеї, яка виступає в ролі формотворчої тези. Ідея завжди розвивається «згори донизу»: від простоти до складності, від абстрактності до конкретики. При цьому вона завжди залишається цілісною.

Множинність (антитеза)

Будівельним матеріалом для ідеї нової спільноти є наш матеріальний світ, основною властивістю якого є множинність, розпорошеність, хаотичність. Тож коли ноуменальна нація дотикається до феноменального світу, вона починає взаємодію з його множинністю.

При цьому множинність виступає в ролі антитези, яка чинить опір цілісній ідеї, а тому сприяє її глибшому розкриттю. Тому другий принцип націотворення – Множинність людського середовища. Для своєї реалізації цілісна ідея нації має знайти множину матеріального світу, придатну для взаємодії.

Взаємодію з матеріальним світом ідеальна нація починає з окремих розпорошених індивідів, тому матеріалізація ідеї відбувається «знизу догори» – від роз’єднаності до єднання.

Організм (синтез)

Результатом взаємодії цілісної ідеальної тези і множинної матеріальної антитези є формування соціального організму. Цей процес починається з перетворення окремих особистостей, які резонують з ідеєю нової нації, і поступово поширюється на вищі рівні ієрархії. Тому третім принципом націотворення є Організм. Він є синтезом ідеальної цілісності і матеріальної множинності. 

Попри те, що між ноуменальним і феноменальним світами існує діалектична суперечність, вони тяжіють один до одного і прагнуть установити дружні стосунки. Взаємний рух дружби матеріального та ідеального веде їх до самоусвідомлення і розкриття своїх прихованих потенцій. Це самоусвідомлення і саморозкриття відбувається саме в соціальному організмі, який є гармонійним поєднанням ідеального задуму і матеріальної реалізації.  

Ближні і дальні

У процесі формування нового соціального організму неминуче відбувається розділення множини індивідів на «ближніх» (своїх) і «дальніх» (чужих). Свої притягуються, чужі відштовхуються.

Ближні – це ті, які резонують з ідеєю організму і усвідомлюють її, а дальні – це ті, які не відчувають з нею резонансу і відтак неспроможні її усвідомити.

Свідомість кожної частинки соціального організму зацікавлена в розвитку свідомості ближніх. Відтак настанова любові до ближнього є не тільки альтруїзмом, а й доведеним до логічного завершення егоїзмом.