Гой ти, Луже, світло-друже! (аудіо)

Гой ти, Луже! Славний Луже!

Мій веселий давній друже!

Ще як хвилі тут гуляли –
Ми з тобою розмовляли… 2 р.

Коли хвилі тут гойдались –
Вже тоді ми сповідались..
Коли буйний вітер вівся –
Ти за мене заступився… 2 р.

Гой ти, Луже! Диво Луже!
Мій зелений, милий друже!
Серед трав, мов у чуприні,
Ти ховав мене в цвітінні… 2 р.

Там у пахощах купався,
Коли з світом ще кохався…
Скільки раз в твої простори
Я навідувався згОри! 2 р.

Скільки раз ці буйні трави
Лікували мої рани?..
Чи даремно вони рвані,
Що не гоїлись й в нірвані? 2 р.

Світло - друже! Любий Луже!
Ти про що зі мною тужиш?
Чим ми долі завинились,
Що оце навкіл вчинилось? 2 р.

Добрі люде? Люди – добрі…
Зазіхають вже й на обрій!
Чи, - коли ми славно бились -
Десь з тобою помилились?! 2 р.

Де взялася ця зла года,
Із якої вийшла згоди?
Як воно пролізло в пори,
Захопило всі простори? 2 р.

Ой ти, Луже! Світло-луже!
Мій зелений буйний друже!
Як оце тебе побачу –
Наче кінь те серце скаче… 2 р.

Як почую пісню твою –
Сам співаю її Воям!
Світлий Луже, славний Луже
Знаю, ти зі мною дружиш 2 р.

В тему:
Козак Мамай у пошуках Грааля
Запорозькі козаки – носії традицій арійських воїнів
Пророцтво про Третій Гетьманат