Анатолій Кльосов

Залишилося підійти до вирішення сформульованої в статті (Klyosov, Rozhanskii, 2012) загадки - повторимо її знову: куди ж поділися предки Y-хромосомних ліній в Африці раніше 5-10 тисяч років тому, і у неафриканців раніше 64±6 тис. років тому? Причому у африканських лініях групи А можна непрямим шляхом, а саме при порівнянні протяжних гаплотипів з «неглибокими» загальними предками, досягти часів життя спільних предків 132 тис. років тому, а у неафриканців, як їх гаплотипи ні комбінувати і ні порівнювати, глибше 64±6 тис. років піти не виходить. Більш давніх спільних предків як корова язиком злизала. Що ж це за корова була така?

В академічній літературі за останні чверть століття регулярно з'являються твердження про те, що африканські ДНК-лінії «найдавніші», хоча підстави для того не наводяться. І зрозуміло, чому не наводяться - їх просто немає. Давайте для початку розберемося, що таке «стародавні ДНК-лінії», розуміючи під цим ланцюжки сніпів Y-хромосоми.

Євреї - одні з найактивніших гравців на полі ДНК-генеалогії. Це відноситься і до авторів академічних статей по ДНК-генеалогії, значна частина яких самі євреї, і до статей їх - про євреїв та історії євреїв, і до самих людей, які хочуть дізнатися свої гаплотипи і гаплогрупи, і зрозуміти, звідки вони, євреї, походять. Справа в тому, що вони самі цього, по суті, не знають. Я з обов'язку занять ДНК-генеалогією, та й із загального інтересу, часто відвідую дискусійні сайти євреїв. І одна з найбільш гарячих тем там - хто такі євреї, які критерії віднесення до євреїв, чи є глибинні відмінності євреїв від неєвреїв, в тому числі на генетичному рівні. Євреї, повторюю, цього самі не знають, але це їх дуже цікавить.

Уже дві тисячі років племена і народи, що об'єднуються під назвою кельти, привертають увагу істориків, лінгвістів, політиків, націоналістів, і, відповідно, загальну публіку. Істориків привертають, зокрема, внесок кельтів в матеріальний і культурний розвиток Європи, лінгвістів приваблює те, що кельти, за їхніми поняттями, говорили на архаїчному (або не обов'язково архаїчному) типі індо-європейської мови, віднесеним до середини 1-го тис. до н.е. Політики і націоналісти розігрують «кельтську карту», ​​яка стала брендом і важливим чинником у боротьбі за політичну незалежність під назвою «кельтський сепаратизм».

Коротке резюме статті Анатолія Кльосова "Не виходили наші пращури з Африки". При цьому намагаюся подати матеріал максимально зрозуміло для широкого кола читачів. Тож тезово відображаю найголовніше і найцікавіше.

Походження людини - одна з найбільш інтригуючих і захоплюючих тем науки, філософії, світогляду. І одна з найбільш заплутаних. Справа в тому, що нема жодного прямого доказу, який твердо і однозначно дав би відповідь на питання, в якому місці планети і коли вперше з'явився наш прямий пращур, який підпадав би під антропологічний опис вигляду Homo sapiens і/або «анатомічно сучасна людина» (АСЧ). Тут кожне поняття не зафіксовано і є по суті «плаваючим».

Продовжуємо публікацію матеріалів професора Анатолія Олексійовича Кльосова по ДНК-генеалогії Кавказу. Попередні нариси на сайті Переформат.ру (Народного Оглядача) з цієї теми отримали широкий відгук. Ви можете прочитати їх за наступними посиланнями: частина 1 і частина 2. Отже...

Професор Анатолій Олексійович Кльосов продовжує на Переформате.ру цикл постів про ДНК-генеалогію Кавказу. У попередньому нарисі він представив вступний матеріал, звернувшись до кавказької археології, а також нагадав основні положення і правила ДНК-генеалогії. Сьогодні мова піде про гаплогрупи і гаплотипи північно-західного і центрального Кавказу. Вас чекає чимало цікавого, як і в недавно вийшовшій в серії БукіВедія новій книзі А.А. Клесова.

Не знаю як хто, а я вважаю кавказців рідними та близькими російським людям. З часів Радянського Союзу у мене залишилося тепле до них ставлення, і я продовжую з задоволенням дивитися старі їх кінофільми, слухати їхні пісні, як народні, так і естрадні, і згадувати свої поїздки в їх чудові краї в старий добрий час. Так, пробігала між нами кішка, і були приводи ображатися з обох сторін, а й між братами сварки бувають. Серед моїх учнів в МГУ і в Академії наук було чимало кавказців, і теплі відносини з багатьма зберігаються досі.