Альтернативна політика

Глина - прекрасний матеріал для будівництва будинків (великих, якісних, теплих, зручних для мешкання). У Європі будівлі з глини (саману) стоять століттями. І вони будувалися не лише в Європі.

Законодавством Японії визначена мінімальна заробітна плата для іноземців, що перевищує оплату праці японця. Тобто роботодавцю вигідно наймати на роботу лише висококваліфікованих працівників.

Яка країна світу найбільш мілітаризована? Підказка: це не США, не Росія, не Ізраїль і, вибач Кім Чен Ір, не Північна Корея. Відповідь вас дуже здивує, але це здивування — оманливе. Уявіть собі державу з найбільшим в світі відсотком населення, що знаходиться в армії. Держава, в якій всі чоловіки від 20 до 50 — військовослужбовці. В буквальному смислі слова — вони сплять з автоматом під ліжком. Держава, яка і після 50-ти просто дарує тобі ствол і рада бачити тебе на зборах і полігонах до смерті.

Південь, у свою чергу, мусить допомогти всій Україні віднайти себе. Смикаючись між польськістю та російськістю, ідентичності не добути. Планомірне заміщення радянського та російського імперського міфу польським шляхетським веде до розчарування. Ми навіть не запитуємо себе: чому архетипом став степ широкий або козак Мамай.

Французам набридла «хуцпа» з рабством. Оскільки сьогоднішні «демократичні» конституції (національні, союзні) «ніде в світі не спрацювали», французи, за Гіпократом, шукають «першопричину» такого провалу. І на заклик французького викладача Итієна Шуара гуртом пишуть конституцію – народню.

Коли ми говоримо про «парламентську опозицію», то маємо, нарешті, зрозуміти, що немає і не може бути в умовах окупації жодної «легальної опозиції» крім колабораціоністської, тобто угодовської банди посібників загарбницького режиму.

Правда - це інформація, що: (а) не бентежить розум того, хто це чує + (б) відповідає дійсності + (в) має принести слухачеві користь. а+б+в=правда.

Протягом століть у Західній Європі укорінилось почуття приналежності до так званого світу нащадків Римської цивілізації. Зараз ця теза, неозвучуваною, є головною та провідною в створенні сучасного Європейського Союзу. Але ця теза є історично помилковою і не має ніякого наукового підгрунтя, особливо з погляду сучасного рівня знань.

В ХХІ ст. влада все більше переміщається в сферу віртуальну і стає річчю достатньо ефемерною. І це цілком закономірно. Глобалізація світу без його віртуалізації навіть у принципі не можлива. Саме через це колись довічна «залізобетонна» влада втрачає свої фундаментальні властивості й стає чимось на зразок комп’ютерної гри.

Нинішні соціальні і національні рухи України перебувають у плачевному стані. Головна проблема: вони намагаються покращити своє життя в системі, яка безнадійно хвора, розкладається і вмирає. Своїми протестами вони мобілізують цю систему і надають їй динаміку, відтягуючи її закостеніння і крах. При цьому жоден з цих протестних рухів – чи то захисту підприємців, чи підтримки пільговиків, чи політичні партії – не ставить питання про вдосконалення самої людини, хоча саме з неї починається вдосконалення суспільства.

Або, виражаючись політкоректно, чому правляча верхівка робить демонстративні кроки для остаточної делегітимізації існуючої політичної системи? Навіщо їй повністю руйнувати правове поле держави і рубати гілку, на якій сидить?

Світлини, які передають дух часу довоєнної націонал-соціалістичної Німеччини на тлі гарної пісні у виконання Зої Ященко.

Якщо ворог отримав доступ до твого комп’ютера з «Віндою» – знеси її і постав «Лінукс». Якщо ворог навчився керувати твоїм державним механізмом – створи інший за новою моделлю, недоступною для ворога. Якщо ворог хоче тебе «розібрати на запчастини» – вивчи його і активуй його власний механізм самоліквідації.

Модель “держави для всіх” довоєнної Німеччини виявилася такою ж продуктивною, як і “Фольксваген”.

Ідеалом сучасного демократичного парламентаризму є не зібрання мудреців, а натовп залежних нулів, керувати котрими у визначеному напрямку буде тим легше, що більш обмеженими є ці людці. Тільки на таких шляхах сьогодні робиться так звана партійна політика.