Це різношерсте зібрання пройшло за ініціативою ряду невеликих опозиційних партій, як націоналістичних, так і ліберальних. Активісти були здебільшого молодими людьми, які ось уже вдруге за три місяці вирішили висловити протест проти посилення контролю влади в мережі.

Ратифіковані Володимиром Путіним закони в цій сфері суперечать його словам, висловленим  на зустрічі з молоддю в Криму 20 серпня: «Якщо саме співтовариство виробить систему морально-етичних фільтрів, це було б правильно. З тим, щоб якщо не виключити, то хоча б мінімізувати, а краще виключити втручання у цей процес держави».

«Для громадян - це практично цензура»

Останній закон був прийнятий парламентом в кінці липня і передбачає заборону VPN (віртуальні приватні мережі), якщо ті не керуються прийнятим в Росії «чорним списком» заборонених сайтів, і інших інструментів, які дозволяють анонімно користуватися мережею. Інтернет-омбудсмен Дмитро Мариничев назвав цей документ, що вступає в силу з 1 листопада, «абсолютним божевіллям».

«Для громадян - це практично цензура», - вважає він.

«Будь то Росія, Китай або якась інша країна, давайте називати речі своїми іменами: це не «розумне» регулювання, а порушення прав людини», - написав у Twitter американський викривач Едвард Сноуден (Edward Snowden), що отримав притулок в Росії.

За кілька днів до того був затверджений інший закон (вступає в силу з 1 жовтня), який передбачає автоматичне включення в чорний список дзеркал (тобто копій) заборонених сайтів.

Нарешті 1 січня 2018 року почне діяти закон, який зобов'яже всіх користувачів месенджерів на зразок WhatsApp і Viber ідентифікуватися за номером телефону.

Ці кроки стали продовженням «пакету Ярової» (прийняті в 2015 році антитерористичні заходи), який зобов'язує всі інтернет-підприємства зберігати дані про російських громадян на території країни.

Google і Apple вже перенесли частину серверів в Росію. «Обраний курс досить сумний, - зазначає засновник асоціації «РосКомСвобода» Артем Козлюк. - Спочатку забороняють контент, потім інструменти. За  логікою, на черзі – користувачі».

Чорний список

За підрахунками, всього в Росії з 2012 року було заблоковано 82 890 сайтів і сервісів.

До цього також слід додати 4 мільйони сайтів, які поплатилися лише за те, що отримали ту ж IP-адресу (вона може змінюватися), що й заборонені сайти.

Французький відеосервіс Dailymotion і американська соцмережа для професіоналів Linkedln поповнили чорний список через відмову виконати вимоги влади. Зараз під прицілом Москви виявився месенджер Telegram, який був створений Павлом Дуровим, що перебрався в США. Крім того, поліція затримала близько 200 осіб.

Росія виправдовує все необхідністю боротьби з тероризмом, однак її кроки, скоріше, пояснюються досить широким тлумаченням поняття «екстремізм», наближенням березневих президентських виборів і успіхом в інтернеті опозиціонера Олексія Навального, який позбавлений доступу до традиційних ЗМІ. 

«Перші обмеження з'явилися в 2012 році, коли інтернетом користувалося більше половини населення, і стали з'являтися «інші» думки», - розповідає Артем Козлюк.

«Уряд ефективно контролює більшу частину традиційних ЗМІ, проте незалежні користувачі відкрито критикують його дії. Влада, очевидно, розглядає їх як загрозу, яку необхідно усунути», - говорить Юлія Горбунова з Human Rights Watch, яка випустила в липні доповідь «Онлайн і по всіх фронтах: Наступ на свободу вираження поглядів в Росії».

Не за горами і новий етап: в Думу внесено на розгляд законопроект, який пропонує обмежити до 20% іноземну  участь в телекомунікаційному бізнесі, як це вже прийнято в ЗМІ.