22 грудня цього року головний майдан України знову зібрав величезну кількість людей, здебільшого киян, що вийшли, як і місяць тому, на заклик Віктора Ющенка. Тільки цього разу людей було значно більше, ніж 22 листопада – в перший день оранжевої* революції, як і значно більше було ющенківських оранжевих прапорів і державних прапорів України. Цього разу були ще прапори Канади, Фінляндії, Грузії, Азербайджану, Білорусі, Росії, Мальти, а також прапори різних політичних партій і підприємств. Цікаво, що прапорів громадянської кампанії “Пора” я побачила аж ... один. І це при тому, що “Пора” була найактивнішою учасницею оранжевої революції. Так, революція закінчилася.
По оранжевим прапорам Ющенка можна було побачити, які населенні пункти, окрім Києва, представляли люди на Майдані. На прапорах “Так! Ющенко!” я побачила, що за Ющенка жителі прилеглих до Києва Броварів, Вишневого, а також містечка Бар і Фастів. На зміну колишнім “Ні фальсифікаціям!” на транспарантах з’явилися гасла “Сепаратизм не пройде!”, а як альтернатива (чи доповнення?) величезній новорічній ялинці, що також була присутня на Майдані навпроти Консерваторії, з’явилася величезна оранжева куля з цим самим надписом.
О шостій годині вечора перед величезним людським морем промовляв Микола Томенко, після якого взяли слово Юрій Луценко, Олександр Філенко і Тарас Стецьків. З вуст народного депутата Луценка зійшла алегорія про “рудого господаря чорної собаки”, а промова народного депутата Філенка чомусь зосередилася на “шапці-1”, яку він віддав в музей оранжевої революції Києво-Могилянської Академії і “шапці-2”, яку він тепер має на замін. Народний депутат Стецьків палко закликав всіх без винятку прийти і приїхати на Майдан 26 грудня: “Проголосував – і на Майдан!”
О дев’ятнадцятій з хвилинами Віктор Ющенко, якого Томенко представив як народного президента і про президентство якого майже ніхто з киян вже не сумнівається, постав перед багатотисячною громадою (декілька сот, а то і півмільйона людей було на той час на Майдані і на прилеглій до нього території). Разом з Ющенком на сцені були його дружина, діти, члени його команди Олександр Зінченко, Юлія Тимошенко, Олександр Мороз, Тарас Стецьків, Володимир Філенко, Микола Томенко, Оксана Білозір, а також всесвітньо відомі брати Віталій та Володимир Клички, переможниця пісенного конкурсу Євробачення – 2004 Руслана, соліст «Океану Ельзи» Святослав Вакарчук.
Віктор Ющенко сказав, що для нього було великим щастям протягом останніх чотирьох тижнів виходити до людей на Майдані і дивитися в очі десяткам-сотням тисяч громадян України. “Ми зараз переживаємо той час, який, можливо, не встиг пережити князь Володимир, Зиновій-Богдан Хмельницький, Іван Степанович Мазепа чи гетьман Скоропадський”. Він сказав, що велике щастя випало на наше покоління, коли місяць тому весь український народ висловив свою опозицію до нинішньої влади і зажадав свободи.
Щоб захистити свій вибір і свою свободу людей не зупинив ні холод, ні страх. “Ми об’єднались у сучасну українську націю, яка хоче збудувати достойне життя для кожного. Нас не розділяють ні мова, ні віра, ні географія, ні історія. Ми, українці, прагнемо жити в державі, яка поважає людську гідність, працює заради достатку кожного із нас, гарантує усім нам справедливість і правосуддя”.
“Цього року світ новими очима дивиться на Україну: світ аплодував перемогам Віталія і Володимира Кличків, Руслана Пономарьова, Андрія Шевченка, Руслани, а тепер світ аплодує мільйонам українців. 2004 рік став роком України у світі ".
Після того, як прозвучало прізвище братів Кличків, Майдан відгукнувся скандуванням “Молодці!” Перемогу Віталія Кличка згадала і Юлія Тимошенко в своєму виступі: “Ми бачили два двобої. Один двобій виграв наш Віталій Кличко у Вільямса, а другий двобій виграв наш Віктор Ющенко у їхнього Януковича”.
