Гаральд і "фабрика повидла", або як швейцарець у Львові культуру розвиває

Але саме тоді він розгледів потенціал України й згодом вирішив реалізовувати в ній власні проекти.

У 2004-му році Біндер заснував у Львові Центр міської історії Центрально-Східної Європи, який займається вивченням історії міста, розвитком публічної сфери і надає стипендії молодим науковцям, що працюють у цьому напрямку. Для реалізації цього проекту Біндер створив у Відні спеціальний фонд за родинні кошти.

Зовсім нещодавно Гаральд Біндер став ще й власником будівлі "Фабрики повидла" у Львові. Споруда, яка більше нагадує замок, була збудована ще на початку ХХ століття. За радянських часів у фабричних приміщеннях розташовувався винзавод "Укрголоввино": там привезене з Алжиру та Молдови вино розливали у пляшки. У 1970-х підприємство перепрофілювали на цех переробки овочевої бази.

Кажуть, що повидло в нині порожніх цехах, які називають "фабрикою повидла", ніколи не виробляли. Не збирається виробляти там повидло й Гаральд Біндер, хоча свій новий проект у Львові він і називає "Jam Factory" - тобто "Фабрика повидла".

Він планує облаштувати там мистецький простір. Там будуть представлені абсолютно різні культурні напрямки. У головному холі буде експонуватися сучасне мистецтво, живопис, у іншому залі будуть аудіовізуальні інсталяції, ще в одному приміщенні ми плануємо зробити, постійно функціонуючу мистецьку резиденцію-майстерню, де будуть проводитися різні майстер-класи й лекції. Це буде зона, де митці зможуть вільно працювати і навчатися. Крім того, в будівлі буде кафе, а в дворику - сцена, на якій будуть проводитися різні концерти та кінопокази.

Кінцевою ціллю є створити таку мистецьку платформу, яка, в першу чергу, буде слугувати українській молоді, що цікавиться мистецтвом. Цей центр буде відкритим і для європейських митців.

Культурний центр "Jam Factory" фінансуватиметься товариством з обмеженою відповідальністю "Harald Binder Cultural Enterprises", а також від міжнародних культурних організацій.

Ремонтно-архітектурними роботами займатиметься віденське архітектурне бюро Atelier Stephan Rindler. Воно спеціалізується на оформленні сучасних приміщень у стилі лофт.

Вденські архітектори тісно співпрацюють із львівським архітектурним бюро, бо суто із бюрократичної точки зору, цю будівлю реставрувати не так вже й просто, оскільки вона входить до переліку архітектурної спадщини і деякі рішення по ній ухвалюють безпосередньо в Києві. Тому всі ці "паперові" речі, на жаль, уповільнюють процес.

Відомо, що це вже Ваш не перший проект у Львові. Чи підтримує українська держава подібні ініціативи? Чи важко Вам як іноземцю їх реалізовувати в Україні?

Львів такі ініціативи підтримує. Правда, не фінансово, а тільки морально. Місто завжди було відкрите для нових пропозицій, і в Геральда одразу з’явилося багато корисних знайомств з окремими людьми, які були зацікавлені в реалізації його проектів і сприяли, як могли. У суто бюрократичному сенсі держава, звісно ж, уповільнює всі процеси, багато хто на Заході думає, що в Україні все відбувається дуже халатно і аби як, але в Гарольда склалося інше враження.

Він купив приміщення фабрики вже тоді, коли побачив, що є надія на стабілізацію ситуації. Це не був той найстрашніший критичний період, коли не було відомо, як воно буде далі. Він вірить у майбутнє України. Необхідно, щоб Україна саме зараз показала світові, що вона може ще щось, окрім війни. Україна має показати себе з іншого, позитивного, боку, і без мистецтва тут ніяк не обійтися, вважає Гаральд Біндер.