2025 рік був багатий в Україні на факти, що підтверджують теорію провалів держави (government failures). Йдеться навіть не про Міндічгейт, схематоз при державних закупівлях, ПДВ-схемах, митних договорняках, інвестиційних кешбеках та інших програмах державно-приватного партнерства.
Це все – наслідки одного головного провалу 2025 року, джерелами якого є грубе порушення наукової теорії провалів держави, пише відомий економіст, президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук на своїй сторінці у Фейсбук.
Щоб водити автомобілем, потрібно отримати права, тобто заплатити певну суму грошей за навчання, скласти теоретичний і практичний іспит, а потім ще рік чи два їздити зі знаком «70» на склі.
Щоб лікувати людей, потрібно шість років навчатися в університеті, стажуватися, отримувати необхідні допуски, потім працювати поряд із професіоналом, щоб мінімізувати загрозу для пацієнтів.
Щоб керувати грошима вкладників, потрібні спеціалізовані знання у сфері теорії грошей та кредиту, діяльності фінансових ринків та управління ризиками.
Щоб генерувати атомну електроенергію, потрібні знання, уміння, компетенції, наявність яких підтверджується відповідними дипломами, сертифікатами та ліцензіями.
Кожна сфера виробництва товарів та послуг, у якій є специфічні ризики для життя та здоров'я людини, потребує професійних знань, навичок та компетенцій. Їх підтверджують як формальні документи (дипломи, атестати, сертифікати, дозволи, ліцензії), так і нематеріальні активи та параметри (репутація, бренд, членство у професійній асоціації, порука, оцінки експертів тощо).
А зараз питання на мільйон доларів. Що треба знати, вміти, якими документами володіти, щоб розподіляти ~70% ВВП, управляти 55 - 60% ресурсів / активів країни (~ $ 10 - 15 трлн.), встановлювати правила виробництва, обміну, торгівлі, фінансування, розрахунків, фінансових операцій ~ 1,55 млн. юридичних осіб і ~ 2,1 млн. ФОПів? А ще контролювати виконання тисяч документів, регламентів та процедур, виносити вироки та формувати судження з проблем та завдань у тисячах сфер, секторів та областей. Відповідь може шокувати не тільки пересічного обивателя, а навіть більш-менш активного громадянина.
До людей, які стають виборними особами, що приймають рішення, в інститутах та організаціях держави (уряд, парламент, офіс президента, міністерства, місцеві органи влади) немає жодних вимог. НІЯКИХ! Головне – сподобатися виборцям, а це справа PR-у, реклами, інформаційних художніх інструментів впливу та формування думки та образу.
Щоб виступати на Олімпіаді, потрібно виконати певний норматив на змаганнях певного рівня. Щоб отримати сертифікат про знання іноземної мови на певному рівні, потрібно отримати встановлений мінімальний бал на іспиті. Вас не пустять у басейн без шапочки та купальника. Такі прості правила.
А от у політиці може бути, як кажуть поляки, і жук, і жаба. Добре підвішений язик, гарне обличчя, «правильна» біографія, популярні «корочки», цинізм, зв'язки з джерелами грошей, команда політтехнологів та PR/ЗМІ-забезпечення – ось тобі депутат, міністр, прем'єр чи навіть президент. І якщо в країні немає або дуже слабка система стримувань та противаг, не працює чи є дефективним принцип поділу влади, широко поширений конфлікт інтересів при конкуренції за сфери впливу над різними комерційними секторами правоохоронних органів, то держава об'єктивно, неминуче обов'язково генерує провали та fuckup-и. Чим більше держава, тим глибші, руйнівніші та небезпечніші ці провали. Коли воно досягає розміру Левіафана (як раз випадок України), тоді під загрозою перебуває не лише добробут 97% населення, а й сама свобода.
Український уряд багатий на масштабні плани. Технопарки зростають, як гриби після дощу. Стратегічні напрями та сектори («точки зростання») визначені. Інвестиційні няні снують країною, пропонуючи свої послуги. Інвестиційний кешбек регулярно збирає для чиновників фідбек. У місцях чиновників скупчення шум і гам від грошових потоків розподілу. Нам обіцяють швидкі темпи модернізації та оновлення, а темпи зростання економіки після катастрофічного падіння на 28,8% ВВП у 2022 р. неухильно знижуються після 2023 р., коли економіка зросла на 5,5% ВВП, у 2024 р. було 2,9% ВВП, а 2025р. оцінно буде 1,6% ВВП. На 2026 р. прогнозується близько 1% ВВП зростання, що з інфляції під 10% на рік перебуває у зоні статистичної похибки.
Провал забезпечити стабільно високі темпи економічного зростання з низького старту не викликає сумніву, особливо, з огляду на те, що середньосвітові темпи зростання становлять ~3,2% ВВП. У січні – листопаді 2025 р. державний та гарантований державою борг зріс до $204,22 млрд., на $38,16 млрд. З початку 2022р. він збільшився на $106,3 млрд. За 2022-2025 (11 місяців) обсяг фінансування, яке отримала Україна від зовнішніх партнерів, за даними мінфіну країни, становить $160,1 млрд. У період 2022 -2025 р. ВВП України збільшиться на $47 млрд.
Українська влада взяла курс на тотальне одержавлення економіки. Результат не забарився. Ось десять основних провалів держави:
1) стагнація економіки;
2) витіснення приватних інвестицій та споживання;
3) гостра криза ринку праці;
4) дуже ризиковане розбалансування торгівельного та платіжного балансів;
5) задушення духу та матеріальної «плоти» національного підприємництва;
6) руйнація культури заощадження, зокрема, хронічно високою інфляцією при великому списку товарів та послуг із ручним регулюванням цін;
7) низький рівень кредитування приватного сектора, розвитку фінансового ринку загалом;
8) руйнування базових ринкових принципів презумпції невинуватості, рівності умов господарювання та відповідальності за прийняті рішення;
9) управлінський хаос та бардак у системі держуправління, яка пронизана конфліктом інтересів, у тому числі у державному комерційному секторі.
10) корупція, головним джерелом якої є широка, всеосяжна дискреція чиновника, силовика, контролера, судді при розподілі бюджетних ресурсів та визначенні правил, норм та стандартів відносин між економічними суб'єктами між собою та з державою.
Наші інтереси:
Розуміти, до якої прірви нас веде цей уряд і ця влада. Знати, щоб запобігти помилкам. Просувати економічні знання.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Філон Іудей був багатим аристократом і високофункціональним корпоративним психопатом. Свої тексти він генерував як несвідоме, інстинктивне мавпування, подібно до сучасних систем штучного інтелекту...
Економіст назвав 10 основних провалів держави в економіці у 2025 році
Категорія:
Світ:
Спецтема:
2025 рік був багатий в Україні на факти, що підтверджують теорію провалів держави (government failures). Йдеться навіть не про Міндічгейт, схематоз при державних закупівлях, ПДВ-схемах, митних договорняках, інвестиційних кешбеках та інших програмах державно-приватного партнерства.
25122907.jpg
Це все – наслідки одного головного провалу 2025 року, джерелами якого є грубе порушення наукової теорії провалів держави, пише відомий економіст, президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук на своїй сторінці у Фейсбук.
Щоб водити автомобілем, потрібно отримати права, тобто заплатити певну суму грошей за навчання, скласти теоретичний і практичний іспит, а потім ще рік чи два їздити зі знаком «70» на склі.
Щоб лікувати людей, потрібно шість років навчатися в університеті, стажуватися, отримувати необхідні допуски, потім працювати поряд із професіоналом, щоб мінімізувати загрозу для пацієнтів.
Щоб керувати грошима вкладників, потрібні спеціалізовані знання у сфері теорії грошей та кредиту, діяльності фінансових ринків та управління ризиками.
Щоб генерувати атомну електроенергію, потрібні знання, уміння, компетенції, наявність яких підтверджується відповідними дипломами, сертифікатами та ліцензіями.
Кожна сфера виробництва товарів та послуг, у якій є специфічні ризики для життя та здоров'я людини, потребує професійних знань, навичок та компетенцій. Їх підтверджують як формальні документи (дипломи, атестати, сертифікати, дозволи, ліцензії), так і нематеріальні активи та параметри (репутація, бренд, членство у професійній асоціації, порука, оцінки експертів тощо).
А зараз питання на мільйон доларів. Що треба знати, вміти, якими документами володіти, щоб розподіляти ~70% ВВП, управляти 55 - 60% ресурсів / активів країни (~ $ 10 - 15 трлн.), встановлювати правила виробництва, обміну, торгівлі, фінансування, розрахунків, фінансових операцій ~ 1,55 млн. юридичних осіб і ~ 2,1 млн. ФОПів? А ще контролювати виконання тисяч документів, регламентів та процедур, виносити вироки та формувати судження з проблем та завдань у тисячах сфер, секторів та областей. Відповідь може шокувати не тільки пересічного обивателя, а навіть більш-менш активного громадянина.