Після Віктора Ющенка виступав лідер соціалістів Олександр Мороз, хоча присутні навколо мене люди, як і я сама, думали, що другим виступаючим буде Юлія Тимошенко. Всім кортіло дізнатися, що ж сьогодні вона скаже. Але про неї окремо і в іншій статті, бо вона надзвичайно цікавий феномен в нинішньому українському політикумі і зараз просто не вписується в рамки цієї статті.
Олександр Мороз, який останніми днями проїхав по Східним і Південним областям України, які і в першому, і в другому турі, за його словами, “були не наші”, сказав, що там спостерігаються позитивні тенденції, “все більше та більше людей схиляються до того, що вибір відомий і Президент також вже відомий, а прізвище його – Ющенко".
"Мене в ці дні запитували в Одесі, Ізмаїлі, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі — чи Майдан збереться знову, він житиме чи ні?, - розповів Олександр Мороз і відповів віршем:
Майдан живе і буде завжди жити,
Народ, що волі прагне, не здолать,
Бо правду, як Дніпро, не зупинити,
Бо ми і спів, і гнів, і мир, і рать.
А лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, який виступав після Олександра Олександровича, подякував людям на Майдані Незалежності за те, що вони зробили за цей місяць більше, ніж усі політики за останні 14 років. "Ви зробили нашу країну модною, відомою, улюбленою у всьому світі. У нас - найкращі спортсмени, у нас – найкращі музиканти, у нас – найкраща країна, у нас – найкращі люди! За його словами, тепер про Україну "знає у всьому світі кожен школяр".
За два дні вибори. Безперечно, що Київ знову проголосує за Віктора Ющенка. Але чому голосують за нього люди? За нього голосували люди різного віку, різного соціального статусу, різних професій і роду занять, які хочуть, щоб Україна була високорозвинутою країною, в якій чесна і чиста влада.
Для декого Ющенко уособлює найкращого в Україні політика-економіста, який за рік і декілька місяців свого прем’єрства показав народу, що він гарний професіонал, здатний навести лад в економічній сфері, декому імпонує в ньому чесність і щирість, а декому він просто симпатичний.
Один 60-літній чоловік сказав мені ще в кінці літа, задовго до Оранжевої революції, що Ющенко зовні виграшно вирізняється серед нинішніх політиків – гарно виглядає і в діловому костюмі, і в джинсах. Але він вирізняється серед нинішніх політиків не тільки зовнішнім виглядом. Він інший, він українець, а не гомо совєтікус, він любить свій народ і хоче для нього (тобто для народу), а не тільки для свого клану, кращого життя. Ось чому він сприймався нинішньої правлячою верхівкою як чужак.
Люди 35-40 років, які ще пам’ятають часи Радянського Союзу, з болем констатують, що Україна останніх років ну дуже вже нагадувала ті радянські часи, але деякі аспекти нашого життя набули ще гірших, потворніших форм. “Перемен требуют наши сердца, перемен требуют наши глаза. В нашем смехе, и в наших слезах, и в пульсациях вен перемен, мы ждем перемен”. Пам’ятаєте? Приватні підприємці і представники малого бізнесу також хочуть змін: в податковій, кредитній, інвестиційній сферах. Змін на краще. Тому вони і голосують за Ющенка. Ющенко символізує переміни на краще.
За Ющенка голосують також ті, хто обурений цинізмом влади, яка висунула від себе «єдиного» і вдовбувала за рахунок державних коштів всім, що це “Вибір-2004”. За Ющенка голосують ті, хто не хоче голосувати за Януковича. 50-літній чоловік з Києва голосував і буде голосувати за Ющенка, щоб “зробити Україну вільною від тих бандитів, які пруться сьогодні у владу”. Він хоче, щоб всі люди , а не тільки “верхи” жили в достатку і він вірить, що з Ющенком це можливо.
49-річна жіночка з Вишневого сказала, що голосувала і буде голосувати за Ющенка, тому що “зміна влади приведе до того, що Україна буде високорозвинутою державою, народ, який у нас дуже розумний і працьовитий, буде жити достойно і гідно. А з Ющенком у вищі ешелони влади прийдуть розумні і професійні керівники”.
70-літній киянин – представник науки – вірить, що з приходом Ющенка в Президенти в Україну повернуться всі українці, в тому числі і “середня ланка науки” - молоді науковці – хто зараз за її межами, бо раніше чи пізніше в Україні всім стане добре жити і вона стане відкритою цивілізованою державою – прикладом для інших держав.
Молоді люди, яким ще немає тридцяти, Україну з Ющенком бачать “процвітаючою європейською державою, вільною від корупції”. Вони хочуть, щоб "можна було з гордістю сказати, що ми живемо в Україні”. Цікаво, але всього за один місяць під час і після Оранжевої революції в людях прокинулася національна гордість і всі, хто пройшов Майдан – і не тільки Київський, тепер усвідомлено заявляють, що пишаються тим, що вони українці.
За Ющенка голосують також ті, хто волів би проголосувати за Тимошенко — оскільки вона зараз в політичній команді Ющенка, то вони і голосують за Ющенка. Як сказав 36-літній чоловік, який належить саме цій категорії виборців Ющенка, він голосує за те, “щоб Україна не була ізольована від світу, від Європи, щоб вона динамічно розвивалася і в неї вкладали дуже багато іноземних інвестицій”. Для нього переміни на найкраще символізує ця Оранжева революція і він впевнений, що “більша половина Помаранчевої революції голосувала насправді не за Віктора Ющенка, а проти цього ладу”.
*У цій статті я умисно використовую термін “Оранжева”, а не “Помаранчева” революція, як здебільшого її зараз називають в ЗМІ і як називають її політики. «Помаранчева» перекладається як апельсинова і має дещо вужче значення, що, до речі, використовується противниками.
В англійській мові слово orange має багато значень: це і іменник апельсин, і прикметник оранжевий, а також може виступати атрибутивом до іншого іменника, перед яким воно стоїть, наприклад, orange juice – апельсиновий (чи помаранчевий) сік. А в українській мові слова “помаранчевий” немає, а зафіксоване тільки “помаранча” в “Новому тлумачному словнику української мови” як плід і дерево, а також розмовний варіант слова “апельсин”. Отже Оранжева революція породила нове слово “помаранчевий”, яке тепер виступає як прикметник і переважає над звичним словом “оранжевий”. Можна буде підкинути тему для мовознавців про збільшення лексичного складу в період чи під впливом революції.
Радіймо, ельфи! У новому епізоді нашого подкасту ми обговоримо п’ять унікальних ознак потенційних ельфів: від розуміння двох нових стадій розвитку людини до фізичного та ментального омолодження. А ще...
Майдан Незалежності як дзеркало Оранжевої революції
Світ:
04122401e.jpg
О шостій годині вечора перед величезним людським морем промовляв Микола Томенко, після якого взяли слово Юрій Луценко, Олександр Філенко і Тарас Стецьків. З вуст народного депутата Луценка зійшла алегорія про “рудого господаря чорної собаки”, а промова народного депутата Філенка чомусь зосередилася на “шапці-1”, яку він віддав в музей оранжевої революції Києво-Могилянської Академії і “шапці-2”, яку він тепер має на замін. Народний депутат Стецьків палко закликав всіх без винятку прийти і приїхати на Майдан 26 грудня: “Проголосував – і на Майдан!”
О дев’ятнадцятій з хвилинами Віктор Ющенко, якого Томенко представив як народного президента і про президентство якого майже ніхто з киян вже не сумнівається, постав перед багатотисячною громадою (декілька сот, а то і півмільйона людей було на той час на Майдані і на прилеглій до нього території). Разом з Ющенком на сцені були його дружина, діти, члени його команди Олександр Зінченко, Юлія Тимошенко, Олександр Мороз, Тарас Стецьків, Володимир Філенко, Микола Томенко, Оксана Білозір, а також всесвітньо відомі брати Віталій та Володимир Клички, переможниця пісенного конкурсу Євробачення – 2004 Руслана, соліст «Океану Ельзи» Святослав Вакарчук.
Віктор Ющенко сказав, що для нього було великим щастям протягом останніх чотирьох тижнів виходити до людей на Майдані і дивитися в очі десяткам-сотням тисяч громадян України. “Ми зараз переживаємо той час, який, можливо, не встиг пережити князь Володимир, Зиновій-Богдан Хмельницький, Іван Степанович Мазепа чи гетьман Скоропадський”. Він сказав, що велике щастя випало на наше покоління, коли місяць тому весь український народ висловив свою опозицію до нинішньої влади і зажадав свободи.
Щоб захистити свій вибір і свою свободу людей не зупинив ні холод, ні страх. “Ми об’єднались у сучасну українську націю, яка хоче збудувати достойне життя для кожного. Нас не розділяють ні мова, ні віра, ні географія, ні історія. Ми, українці, прагнемо жити в державі, яка поважає людську гідність, працює заради достатку кожного із нас, гарантує усім нам справедливість і правосуддя”.
“Цього року світ новими очима дивиться на Україну: світ аплодував перемогам Віталія і Володимира Кличків, Руслана Пономарьова, Андрія Шевченка, Руслани, а тепер світ аплодує мільйонам українців. 2004 рік став роком України у світі ".
Після того, як прозвучало прізвище братів Кличків, Майдан відгукнувся скандуванням “Молодці!” Перемогу Віталія Кличка згадала і Юлія Тимошенко в своєму виступі: “Ми бачили два двобої. Один двобій виграв наш Віталій Кличко у Вільямса, а другий двобій виграв наш Віктор Ющенко у їхнього Януковича”.
Після Віктора Ющенка виступав лідер соціалістів Олександр Мороз, хоча присутні навколо мене люди, як і я сама, думали, що другим виступаючим буде Юлія Тимошенко. Всім кортіло дізнатися, що ж сьогодні вона скаже. Але про неї окремо і в іншій статті, бо вона надзвичайно цікавий феномен в нинішньому українському політикумі і зараз просто не вписується в рамки цієї статті.
Олександр Мороз, який останніми днями проїхав по Східним і Південним областям України, які і в першому, і в другому турі, за його словами, “були не наші”, сказав, що там спостерігаються позитивні тенденції, “все більше та більше людей схиляються до того, що вибір відомий і Президент також вже відомий, а прізвище його – Ющенко".
"Мене в ці дні запитували в Одесі, Ізмаїлі, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі — чи Майдан збереться знову, він житиме чи ні?, - розповів Олександр Мороз і відповів віршем:
Майдан живе і буде завжди жити,
Народ, що волі прагне, не здолать,
Бо правду, як Дніпро, не зупинити,
Бо ми і спів, і гнів, і мир, і рать.
А лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, який виступав після Олександра Олександровича, подякував людям на Майдані Незалежності за те, що вони зробили за цей місяць більше, ніж усі політики за останні 14 років. "Ви зробили нашу країну модною, відомою, улюбленою у всьому світі. У нас - найкращі спортсмени, у нас – найкращі музиканти, у нас – найкраща країна, у нас – найкращі люди! За його словами, тепер про Україну "знає у всьому світі кожен школяр".
За два дні вибори. Безперечно, що Київ знову проголосує за Віктора Ющенка. Але чому голосують за нього люди? За нього голосували люди різного віку, різного соціального статусу, різних професій і роду занять, які хочуть, щоб Україна була високорозвинутою країною, в якій чесна і чиста влада.
Для декого Ющенко уособлює найкращого в Україні політика-економіста, який за рік і декілька місяців свого прем’єрства показав народу, що він гарний професіонал, здатний навести лад в економічній сфері, декому імпонує в ньому чесність і щирість, а декому він просто симпатичний.
Один 60-літній чоловік сказав мені ще в кінці літа, задовго до Оранжевої революції, що Ющенко зовні виграшно вирізняється серед нинішніх політиків – гарно виглядає і в діловому костюмі, і в джинсах. Але він вирізняється серед нинішніх політиків не тільки зовнішнім виглядом. Він інший, він українець, а не гомо совєтікус, він любить свій народ і хоче для нього (тобто для народу), а не тільки для свого клану, кращого життя. Ось чому він сприймався нинішньої правлячою верхівкою як чужак.
Люди 35-40 років, які ще пам’ятають часи Радянського Союзу, з болем констатують, що Україна останніх років ну дуже вже нагадувала ті радянські часи, але деякі аспекти нашого життя набули ще гірших, потворніших форм. “Перемен требуют наши сердца, перемен требуют наши глаза. В нашем смехе, и в наших слезах, и в пульсациях вен перемен, мы ждем перемен”. Пам’ятаєте? Приватні підприємці і представники малого бізнесу також хочуть змін: в податковій, кредитній, інвестиційній сферах. Змін на краще. Тому вони і голосують за Ющенка. Ющенко символізує переміни на краще.
За Ющенка голосують також ті, хто обурений цинізмом влади, яка висунула від себе «єдиного» і вдовбувала за рахунок державних коштів всім, що це “Вибір-2004”. За Ющенка голосують ті, хто не хоче голосувати за Януковича. 50-літній чоловік з Києва голосував і буде голосувати за Ющенка, щоб “зробити Україну вільною від тих бандитів, які пруться сьогодні у владу”. Він хоче, щоб всі люди , а не тільки “верхи” жили в достатку і він вірить, що з Ющенком це можливо.
49-річна жіночка з Вишневого сказала, що голосувала і буде голосувати за Ющенка, тому що “зміна влади приведе до того, що Україна буде високорозвинутою державою, народ, який у нас дуже розумний і працьовитий, буде жити достойно і гідно. А з Ющенком у вищі ешелони влади прийдуть розумні і професійні керівники”.
70-літній киянин – представник науки – вірить, що з приходом Ющенка в Президенти в Україну повернуться всі українці, в тому числі і “середня ланка науки” - молоді науковці – хто зараз за її межами, бо раніше чи пізніше в Україні всім стане добре жити і вона стане відкритою цивілізованою державою – прикладом для інших держав.
Молоді люди, яким ще немає тридцяти, Україну з Ющенком бачать “процвітаючою європейською державою, вільною від корупції”. Вони хочуть, щоб "можна було з гордістю сказати, що ми живемо в Україні”. Цікаво, але всього за один місяць під час і після Оранжевої революції в людях прокинулася національна гордість і всі, хто пройшов Майдан – і не тільки Київський, тепер усвідомлено заявляють, що пишаються тим, що вони українці.
За Ющенка голосують також ті, хто волів би проголосувати за Тимошенко — оскільки вона зараз в політичній команді Ющенка, то вони і голосують за Ющенка. Як сказав 36-літній чоловік, який належить саме цій категорії виборців Ющенка, він голосує за те, “щоб Україна не була ізольована від світу, від Європи, щоб вона динамічно розвивалася і в неї вкладали дуже багато іноземних інвестицій”. Для нього переміни на найкраще символізує ця Оранжева революція і він впевнений, що “більша половина Помаранчевої революції голосувала насправді не за Віктора Ющенка, а проти цього ладу”.
*У цій статті я умисно використовую термін “Оранжева”, а не “Помаранчева” революція, як здебільшого її зараз називають в ЗМІ і як називають її політики. «Помаранчева» перекладається як апельсинова і має дещо вужче значення, що, до речі, використовується противниками.
В англійській мові слово orange має багато значень: це і іменник апельсин, і прикметник оранжевий, а також може виступати атрибутивом до іншого іменника, перед яким воно стоїть, наприклад, orange juice – апельсиновий (чи помаранчевий) сік. А в українській мові слова “помаранчевий” немає, а зафіксоване тільки “помаранча” в “Новому тлумачному словнику української мови” як плід і дерево, а також розмовний варіант слова “апельсин”. Отже Оранжева революція породила нове слово “помаранчевий”, яке тепер виступає як прикметник і переважає над звичним словом “оранжевий”. Можна буде підкинути тему для мовознавців про збільшення лексичного складу в період чи під впливом революції.
----------------------------
В тему:
Київський етнотворчий реактор
Жнива Господні починаються в 2004 році
УКРАЇНСЬКА ЕТНОМЕРЕЖА-2
Зверніть увагу
Ельфійська свідомість та ельфійська ідентичність – стратегія перетворення на надлюдину (+аудіо)