Чому нема санкцій проти «Росатому»? США запровадили санкції проти практично всіх потужних російських корпорацій, але проти «Росатому» санкцій нема – і на це є поважні причини.
Світ з жахом чекає, що росіяни можуть зробити з Запорізькою АЕС, адже після знищення греблі Каховської ГЕС стало ясно, що РФ узяла курс на знищення всього, що не може утримати, щоб залишити після себе "випалену землю". Корпорація «Росатом» під захистом російських військових зараз орудує на Запорізькій АЕС й, імовірно, готує станцію до штучної аварії, про що кричма кричить українська розвідка. І що цікаво – проти провідних російських корпорацій впроваджено санкції, а проти «Росатому» (який є співучасником злочину) санкцій не впроваджено. Точніше, у квітні цього року США запровадили санкції проти одної дочірньої компанії «Росатому» – АТ «Rusatom Overseas», яка займається водневою енергетикою, і її міжнародна діяльність є невеликою. Але чому не чіпають «Росатом»?
У 1993 році, колі Білл Клінтон щойно став Президентом США, була підписана угода про спільну американо-російську програму, яка англійською мовою називається «Megatons to Megawatts», а російською «ВОУ-НОУ» (высокообогащённый уран – низкообогащённый уран). Проєкт передбачав брати російський збройовий (високозбагачений) уран, який містить близько 90% урану-235, змішувати з природним ураном, який містить близько 1% урану-235 – і таким чином отримувати уранове паливо для АЕС, яке містить близько 4% урану-235.
Річ у тому, що в Росії після розвалу СРСР утворився надлишок збройового урану. Він потім ще збільшився внаслідок переданої до Росії ядерної зброї з України. Радянську технологію збагачення урану розробляли захоплені під час другої світової війни німецькі фахівці, які після війни працювали в СРСР. І радянська технологія спеціальних центрифуг виявилася більш продуктивною, ніж американська, тому російський (радянський) високозбагачений уран був у кілька разів дешевше за американський.
Таким чином РФ продавала в США збагачений уран для ядерного палива, а в США практично всі потужності зі збагачення урану закрилися. Сталася ситуація, як з Німеччиною, яка «сіла на російську газову голку».
А ще разом з початком постачання до США російського урану, «Росатом» отримав можливість через фірми-прокладки стати співвласником низки американських підприємств ядерного комплексу. І вдячні росіяни переказували великі гроші у фонд Клінтона.
Сьогодні в США біля третини урану є російським. Підприємства зі збагачення урану не працюють. На світовому ринку збагачення урану Росія є майже монополістом. Проєкти зі створення компактних мініреакторів потребують урану зі збагаченням близько 20%, а його можна сьогодні купити ТІЛЬКИ в Росії. Тому ці проєкти не можуть стати життєздатними, поки не буде налагоджено промислове збагачення урану в самих США.
А поки США сидять на російській урановій голці – «Росатом» намагаються не чіпати…
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
США сидять на російській урановій голці, тому «Росатом» намагаються не чіпати
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Чому нема санкцій проти «Росатому»? США запровадили санкції проти практично всіх потужних російських корпорацій, але проти «Росатому» санкцій нема – і на це є поважні причини.
230629rosatomnuclear-power.jpg
Світ з жахом чекає, що росіяни можуть зробити з Запорізькою АЕС, адже після знищення греблі Каховської ГЕС стало ясно, що РФ узяла курс на знищення всього, що не може утримати, щоб залишити після себе "випалену землю". Корпорація «Росатом» під захистом російських військових зараз орудує на Запорізькій АЕС й, імовірно, готує станцію до штучної аварії, про що кричма кричить українська розвідка. І що цікаво – проти провідних російських корпорацій впроваджено санкції, а проти «Росатому» (який є співучасником злочину) санкцій не впроваджено. Точніше, у квітні цього року США запровадили санкції проти одної дочірньої компанії «Росатому» – АТ «Rusatom Overseas», яка займається водневою енергетикою, і її міжнародна діяльність є невеликою. Але чому не чіпають «Росатом»?
У 1993 році, колі Білл Клінтон щойно став Президентом США, була підписана угода про спільну американо-російську програму, яка англійською мовою називається «Megatons to Megawatts», а російською «ВОУ-НОУ» (высокообогащённый уран – низкообогащённый уран). Проєкт передбачав брати російський збройовий (високозбагачений) уран, який містить близько 90% урану-235, змішувати з природним ураном, який містить близько 1% урану-235 – і таким чином отримувати уранове паливо для АЕС, яке містить близько 4% урану-235.
Річ у тому, що в Росії після розвалу СРСР утворився надлишок збройового урану. Він потім ще збільшився внаслідок переданої до Росії ядерної зброї з України. Радянську технологію збагачення урану розробляли захоплені під час другої світової війни німецькі фахівці, які після війни працювали в СРСР. І радянська технологія спеціальних центрифуг виявилася більш продуктивною, ніж американська, тому російський (радянський) високозбагачений уран був у кілька разів дешевше за американський.
Таким чином РФ продавала в США збагачений уран для ядерного палива, а в США практично всі потужності зі збагачення урану закрилися. Сталася ситуація, як з Німеччиною, яка «сіла на російську газову голку».
А ще разом з початком постачання до США російського урану, «Росатом» отримав можливість через фірми-прокладки стати співвласником низки американських підприємств ядерного комплексу. І вдячні росіяни переказували великі гроші у фонд Клінтона.
Сьогодні в США біля третини урану є російським. Підприємства зі збагачення урану не працюють. На світовому ринку збагачення урану Росія є майже монополістом. Проєкти зі створення компактних мініреакторів потребують урану зі збагаченням близько 20%, а його можна сьогодні купити ТІЛЬКИ в Росії. Тому ці проєкти не можуть стати життєздатними, поки не буде налагоджено промислове збагачення урану в самих США.
А поки США сидять на російській урановій голці – «Росатом» намагаються не чіпати…
Вивчаємо приховані пружини міжнародної політики.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта