Зображення користувача Світ Зелений.
Світ Зелений
  • Відвідувань: 92
  • Переглядів: 97

Фільм "Мій Шевченко"

Спецпроект Юрія Макарова "Мій Шевченко" представляє собою 4-серійний фільм, присвячений життю Великого Кобзаря. Поруч із загальнопоширеними відомостями у проекті розкриваються невідомі деталі з біографії автора, що дає цілісне уявлення про життя та особистість Тараса Шевченка - не символ і параграф із підручника, а живу людину. 

Які шанси були у хлопця-кріпака, четвертого із дев’яти дітей у селянській родині, у дев’ятнадцятому столітті стати відомим українським поетом? – Жодних”, – так починається цей фільм, який, на думку режисера, мав би “донести до свідомості сучасного вестернізованого українця, що Шевченко був абсолютно кльовою, сучасною постаттю, і якщо з фільму це випливає, значить мені щось вдалося”. На підтвердження цієї думки Юрій Макаров процитував відому фразу Єжи Онуха, що “Шевченко – це модний бренд".

10030701003736292_f0_0.jpg

Мій Шевченко
Мій Шевченко

 

Фільм "Мій Шевченко", є нешаблонною спробою показати справжнього, живого Кобзаря, і при тому без втрат пошани й любові до нього.

 

 

 


В інтригуючій назві — "Мій Шевченко" — приваблює оте присвійне — "мій". Тобто — особистісний погляд, суб'єктивний — тим і цікавий.
Як з'ясувалося з невеличкого прологу до фільму, займенник "мій" стосувався не якогось конкретного журналіста чи науковця і його власного розуміння творчості Шевченка, а кожного з глядачів взагалі.

Протягом чотирисерійного документального фільму його творці ведуть глядача від невеличкої хати в Моринцях, де народився, до Чернечої гори біля Канева, де похований.
Від загальновідомих фактів біографії нікуди не дінешся — однак авторам вдається знайти в кожному епізоді з життя Шевченка невідомий нюанс і подати це по-новому. Причому погляд авторів суголосний сприйняттю сучасної людини, бо він не лише об'єктивний, фактографічний, а й емоційний.

Вдалий у фільмі "поліекран": справжні документи, картини — і стара кінохроніка чи фільми про Шевченка (використано картини Ігоря Савченка і Станіслава Клименка). А телевізійна візуалізація придатних до реального показу фактів, місць подій — взагалі річ безпрецедентна. "І все ж краще один раз побачити..." — тут як стовідсоткова істина. Вільнюс, Петербург, Арал — це вже не якісь загальні назви, а конкретні місця, де бував поет. Там і сьогодні живуть люди. І хоча в цьому немає нічого незвичайного, живуть собі, як і сто чи двісті років тому, але в контексті мало не міфічної постаті Шевченка. Ходив цими вулицями чи степами, жив у цих кімнатах, страждав, любив, вірив, сумнівався, сподівався — усе справжнє. Авторам фільму вдалось уникнути й іншої крайності — надмірного, сказати б, оживлення міфу. 
"Мій Шевченко" — стрічка інтелігентна й тактовна.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи