У російських дипломатичних представництвах відсоток персоналу, який насправді займається шпигунством, найвищий у світі, наголошує колишній радянський військовий розвідник Віктор Суворов. Небезпечнішими за шпигунів під прикриттям дипломатів є глибоко замасковані офіцери, які видають себе за громадян інших країн.
Половина співробітників російських дипломатичних місій є шпигунами, і це, мабуть, більше, ніж у будь-якій іншій країні світу, – сказав в інтерв'ю Польському пресовому агентству Віктор Суворов, який раніше працював у ГРУ, повідомило Польське радіо.
У російських дипломатичних представництвах перебувають три групи людей: справжні дипломати, шпигуни зі служби безпеки, які видають себе за дипломатів, і шпигуни з військової розвідки ГРУ.
«Для майже половини російського дипломатичного персоналу основним заняттям є не дипломатія, а шпигунство. Я не можу з упевненістю сказати, як це є в інших країнах, але з великою ймовірністю можна сказати, що в російських посольствах відсоток персоналу, який насправді займається шпигунством, – найвищий у світі», – сказав Суворов.
Він нагадав, що в 1970 роках він сам служив у радянському представництві в Європейському штабі ООН в Женеві, де в той час проходили дуже важливі переговори щодо ядерного роззброєння, і що половина дипломатів була чиновниками КДБ та ГРУ. Як пояснює він, використання подвійної ролі дипломатів має у Росії давню традицію, оскільки це стало широко застосовувати з часів Радянського Союзу.
Небезпечнішими за шпигунів, які працюють під виглядом дипломатичної діяльності, але які раніше мали радянський, а тепер російський паспорти, є ті нелегальні, глибоко законспіровані кадри, які вдають (часто протягом багатьох років) громадян інших країн. Як приклад Суворов згадав Ріхарда Зорґе, який кілька років – аж до смерті у 1944 році – працював на радянську розвідку, видаючи себе за німецького журналіста.
Суворов вважає, що рішуча реакція Чехії на розкриття інформації про те, що російські агенти брали участь у вибуху боєприпасів 2014 року, є правильним шляхом.
«Росія, з одного боку, – сильна країна, але, з іншого боку, це – лише дуже слабка копія Радянського Союзу. Радянський Союз насправді був військовою наддержавою, тоді як Росія є картонною державою, гнилою, але вона також небезпечна з цієї причини. Існує лише один метод відповісти на діяльність Кремля – показати силу. Якщо ви проявите силу, ви переможете», – аргументує Суворов.
Нагадаємо, Віктор Суворов (справжнє ім'я Володимир Різун), – відомий письменник і публіцист, автор книг «Криголам», «День «М», «Акваріум», «Визволитель», «Остання республіка», «Самогубство», «Тінь перемоги» та інші. 1978 року втік до Англії, де попросив політичного притулку. Віктор Суворов заочно засуджений в СРСР до страти, Російська Федерація як правонаступниця СРСР не спростувала і не підтвердила винесений вирок.
Наші інтереси:
Розуміти, що методи РФ гібридні, що РФ веде справи підло і нечесно, а війни виграє за допомогою агентів впливу та шпигунів.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Майже половина персоналу російських дипломатичних місій – шпигуни
Світ:
У російських дипломатичних представництвах відсоток персоналу, який насправді займається шпигунством, найвищий у світі, наголошує колишній радянський військовий розвідник Віктор Суворов. Небезпечнішими за шпигунів під прикриттям дипломатів є глибоко замасковані офіцери, які видають себе за громадян інших країн.
suvorov.jpg
Віктор Суворов
Половина співробітників російських дипломатичних місій є шпигунами, і це, мабуть, більше, ніж у будь-якій іншій країні світу, – сказав в інтерв'ю Польському пресовому агентству Віктор Суворов, який раніше працював у ГРУ, повідомило Польське радіо.
У російських дипломатичних представництвах перебувають три групи людей: справжні дипломати, шпигуни зі служби безпеки, які видають себе за дипломатів, і шпигуни з військової розвідки ГРУ.
«Для майже половини російського дипломатичного персоналу основним заняттям є не дипломатія, а шпигунство. Я не можу з упевненістю сказати, як це є в інших країнах, але з великою ймовірністю можна сказати, що в російських посольствах відсоток персоналу, який насправді займається шпигунством, – найвищий у світі», – сказав Суворов.
Він нагадав, що в 1970 роках він сам служив у радянському представництві в Європейському штабі ООН в Женеві, де в той час проходили дуже важливі переговори щодо ядерного роззброєння, і що половина дипломатів була чиновниками КДБ та ГРУ. Як пояснює він, використання подвійної ролі дипломатів має у Росії давню традицію, оскільки це стало широко застосовувати з часів Радянського Союзу.
Небезпечнішими за шпигунів, які працюють під виглядом дипломатичної діяльності, але які раніше мали радянський, а тепер російський паспорти, є ті нелегальні, глибоко законспіровані кадри, які вдають (часто протягом багатьох років) громадян інших країн. Як приклад Суворов згадав Ріхарда Зорґе, який кілька років – аж до смерті у 1944 році – працював на радянську розвідку, видаючи себе за німецького журналіста.
Суворов вважає, що рішуча реакція Чехії на розкриття інформації про те, що російські агенти брали участь у вибуху боєприпасів 2014 року, є правильним шляхом.
«Росія, з одного боку, – сильна країна, але, з іншого боку, це – лише дуже слабка копія Радянського Союзу. Радянський Союз насправді був військовою наддержавою, тоді як Росія є картонною державою, гнилою, але вона також небезпечна з цієї причини. Існує лише один метод відповісти на діяльність Кремля – показати силу. Якщо ви проявите силу, ви переможете», – аргументує Суворов.
Нагадаємо, Віктор Суворов (справжнє ім'я Володимир Різун), – відомий письменник і публіцист, автор книг «Криголам», «День «М», «Акваріум», «Визволитель», «Остання республіка», «Самогубство», «Тінь перемоги» та інші. 1978 року втік до Англії, де попросив політичного притулку. Віктор Суворов заочно засуджений в СРСР до страти, Російська Федерація як правонаступниця СРСР не спростувала і не підтвердила винесений вирок.
Розуміти, що методи РФ гібридні, що РФ веде справи підло і нечесно, а війни виграє за допомогою агентів впливу та шпигунів.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта