Для успішного розвитку нова раса повинна мати зразок для наслідування – людину, в якій були б максимально сконцентровані властивості цієї раси. Така людина виступає в ролі першозразка, на який всі орієнтуються.
В давнину таку зразкову людину ще називали «першолюдиною». Образ першолюдини підтримував цілісність народу, допомагав його членам включатися в народний егрегор.
На основі відомостей, що дійшли до нас з мороку тисячоліть, можна припустити, що першолюдина Білої раси називалася «Адам». Яке було її справжнє ім’я – невідомо. Вірогідно, що ім’я Адам – це трансформоване зороастрійське «Асман» та відичне «Атман», що позначає вище духовно-божественне начало людини. Воно складається з кореня «ас» (божество) і «ман» (людина). Отже, «Адам» означає «боголюдина», тобто людина, яка реалізувала свої божественні потенції – звісно, на максимально доступному рівні того часу.
Таких реалізованих людей в давнину ще називали «Синами Божими». В гелленській традиції для позначення реалізованої людини використовували термін «хрестос» (χρηστος). У різних контекстах воно, згідно зі словниками, позначає такі якості, як «хороший, найкращий, добрий, доброзичливий, щасливий, успішний, сприятливий, порядний, чесний, впорядкований, облаштований, корисний, благотворний, шляхетний, благородний». Адам був Сином Божим, реалізованою людиною Борійської раси, істинним борійцем.
Головною відмінністю борійців від неоантропів була наявність довгострокової пам’яті. Річ у тім, що в неоантропів, окрім умовних і безумовних інстинктів, була «дитяча пам’ять». Якщо використовувати комп’ютерні аналогії, то в них був дуже слабенький «жорсткий диск», тож головним чином використовувалась «оперативна пам’ять». Через це мова неоантропів (первинна людська мова) мала незначний словниковий запас і була побудована на звукоімітаціях, на зразок «вава» (завивання від болю), «кака» (звуки під час випорожнення), «бєка» (блювотний рефлекс), «ляля» (щось дуже приємне, безпечне), «жужа» (те, що дзижчить), «бора» (щось сильне, потужне, тверде) тощо.
Борія знаменувала завершення «дитинства» і перехід людства до «підліткового» етапу. Наявність довгострокової пам’яті дозволила борійцям вийти за межі звукоімітації, сформувати нову, т. зв. «бореальну» мову з великою кількістю нових слів і записувати їх піктографічним письмом, коли один знак позначає одне слово (подібно до ієрогліфів). Можна припустити, що саме Адам вивів неоантропів з Месопотамії в Борію і навчив їх позначати навколишній світ новими словами. В книзі Буття про останнє говориться так: «І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині» (2.20).
Можна сказати, що саме з Борії почалася культура – завдяки здатності запам’ятовувати і передавати великі обсяги інформації. З цієї причини саме Борія традиційно вважалася планетарним духовним центром – сакральним полюсом, навколо якого «обертається» людський світ. Це уявлення існувало завжди, зокрема, планетарними духовним полюсом вважалися і Гіперборія, і Свята Русь.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Адам – першолюдина Білої раси
Світ:
10091003e.jpg
Всесвіт, Сварга, Брахма
Три поверхи духовного світу
Фізичний світ: душа, плоть, реінкарнація
Нова раса
Перша людська раса – неоантропи
Егрегори
Егрегор Сварога – Творця Всесвіту
Егрегор Лади – Матері Землі
Хрест – графічний аналог жовто-блакитного прапора
Культ вепра – вчителя і захисника
Три настанови Святого Вепра
Стратегія Вепра
Свята трійця Борії
Продовження:
В давнину таку зразкову людину ще називали «першолюдиною». Образ першолюдини підтримував цілісність народу, допомагав його членам включатися в народний егрегор.
На основі відомостей, що дійшли до нас з мороку тисячоліть, можна припустити, що першолюдина Білої раси називалася «Адам». Яке було її справжнє ім’я – невідомо. Вірогідно, що ім’я Адам – це трансформоване зороастрійське «Асман» та відичне «Атман», що позначає вище духовно-божественне начало людини. Воно складається з кореня «ас» (божество) і «ман» (людина). Отже, «Адам» означає «боголюдина», тобто людина, яка реалізувала свої божественні потенції – звісно, на максимально доступному рівні того часу.
Таких реалізованих людей в давнину ще називали «Синами Божими». В гелленській традиції для позначення реалізованої людини використовували термін «хрестос» (χρηστος). У різних контекстах воно, згідно зі словниками, позначає такі якості, як «хороший, найкращий, добрий, доброзичливий, щасливий, успішний, сприятливий, порядний, чесний, впорядкований, облаштований, корисний, благотворний, шляхетний, благородний». Адам був Сином Божим, реалізованою людиною Борійської раси, істинним борійцем.
Головною відмінністю борійців від неоантропів була наявність довгострокової пам’яті. Річ у тім, що в неоантропів, окрім умовних і безумовних інстинктів, була «дитяча пам’ять». Якщо використовувати комп’ютерні аналогії, то в них був дуже слабенький «жорсткий диск», тож головним чином використовувалась «оперативна пам’ять». Через це мова неоантропів (первинна людська мова) мала незначний словниковий запас і була побудована на звукоімітаціях, на зразок «вава» (завивання від болю), «кака» (звуки під час випорожнення), «бєка» (блювотний рефлекс), «ляля» (щось дуже приємне, безпечне), «жужа» (те, що дзижчить), «бора» (щось сильне, потужне, тверде) тощо.
Борія знаменувала завершення «дитинства» і перехід людства до «підліткового» етапу. Наявність довгострокової пам’яті дозволила борійцям вийти за межі звукоімітації, сформувати нову, т. зв. «бореальну» мову з великою кількістю нових слів і записувати їх піктографічним письмом, коли один знак позначає одне слово (подібно до ієрогліфів). Можна припустити, що саме Адам вивів неоантропів з Месопотамії в Борію і навчив їх позначати навколишній світ новими словами. В книзі Буття про останнє говориться так: «І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині» (2.20).
Можна сказати, що саме з Борії почалася культура – завдяки здатності запам’ятовувати і передавати великі обсяги інформації. З цієї причини саме Борія традиційно вважалася планетарним духовним центром – сакральним полюсом, навколо якого «обертається» людський світ. Це уявлення існувало завжди, зокрема, планетарними духовним полюсом вважалися і Гіперборія, і Свята Русь.
Продовження: Перша релігія людства
В тему:
Хрестос і Хрістос
Палінгенезія, тобто реінкарнація
Реінкарнація при передчасній смерті
Атлантида: Знайдено кам’яні кола, які на 7 тис. років давніші за Стоунхендж
Люди почали носити взуття 40 тисяч років тому
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков