Лех Валенса: Без вільної України не буде вільної Польщі

. Історична спадкоємність: від «Солідарності» до сучасної України

Лех Валенса — уособлення польської боротьби за свободу. Його профспілка «Солідарність» стала інструментом мирної революції. Польща звільнилася від радянського впливу, але Валенса нагадує: це був лише початок.

• У 1990-ті Польща виривалась із минулого, але Україна лишалася між двох систем.

• Валенса ще тоді бачив спільну долю: у його планах Польща й Україна мали разом вступити до ЄС. Але через російський вплив цього не сталося.

Висновок: Незавершена трансформація України залишає вразливим увесь регіон. Росія — це загроза не лише для Києва, а й для Варшави.

Джерело:

2. Війна в Україні — ключ до безпеки Європи

Валенса говорить жорстко: якщо не зупинити Росію в Україні, вона зруйнує саму Україну — і далі візьметься за інші країни. Серед перших — Польща.

Геостратегічна логіка:

• Україна — буфер між Росією та Європою. Якщо вона впаде, ЄС і НАТО стануть безпосередніми цілями.

• Польща вже є фронтовою державою: гуманітарна, військова, економічна підтримка України — це і самозахист.

Валенса закликає до:

• Максимальної солідарності: «Допоможіть настільки, щоб змусити Росію до миру».

• Переосмислення миру: Мир — не відмова від боротьби, а її інструмент. Справедливість вимагає дій, а не умиротворення агресора.

3. Політичний ризик: що означає зміна влади в Польщі?

Обрання Кароля Навроцького — виклик для польсько-українських відносин. Валенса критикує нового президента за недружню риторику, але припускає, що реалії примусять його змінитися.

Що важливо для України:

• Комунікація Зеленського має бути стратегічною: діяти в інтересах миру, а не особистих емоцій.

• Тримати Польщу в орбіті підтримки: дипломатія має бути гнучкою, але наполегливою.

Чому поляки обирають популістів:

• Люди розчаровані класичною демократією.

• Валенса визнає: старі демократичні формули вичерпали себе. Потрібна нова модель, яка поєднає ефективність і свободу.

4. Принцип без компромісів: територія, НАТО і мир

Росія вимагає від України здатися: віддати території, відмовитися від НАТО. Валенса однозначний: ні на міліметр.

Його позиція:

• Ніяких поступок: мир на умовах Росії — не мир, а капітуляція.

• Україна бореться не лише за себе: вона — передовий бастіон Заходу.

Це перегукується з польською історією — зокрема, з 1939 роком, коли Захід не зупинив Гітлера в Польщі. Валенса знає, чим закінчується поступливість перед диктатурою.

5. Роль покарання та справедливості

Путін має бути засуджений — не лише заради України, а як приклад для світу. Інакше — нові війни, нові агресори, нові злочини.

Валенса пропонує радикальну думку:

«Мирна людина з Нобелівською премією говорить: “Око за око” — інакше це ніколи не закінчиться.»

Це — не заклик до помсти, а визнання морального права на самозахист. Валенса пропонує інший формат стримування: справедливу силу.

6. Особиста ціна свободи: приклад для кожного

Лех Валенса зізнається: боротьба за Польщу зруйнувала його родину. Він втратив зв’язок із дітьми, які не витримали психологічного тиску.

Важливий урок:

• Свобода — це завжди жертва.

• Індивід, родина, держава — всі платять ціну.

Україна платить цю ціну сьогодні. Але вона не повинна залишатися наодинці.

Висновок: Польща й Україна — одна історична траєкторія

Польща вільна, бо колись відважилась чинити опір. Україна чинить опір сьогодні — не лише заради себе, а й заради регіону. Валенса — не просто символ. Він нагадує: вільна Польща залежить від вільної України.