Нагадаємо, що рівно 10 днів тому високопосадовий український флотоводець написав рапорт, у якому досить ясно дав зрозуміти: або ви звільняєте головкома ВМС або йду я! Об’єктивності заради цитуємо текст документа цілком.

Міністру оборони України

РАПОРТ

Прошу Вас звільнити мене зі Збройних Сил України за власним бажанням у зв’язку з наступними причинами:
небажання служити під керівництвом віце-адмірала Князя І.В. і його команди через морально-етичні норми, що існують у ВМС протягом ось уже двох років стосовно офіцерів ескадри різнорідних сил і до мене особисто, а також яскраво продемонстрованими під час виборів Президента України 2004 року;

небажання брати участь у планомірному руйнуванні і знищенні ВМС України. Як один з перших офіцерів ВМС протягом усіх років становлення ВМС я намагався їх будувати, а не знищувати.
ВМС України є одним з найголовніших гарантів захисту морських рубежів України в Чорному морі та її суверенітету в цілому.

Контр-адмірал І. Тенюх
16.07.2005 року

Відповідно до Статуту в Анатолія Гриценка всього 10 днів для ухвалення остаточного рішення. Завдання, скажімо прямо - непросте. З одного боку - демарш героя часів помаранчевої революції, одного з членів Комітету національного порятунку, а з іншого боку - доля нинішнього Головкому ВМС віце-адмірала Ігоря Князя, який, зважаючи на все, цілком улаштовує міністра.

Помирити адміралів колишньому керівникові центру Разумкова навряд чи удасться. Ігорю Тенюху є за що не любити свого тезку і начальника. У листопаді 2004 року, за вказівкою Кузьмука і під керівництвом Князя, на українському флоті була розгорнута компанія з дискредитації командувача ескадри, що закликав військовослужбовців не виконувати злочинних наказів колишньої влади. Тоді слухняний Головком ВМС провів перші і єдині в історії Збройних сил України збори голів офіцерських зборів флоту, що одностайно засудили Тенюха і його «заяви політичного характеру». Проведене пізніше розслідування стало ще однією образою Тенюху, тому що затверджувало, що нічого подібного не було. (В архіві повідомлень прес-служби МО України горезвісна заява від 22 листопада збереглася.)

Не можна виключати й особисті амбіції. Участь у Комітеті національного порятунку у разі перемоги пророкувала його членам прихід до найвищих посад у державі. Російські сайти того часу пророкували Тенюху навіть посаду глави військового відомства. Не відбулось. Більш того, головний кривдник Ігор Князь не тільки зміцнився у своєму кріслі, але й продовжує планомірно ліквідувати дітище Тенюха - ескадру різнорідних сил. А її розформування фактично ставить хрест на кар’єрі перспективного контр-адмірала.

Ігор Тенюх на Українському флоті фігура легендарна. Уродженець містечка Стрий Львівської області закінчив Ленінградське вище військово-морське училище імені Фрунзе. На початку 80-их ліквідував наслідки війни в Перській затоці, брав участь у розмінуванні водної акваторії на тральщику «Сигнальник». Уже тоді він був одним з деяких командирів, яким командування довіряло виходити в море і виконувати бойові завдання самостійно, без офіцерів штабу на борту. За цю операцію капітан-лейтенанта Тенюха нагородили бойовим орденом «За службу Батьківщині».

Наприкінці 80-х, початку 90-х львів’янин включається в активну роботу з відродження української національної самосвідомості. Ставши депутатом Севастопольської міської ради, він першим починає виступати з трибуни тільки українською мовою. Створює фракцію «Україна». Тут же в Севастополі організовує і є активістом Союзу офіцерів України.

Не дивно, що у вересні 1991 року саме йому довіряють звернутися до командира Кримської військово-морської бази Чорноморського Флоту віце-адмірала Бориса Кожина з пропозицією розпочати формування й очолити Військово-морські Сили України.
Пізніше капітан ІІІ рангу Ігор Тенюх бере участь у розробці концепції будівництва ВМС України. За його пропозицією флагман Українського Флоту фрегат «Кірова» перейменовують на честь земляка Тенюха Гетьмана Петра Сагайдачного.
Згодом Тенюх навчається у військовій академії США і Національній академії оборони України, а з травня 2001 року, моменту формування, і дотепер, є командувачем ескадри різнорідних сил ВМС України.

Чи зважиться міністр оборони звільнити з посади Князя? Слушних приводів для цього було – хоч відбавляй. Свого часу попередника Ігоря Князя адмірала Михайла Єжеля було знято Кучмою за безлад на території однієї з підпорядкованих частин. У нинішнього Головкому проколи більш серйозні та їх незрівнянно більше.

Чого тільки варто безслідне зникнення зі складів ВМС переносного ракетного комплексу «Стріла-3М», що користується попитом у чеченських бойовиків. Не кажучи вже про стан бойових кораблів. Наприклад, під час візиту корабля управління «Славутич» до Сербії і Чорногорії, під час стоянки на рейді вночі не працювало освітлення. Причина - несправність дизель-генератора. Зауважимо, що на борту був сам Головком. Що казати про інші кораблі. У колишні часи за таке можна було не тільки позбутися посади. Однак не нині.

За дивним збігом наступного дня після Указу Президента про перепризначення віце-адмірала Князя на посаду загинув капітан-лейтенант Віталій Стаднійчук. Подія сталася все на тому ж «Славутичі» з командувачем ВМС на борту. Випадок безпрецедентний. Ветерани флоту стверджують, що причиною трагедії стало бажання Князя відзначитися, і його наказ провести стрільбище наприкінці збір-походу. Саме тоді, коли моряки вже «чують» рідну землю, коли втрачається пильність і команда відчуває природну в таких випадках утому. Коли за традицією і згідно з елементарною логікою матросів «не напружують».

З іншого боку нинішній командувач слухняний будь-якій волі, а тому дуже зручний в управлінні. Особливо на етапі радикального скорочення флоту. Адже саме з його мовчазної згоди Збройні Сили відмовилися від будівництва крейсера «Україна» і єдиного підвідного човна «Запоріжжя».

Крім того, піди на поводу в емоцій Тенюха - то створиш прецедент. Так не тільки збройні сили не скоротиш, а й взагалі без генералів залишишся.
Якою фігурою пожертвує прагматик Анатолій Гриценко сказати важко. Утім, навряд чи йому дозволять прийняти рішення самостійно.