Число Інь-янь і стала Планка.

Почнемо з того, що Інь-янь – як поєднання, симбіоз протилежностей – являє собою завершеність – коло. Одиничне у якому поєднані – два. Дві рівні по долі протилежності являють собою одне ціле – одиницю. Поглянемо на саму графіку символу. У точці верхній точці ромба одна протилежність має свій максимум, а інша – мінімум, тобто це є «початок», де одна протилежність домінує над іншою.

Вже у попередніх статтях роз’яснювалось, що при взаємодії протилежностей максимум однієї зменшується, а іншої збільшується до рівня їх рівноваги 50/50, тобто має місце така їх динаміка: 90 – 10; 80 – 20; 70 – 30; 60 – 40; і 50 – 50. Величина мінімальної протилежності показує величину їх спільної задіяності, втянутості  у взаємодію між собою, якщо з мінімальної  сторони це 10%, то і з іншої максимальної сторони ці ж паритетні 10%. У результаті цього у домінуючої протилежності виникає залишок незадіяної величини. Якщо це рівень 90 – 10, то залишок є 80%.

Виникає така картина – «серцевина», що є суть задіяні величини протилежностей  і – залишок, що його огортає – незадіяний максимум, тобто 80% проти 10. На рівні-плані 80 – 20 це 60 проти 20. Опускаємось нижче, 70 – 30. Тут залишок 40, «серцевина» 30. Ще нижче, 60 – 20. Тут вже 20, і 40.  На даному рівні-плані ми вже перетнули рубіж рівноваги-проявлення, який повинен знаходитись між рівнями 70 – 40 і 60 –20, і який виникає при значенні домінуючої протилежності як 66, де «серцевина» вже має перевагу у величині, що є  34, а залишок 32.

Середнє їх значення 33; (більш точніше ті ж таки 66,6 при «серцевині» 33,4 і залишку 33,2). Таким чином числом проявлення є 66, і воно має приграничні  значення обох величин як 33 і 33 – мить паритету.

Невизначеність-залишок більше не домінує над визначеним конкретним, що є долі двох протилежностей як одне ціле.

Саме цей граничний стан і описує формула невизначеності Гейзенберга через зведену сталу Планка.

зведена стала Планка і формула невизначеності Гейзенберга

У формулі Гейзенберга щось зліва не може бути меншим за зведену сталу, яка є радіусом 1, що рівнозначно  половині самої сталої Планка 33, яка сама є 66 –діаметр 2,  тобто щось не може бути менше критичних 33 – величини відповідальної за проявлення, що по величині чисел і по фізичній суті одинакове зі числами  і змістом символу Інь-янь. Стала Планка, по суті, є довжиною кола  L = π×d, тому поділивши її на  π, 6,626…*10-34/3,14 отримаємо приблизно діаметр рівний  2(2,110).

Бики Геріона. Десятий подвиг Геракла

Це один із знакових міфів, який практично досить повно зберіг древні знання. Абсолютно правильно збереглось число-стала інь-янь 33 і 66 – границя проявлення форм і у загальному – границя проявлення взаємодії протилежностей – у образі Геріона, який має три голови, три тулуба, що зрослись і по шість ніг з кожної сторони; а його помічники охоронці практично відтворюють сутність ядра і залишку: двоголовий пес Ортр число символу Інь-янь 33, що є дві протилежності у рівній пропорції як одне ціле(двоголовий пес) і залишок однієї протилежності рівний 33 як невизначеність, яка по суті не є як щось конкретне – велетень Еврітон, велетень без певних ознак.

Міф демонструє присутність протилежностей: стовпи Геракла, як відгомін їх взаємодії  – два стовпи по протилежні боки протоки – межа Світу, яку вони позначають; острів на самому краї землі; червоні і чорні – як ніч – бики. Правда червоне не є протилежністю чорному, але присутність сонячного бога з його сліпучим світлом і порівняння чорних биків з ніччю все ставить на свої місця: тьма і світло.  Червоне – це, по суті, вогонь і світло – древня асоціація творення світу за допомогою вогню.

Це є згадка про квантову основу світу – тьму і її невіддільну протилежність – світло, що прозаїчніше означає:  пасивність і активність; нерухомість і рух. Активація пасивної основи яка являє собою певну структуру первинних мінімальних елементів-сфер, і відповідно – рух приводять до виникнення мікросвіту з подальшим розгортанням у макросвіт. Значимо, що бики червоні почали рухатись під звуки(активація) дудки, саме червоні – чорні лишились нерухомими, тобто частина елементів-сфер інертного поля стає активною.

Дійсно, тьма є інертною, нерухомою пасивною структурованою основою, так звана – чорна матерія. Саме вона, як квантова основа, і служить полем для прояву активності і руху – вогню і світла. Тьма і світло – це неактивна активність, або активна неактивність; це нерухома рухомість, або рухома нерухомість – нероздільні протилежності, які перебирають на себе властивості чи атрибути одна одної.

Це знання знайшло своє відображення у Біблії у першій книзі Буття.

           Земля ж була безвидна і пуста і тьма над безоднею;

      І сказав Бог: хай буде світло. І стало світло.

І побачив Бог світло, що воно хороше і відділив Бог світло від тьми.

Це також звук ОМ, АУМ Упанішад, який створив світ матеріального буття. Активність-звук – це енергія,  світло і рух на фоні чорної пасивності; і все це дійство реалізується за межею 33 – 66 сталої Інь-янь. Тільки перемігши Геріона Геракл мав можливість забрати стадо, тобто це символізує подолання певного рубежу, за яким вже можливе певне дійство – рух червоних биків.

Текст  з міфа про Геракла.

Утром его разбудил протяжный и хриплый лай. Геракл проснулся и увидел, что он действительно на Багровом острове: всё вокруг было красного цвета - скалы, песок, дорога. И даже громадный лохматый пёс, что стоял перед героем и свирепо лаял на него, был тоже багрово-красный.

Геракл направился к лесу и увидел на опушке два стада: одно красное, как всё на острове, другое черное, как ночь, и сторожил его чёрный пастух в чёрной одежде, с чёрными волосами и чёрным лицом.

Теперь Геракл мог увести красное стадо. …  Но стадо не хотело слушаться героя, быки не двигались с места. Геракл стал искать вокруг, чем можно было бы их погнать, и нашёл возле убитого пастуха красную пастушью дудочку. Он приложил её к губам, дудочка запела, и красные быки послушно встали с земли и пошли за Гераклом.

http://myths.kulichki.net/lostcivil/greece/myth0006/index.shtml