«...Останні два місяці наш полк постійно перебував на лінії фронту між Мессинами і Вішетом. Два місяці тому нас розташували у прилеглій фермі. Зараз наш штаб знаходиться в Мессинах. Місцевість частково рівна, а частково горбкувата, вкрита нескінченними чагарниками і рядами дерев.
Через вічний дощ (у нас тут нема зими) і наближеність моря, луги і поля виглядають, як бездонне болото, а дороги суціль покриті гряззю. Серед цих боліт — позиції нашої піхоти: лабіринти бліндажів, окопи з амбразурами, траншеї, загородження з колючого дроту, «вовчі ями», фугаси; одне слово, майже неприступне розташування. Французи й англійці наступали з початку листопада. Але завжди відступали з величезними втратами. Це відбувалося день за днем.
Зараз штаб нашого полку знаходиться в Мессинах. Мессини — це сільце, що складається з 2400 жителів, або, вірніше, були сільцем, бо зараз від нього нічого не залишилося, окрім величезної купи попелу і сміття. Спочатку ми штурмували це місце. Англійці відчайдушно боронилися. І тільки коли наша важка артилерія відкрила вогонь і наші 21-см міномети вибили вирви, кожна з котрих досить велика, щоб у ній вільно примістився стіг сіна, лише тоді все село з його великим монастирем запалало у вогні і нашим полкам удалося захопити його серед потоків крові.
Тепер по руїнах стріляють французи. Останні два місяці повітря і земля тремтіли від гуркоту гранат і розривів снарядів. Пекельне виття починається о 9 ранку, знижується до години дня, а між 3 і 5 годинами досягає свого апогею. У 5 годин дня усе завершується. А найжахливіше, це коли вночі по всьому фронту починають бити гармати. Спочатку на відстані, а потім усе ближче і ближче, до чого поступово приєднується збройовий вогонь.
Через півгодини усе знову починає затихати, за винятком нескінченних спалахів у небі. А далі на захід ми можемо бачити промені великих прожекторів і чути постійний гул важких морських гармат.
Але ніщо на землі не може зрушити нас звідси. Ми будемо триматися тут доти, поки Гінденбург не приборкає Росію. Потім настане день розплати!..»
Джерело:
ГІТЛЕР: Інформація для роздумів. (Дати. Події. Думки. 1889-2000) / У 3-х книгах. Книга Перша / Авт.-упоряд. В. Федько. — (Серія «МОЯ РЕВОЛЮЦІЯ»)
Авторське право на твір зареєстровано в Державному агентстві України з авторських і суміжних прав: Свідоцтво ПА № 3748 від 26 грудня 2000 р.
Наші інтереси:
МИ повинні знати всю правду про історію ХХ століття. І це не ідеологічна битва, а щире бажання знати правду!
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Листи з фронту. Адольф Гітлер - Йозефу Поппу. 1915/01/26
Світ:
Спецтема:
Ніщо на землі не може зрушити нас звідси. Ми будемо триматися тут доти, поки Гінденбург не приборкає Росію. Потім настане день розплати!..
02hitler.jpg
«...Останні два місяці наш полк постійно перебував на лінії фронту між Мессинами і Вішетом. Два місяці тому нас розташували у прилеглій фермі. Зараз наш штаб знаходиться в Мессинах. Місцевість частково рівна, а частково горбкувата, вкрита нескінченними чагарниками і рядами дерев.
Через вічний дощ (у нас тут нема зими) і наближеність моря, луги і поля виглядають, як бездонне болото, а дороги суціль покриті гряззю. Серед цих боліт — позиції нашої піхоти: лабіринти бліндажів, окопи з амбразурами, траншеї, загородження з колючого дроту, «вовчі ями», фугаси; одне слово, майже неприступне розташування. Французи й англійці наступали з початку листопада. Але завжди відступали з величезними втратами. Це відбувалося день за днем.
Зараз штаб нашого полку знаходиться в Мессинах. Мессини — це сільце, що складається з 2400 жителів, або, вірніше, були сільцем, бо зараз від нього нічого не залишилося, окрім величезної купи попелу і сміття. Спочатку ми штурмували це місце. Англійці відчайдушно боронилися. І тільки коли наша важка артилерія відкрила вогонь і наші 21-см міномети вибили вирви, кожна з котрих досить велика, щоб у ній вільно примістився стіг сіна, лише тоді все село з його великим монастирем запалало у вогні і нашим полкам удалося захопити його серед потоків крові.
Тепер по руїнах стріляють французи. Останні два місяці повітря і земля тремтіли від гуркоту гранат і розривів снарядів. Пекельне виття починається о 9 ранку, знижується до години дня, а між 3 і 5 годинами досягає свого апогею. У 5 годин дня усе завершується. А найжахливіше, це коли вночі по всьому фронту починають бити гармати. Спочатку на відстані, а потім усе ближче і ближче, до чого поступово приєднується збройовий вогонь.
Через півгодини усе знову починає затихати, за винятком нескінченних спалахів у небі. А далі на захід ми можемо бачити промені великих прожекторів і чути постійний гул важких морських гармат.
Але ніщо на землі не може зрушити нас звідси. Ми будемо триматися тут доти, поки Гінденбург не приборкає Росію. Потім настане день розплати!..»
Джерело:
ГІТЛЕР: Інформація для роздумів. (Дати. Події. Думки. 1889-2000) / У 3-х книгах. Книга Перша / Авт.-упоряд. В. Федько. — (Серія «МОЯ РЕВОЛЮЦІЯ»)
Авторське право на твір зареєстровано в Державному агентстві України з авторських і суміжних прав: Свідоцтво ПА № 3748 від 26 грудня 2000 р.
МИ повинні знати всю правду про історію ХХ століття. І це не ідеологічна битва, а щире бажання знати правду!
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта