До Миколаєва сім’я Жуковських переїхала ще на початку дев’яностих. Голова сім’ї закінчив військову Академію в Харкові і звільнився у запас. Він був спеціалістом протиракетної оборони. Нажаль у сучасній армії таких не потрібно…

У Миколаєві створив своє невелике підприємство, яке стабільно працювало всі ці роки.

У 2002-му році придбав частину території заводу «Нектар» у приватну власність, розмістив там своє підприємство. Потихеньку відремонтував приміщення під офіс, магазин, склади. Всі документи на нерухомість були оформлені, як належить, був техпаспорт, була реєстрація в БТІ.
Розмірене життя, була вже якась стабільність, діти підросли. Молодша радувала своїми спортивними успіхами – в 14 років майстер спорту, чемпіонка України з бадмінтону. Батько – Олег Жуковський – пропадав у спортзалі, намагався всіляко допомогти школі, допомагав в організації змагань, поїздок. Звичайне життя звичайної сім’ї … Так було до літа 2007-го року

18 липня 2007 на територію підприємства заїхала натовп людей. Як потім з’ясувалося, серед них були місцевий кримінальний бізнесмен Абшілава Георгій Шалвович – «хазяїн життя», Дудникова Н. Г. – Ліквідатор з-ду «Нектар» і їх юрист Рудий В.Ф. Вони ходили по території по-хазяйськи, а вірніше – по-хамськи. З господарем цієї території – Олегом Жуковським Абшілава «розмовляв», не соромлячись у виразах.

Абшілава внаглу хотів вигнати жуковського із його ж приватної території, проте не тут то було. Нормальна людина завжди стане на захисті свого. Це і зробив підприємець Жуковський. Спочатку він намагався знайти правду у суді. Точніше у судах, які йшли невпинно роками.

Потім Абшілава, який мав зав’язки і в міліції, і в податковій і в інших органах влади почав тиск на Жуковського через різні “перевірки”. Але Жуковський не здавався. Він боровся далі.

Кінець кінцем звір’ю (Абшілаві і його кавказьким співплеменникам) набридла ця багаторічна тяганина і вони вирішили захопити підприємство силою. Пригнавши кілька машин із озброїними інородцями почали погрожувати, що Жуковського уб’ють, а його дружину і дочку згвалтують. Кричали, що вони чечени і їм всерівно.

Міліція ніяк не реагувала (точніше була на стороні кавказького криміналітету) мотивуючи це тим, що “покищо немає трупів”. Згодом вони появилися…

Озвірілі кавказці зі зброєю і разом із слідчим (!) увірвалися в офіс підприємства і почали погрожувати розправою. Почулося кілька пострілів. Абшілава і його охоронець більше не потурбують сім’ю Жуковських. Від імені прихильної до них влади вони тепер можуть претендувати не на підприємство Жуковського, а на два квадтратних метра на цвинтарі.

Але це ще кінець історії. Спільних Абшілава (влада) намагається засудити Жуковського. Ми повністю підтримуємо його дії. Він – приклад для багатьох українців.

Для влади – він злочинець, а для нас же – він український Марвін Джон Гімеєр, герой і Людина Честі.

Детальніше можете ознайомитися також тут: cripo.com.ua

---

В тему:

Останній герой Америки, або Не дратуйте вепрів! (відео)

Подивіться кінофільм «Стрілець» (дубльований українською)

Марганець як новий символ гордості

Ще раз про зброю…

Справжня Народна Самооборона. Досвід американської демократії