До людей, які стають виборними особами, що приймають рішення, в інститутах та організаціях держави (уряд, парламент, офіс президента, міністерства, місцеві органи влади) немає жодних вимог. НІЯКИХ! Головне – сподобатися виборцям, а це справа PR-у, реклами, інформаційних художніх інструментів впливу та формування думки та образу.
Щоб виступати на Олімпіаді, потрібно виконати певний норматив на змаганнях певного рівня. Щоб отримати сертифікат про знання іноземної мови на певному рівні, потрібно отримати встановлений мінімальний бал на іспиті. Вас не пустять у басейн без шапочки та купальника. Такі прості правила.
А от у політиці може бути, як кажуть поляки, і жук, і жаба. Добре підвішений язик, гарне обличчя, «правильна» біографія, популярні «корочки», цинізм, зв'язки з джерелами грошей, команда політтехнологів та PR/ЗМІ-забезпечення – ось тобі депутат, міністр, прем'єр чи навіть президент. І якщо в країні немає або дуже слабка система стримувань та противаг, не працює чи є дефективним принцип поділу влади, широко поширений конфлікт інтересів при конкуренції за сфери впливу над різними комерційними секторами правоохоронних органів, то держава об'єктивно, неминуче обов'язково генерує провали та fuckup-и. Чим більше держава, тим глибші, руйнівніші та небезпечніші ці провали. Коли воно досягає розміру Левіафана (як раз випадок України), тоді під загрозою перебуває не лише добробут 97% населення, а й сама свобода.
Український уряд багатий на масштабні плани. Технопарки зростають, як гриби після дощу. Стратегічні напрями та сектори («точки зростання») визначені. Інвестиційні няні снують країною, пропонуючи свої послуги. Інвестиційний кешбек регулярно збирає для чиновників фідбек. У місцях чиновників скупчення шум і гам від грошових потоків розподілу. Нам обіцяють швидкі темпи модернізації та оновлення, а темпи зростання економіки після катастрофічного падіння на 28,8% ВВП у 2022 р. неухильно знижуються після 2023 р., коли економіка зросла на 5,5% ВВП, у 2024 р. було 2,9% ВВП, а 2025р. оцінно буде 1,6% ВВП. На 2026 р. прогнозується близько 1% ВВП зростання, що з інфляції під 10% на рік перебуває у зоні статистичної похибки.
Провал забезпечити стабільно високі темпи економічного зростання з низького старту не викликає сумніву, особливо, з огляду на те, що середньосвітові темпи зростання становлять ~3,2% ВВП. У січні – листопаді 2025 р. державний та гарантований державою борг зріс до $204,22 млрд., на $38,16 млрд. З початку 2022р. він збільшився на $106,3 млрд. За 2022-2025 (11 місяців) обсяг фінансування, яке отримала Україна від зовнішніх партнерів, за даними мінфіну країни, становить $160,1 млрд. У період 2022 -2025 р. ВВП України збільшиться на $47 млрд.
Українська влада взяла курс на тотальне одержавлення економіки. Результат не забарився. Ось десять основних провалів держави:
1) стагнація економіки;
2) витіснення приватних інвестицій та споживання;
3) гостра криза ринку праці;
4) дуже ризиковане розбалансування торгівельного та платіжного балансів;
5) задушення духу та матеріальної «плоти» національного підприємництва;
6) руйнація культури заощадження, зокрема, хронічно високою інфляцією при великому списку товарів та послуг із ручним регулюванням цін;
7) низький рівень кредитування приватного сектора, розвитку фінансового ринку загалом;
8) руйнування базових ринкових принципів презумпції невинуватості, рівності умов господарювання та відповідальності за прийняті рішення;
9) управлінський хаос та бардак у системі держуправління, яка пронизана конфліктом інтересів, у тому числі у державному комерційному секторі.
10) корупція, головним джерелом якої є широка, всеосяжна дискреція чиновника, силовика, контролера, судді при розподілі бюджетних ресурсів та визначенні правил, норм та стандартів відносин між економічними суб'єктами між собою та з державою.
Розуміти, до якої прірви нас веде цей уряд і ця влада. Знати, щоб запобігти помилкам. Просувати економічні знання.
Зверніть увагу
Філон Іудей з Александрії Єгипетської – фальсифікатор Євангелія, батько іудохристиянства (подкаст)