Людина з такою ознакою має звичку думати одразу про кілька речей, яких тепер може ще й не бути, але можливі згодом. Спрямовує свої думки в майбутнє, планує і передбачає перспективи розвитку подій, заглиблюється в суть явищ. Надає вільності творчим вигадкам, уяві. Неусвідомлене відчуття дає можливості відшуковувати нові ідеї, які наштовхують на правильні дії. Знаходить відповіді на питання способом здогадування. Спостерігає за подіями, які розвиваються у часі, бачить їх внутрішні причини. Така людина часто відволікається, задумується, тому складається враження, що відірвана від дійсності, не уважна й нібито “літає в захмарних висотах”. Розвинуте абстрактне мислення, уява. Відзначається допитливістю. Намагається знайти взаємозв’язок між речами. В своєму кращому прояві всі інтуїтивні – творці нового, ставлять перед собою цілі і здатні побачити перспективу в ситуаціях, які іншим можуть здатися безнадійними.
Інтуїція часу
Мислення - найбільш абстрактне, відображає глобальні процеси, інформація потрапляє іззовні, з Космосу, в динамічних образах: це бачення різних подій, як у фільмі. В такому стані можливі прогнози і передбачення, людина стає чутливим індикатором змін, вивільняючись від усього земного і звичного. Тягнеться до всього загадкового, містичного. У цьому стані людина чутлива до гіпнозу чи самонавіюванню, відчуває вплив вищих сил, підвладність долі. Втрачається свобода волі, людиною управляють ті думки і образи, які з’являються в уяві. Це ніби сон наяву. Плавні та рівномірно уповільнені рухи, втрата відчуття тіла, невагомість, окриленість, таємничий погляд – печальний, або сяючий погляд – ось зовнішні атрибути інтуїції часу.
Інтуїція можливостей
Це здобуття інформації із несвідомого – де вся інформація людини дорівнює за об’ємом зовнішній. У цьому стані людина видобуває з глибини власної психіки парадоксальні відкриття. Неясні образи осмислюються і синтезуються у складний комплекс, і в якусь мить відбувається осяяння - яскравий спалах здогадки, усвідомлення чогось вкрай важливого. Якщо ця функція у людини сильна, і вона її постійно задіює, інформаційно вдосконалюючи, вона генерує ідеї, проявляє підвищену інтелектуальну активність, шукає нові і складні задачі, винаходить нові підходи до реалізації ідей. Відкриваючи нове, людина задовольняє власну пізнавальну цікавість, і її мало цікавлять думки інших щодо своїх ідей. Зосередженість, заглибленість, відстороненість – це ознаки входження у цей стан. Відчувши ідею, людина вже готова її впроваджувати, і місця собі не знаходить, виношуючи її. Ідея ніби визріває самостійно, але для цього все ж прикладаються деякі зусилля, щоб виявити саме ті образи, які необхідні. Народження ідеї супроводжується різким полегшенням і радістю, як стрімким вивільненням і задоволенням – ейфорією. Виразний погляд і незвичайне обличчя, нестандартна поведінка, завмерлі рухи в момент пошуку істини і бурхлива емоційна реакція на час прозріння – ось як проявляється стан інтуїції можливостей.
Сенсорність (S)
Людина за такою ознакою сприймає оточуюче середовище через свої психічні й фізичні відчуття, живе нібито одним організмом з природою. Відчуває гармонію природи. Самопочуття залежне від змін в погоді. Загострено реагує на дотики, тембр голосу, смакові якості, має розвинуті тактильні відчуття (дотик). А також зорові – витончено вирізняє кольори. Відчуває втому, хвороби, піклується про здоров’я. Виявляє недуги як свої, так й інших. Піклується, проявляє матеріальну турботу. Займається побутовими справами для створення комфортності, зручностей. Відчуває практичну користь роботи, як своєї так й інших. Отримує задоволення, якщо робить щось своїми руками. Має розвинений естетичний смак. Володіє фактами, а не ідеями. Вибирає ту діяльність, де є конструктивність і швидкий видимий результат. Якщо бажає щось мати, то саме “тут і зараз”. Вже сьогодні знає, де можна взяти необхідне. Тому часто вважає, що має право бути володарем будь-якої ситуації, на будь-якій території, до того ж її оберігатиме, відстоюватиме. Притримується думки, що “краще один раз побачити, ніж сто разів почути”.
Сенсорика відчуттів
У цьому стані людина вбирає в себе все навколо: те, що бачить, чує, до чого торкається, як що пахне, чи тепло, чи холодно, - тобто все, що сприймається органами відчуттів, і поєднує це в єдиному сенсорному комплексі, отримуючи задоволення, приємність, насолоду розслабленого стану від гармонії, чи неприємність, коли гармонія відчуттів порушена. В такому стані людина мислить не словами, а образами і всім тілом – багатогранними його відчуттями. Будь-якого дискомфорту (фізичного і психічного) прагне уникати. Свої почуття проявляє у піклуванні, конкретній допомозі для задоволення біологічних потреб. Зручна поза, м’яке і розслаблене тіло, точні і плавні жести, вираз задоволення або огиди, приємності або відрази на обличчі – ось зовнішні ознаки перебування людини у стані сенсорики відчуттів.
Сенсорика вольова
Основний критерій сприйняття – це сила-слабкість. Мислення конкретно-предметне, земне, супроводжується м’язовими відчуттями і усвідомленням влади над іншими. У такому стані людина вміло входить в діяльність будь-якого колективу. Якщо відчуває необхідність змінити події, легко, без напруження, як дирижер, управляє групою, при чому чим чисельніша вона, тим краще. Достатньо лише одного вигляду людини, коли вона у стані вольової сенсорики, і якщо вона є її сильною стороною, як оточуючі потрапляють під її вплив – ні слів, ні особливих дій не потрібно. Це впевненість у собі, відчуття господаря будь-якої ситуації і території, готовність перемогти будь-якою ціною, змобілізованість, яка дозволяє швидко нанести або відбити удар. Сміливий, важкий, прямий погляд, поза людини, що твердо стоїть на ногах, швидка реакція, точні, тверді, виважені рухи, міцна масивна тілобудова – зовнішні ознаки людини, стан якої – сенсорика вольова.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Інтуїтивність (N)/Сенсорність (S)
Спецтема:
***
Інтуїтивність (N)
Людина з такою ознакою має звичку думати одразу про кілька речей, яких тепер може ще й не бути, але можливі згодом. Спрямовує свої думки в майбутнє, планує і передбачає перспективи розвитку подій, заглиблюється в суть явищ. Надає вільності творчим вигадкам, уяві. Неусвідомлене відчуття дає можливості відшуковувати нові ідеї, які наштовхують на правильні дії. Знаходить відповіді на питання способом здогадування. Спостерігає за подіями, які розвиваються у часі, бачить їх внутрішні причини. Така людина часто відволікається, задумується, тому складається враження, що відірвана від дійсності, не уважна й нібито “літає в захмарних висотах”. Розвинуте абстрактне мислення, уява. Відзначається допитливістю. Намагається знайти взаємозв’язок між речами. В своєму кращому прояві всі інтуїтивні – творці нового, ставлять перед собою цілі і здатні побачити перспективу в ситуаціях, які іншим можуть здатися безнадійними.
Мислення - найбільш абстрактне, відображає глобальні процеси, інформація потрапляє іззовні, з Космосу, в динамічних образах: це бачення різних подій, як у фільмі. В такому стані можливі прогнози і передбачення, людина стає чутливим індикатором змін, вивільняючись від усього земного і звичного. Тягнеться до всього загадкового, містичного. У цьому стані людина чутлива до гіпнозу чи самонавіюванню, відчуває вплив вищих сил, підвладність долі. Втрачається свобода волі, людиною управляють ті думки і образи, які з’являються в уяві. Це ніби сон наяву. Плавні та рівномірно уповільнені рухи, втрата відчуття тіла, невагомість, окриленість, таємничий погляд – печальний, або сяючий погляд – ось зовнішні атрибути інтуїції часу.
Це здобуття інформації із несвідомого – де вся інформація людини дорівнює за об’ємом зовнішній. У цьому стані людина видобуває з глибини власної психіки парадоксальні відкриття. Неясні образи осмислюються і синтезуються у складний комплекс, і в якусь мить відбувається осяяння - яскравий спалах здогадки, усвідомлення чогось вкрай важливого. Якщо ця функція у людини сильна, і вона її постійно задіює, інформаційно вдосконалюючи, вона генерує ідеї, проявляє підвищену інтелектуальну активність, шукає нові і складні задачі, винаходить нові підходи до реалізації ідей. Відкриваючи нове, людина задовольняє власну пізнавальну цікавість, і її мало цікавлять думки інших щодо своїх ідей. Зосередженість, заглибленість, відстороненість – це ознаки входження у цей стан. Відчувши ідею, людина вже готова її впроваджувати, і місця собі не знаходить, виношуючи її. Ідея ніби визріває самостійно, але для цього все ж прикладаються деякі зусилля, щоб виявити саме ті образи, які необхідні. Народження ідеї супроводжується різким полегшенням і радістю, як стрімким вивільненням і задоволенням – ейфорією. Виразний погляд і незвичайне обличчя, нестандартна поведінка, завмерлі рухи в момент пошуку істини і бурхлива емоційна реакція на час прозріння – ось як проявляється стан інтуїції можливостей.
Сенсорність (S)
Людина за такою ознакою сприймає оточуюче середовище через свої психічні й фізичні відчуття, живе нібито одним організмом з природою. Відчуває гармонію природи. Самопочуття залежне від змін в погоді. Загострено реагує на дотики, тембр голосу, смакові якості, має розвинуті тактильні відчуття (дотик). А також зорові – витончено вирізняє кольори. Відчуває втому, хвороби, піклується про здоров’я. Виявляє недуги як свої, так й інших. Піклується, проявляє матеріальну турботу. Займається побутовими справами для створення комфортності, зручностей. Відчуває практичну користь роботи, як своєї так й інших. Отримує задоволення, якщо робить щось своїми руками. Має розвинений естетичний смак. Володіє фактами, а не ідеями. Вибирає ту діяльність, де є конструктивність і швидкий видимий результат. Якщо бажає щось мати, то саме “тут і зараз”. Вже сьогодні знає, де можна взяти необхідне. Тому часто вважає, що має право бути володарем будь-якої ситуації, на будь-якій території, до того ж її оберігатиме, відстоюватиме. Притримується думки, що “краще один раз побачити, ніж сто разів почути”.
У цьому стані людина вбирає в себе все навколо: те, що бачить, чує, до чого торкається, як що пахне, чи тепло, чи холодно, - тобто все, що сприймається органами відчуттів, і поєднує це в єдиному сенсорному комплексі, отримуючи задоволення, приємність, насолоду розслабленого стану від гармонії, чи неприємність, коли гармонія відчуттів порушена. В такому стані людина мислить не словами, а образами і всім тілом – багатогранними його відчуттями. Будь-якого дискомфорту (фізичного і психічного) прагне уникати. Свої почуття проявляє у піклуванні, конкретній допомозі для задоволення біологічних потреб. Зручна поза, м’яке і розслаблене тіло, точні і плавні жести, вираз задоволення або огиди, приємності або відрази на обличчі – ось зовнішні ознаки перебування людини у стані сенсорики відчуттів.
Основний критерій сприйняття – це сила-слабкість. Мислення конкретно-предметне, земне, супроводжується м’язовими відчуттями і усвідомленням влади над іншими. У такому стані людина вміло входить в діяльність будь-якого колективу. Якщо відчуває необхідність змінити події, легко, без напруження, як дирижер, управляє групою, при чому чим чисельніша вона, тим краще. Достатньо лише одного вигляду людини, коли вона у стані вольової сенсорики, і якщо вона є її сильною стороною, як оточуючі потрапляють під її вплив – ні слів, ні особливих дій не потрібно. Це впевненість у собі, відчуття господаря будь-якої ситуації і території, готовність перемогти будь-якою ціною, змобілізованість, яка дозволяє швидко нанести або відбити удар. Сміливий, важкий, прямий погляд, поза людини, що твердо стоїть на ногах, швидка реакція, точні, тверді, виважені рухи, міцна масивна тілобудова – зовнішні ознаки людини, стан якої – сенсорика вольова.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта