Журнал “Штерн”:
“Старі європейці” знову висувають претензії, вони навіть вимагають відставки деяких американських посадовців. І все тільки через те, що заступник міністра оборони США, Пол Вулфовіц в інтерв’ю наголосив на тому, що зброя масового ураження ніколи не була головною причиною війни в Іраку. А що, Буш мав сказати ― “дорогі Штати, а зараз ми будемо ділити світ”? Власне, він одного разу так і сказав. Нечесність ― це не риса, в якій можна звинувачувати вашингтонських неоконсерваторів. Невдовзі після терактів 11-го вересня, вони виклали карти на стіл, презентувавши свій проект Нового Американського Сторіччя – вторгнення в Афганістан, розрив відносин з Арафатом, ліквідація Саддама, зміна режиму в Ірані. До цього часу все “йшло як по маслу”. Тепер, на черзі, Іран… Врешті-решт, якщо не спрацюють інші варіанти, можна пригадати “стару пісню про головне” ― зброю масового ураження. І нехай “старі європейці”, які потім будуть бігати за Бушем, сподіваючись, що той простягне руку миру, не кажуть, про свою необізнаність.

Тижневик “Цайт”:
Ось уже одинадцять тижнів американці шукають в Іраку біологічну і хімічну зброю. І майже нічого не знайшли. Співробітники таємних спецслужб прямолінійно і недвозначно заявляють, що американську громадськість обманули з приводу ступеня небезпеки Саддама Хусейна. “Що приховує Саддам Хусейн”? ― це запитання вже неактуальне. Сьогодні цікаво інше: що приховують Тоні Блер і Джордж Буш? На погляд найближчого співробітника екс-шефа ЦРУ (Джорджа Буша-старшого), Рея Макговерна, спецслужби США під натиском Білого Дому і Пентагону сфальсифікували і гіперболізували конкретні факти.

Швейцарський щотижневий журнал “Вельтвохе”:
Опоненти війни в Іраку щоденно із злісною педантичністю і не без великодержавного снобізму критикують спроби встановлення демократії в тиранічному суспільстві. І ось критики отримали підтримку. Найдивовижніше те, що підтримка надійшла від лютого ворога — Пола Вулфовіца. Так що ж, Америка тримала все людство за дурнів? Одного погляду на інтерв’ю Вулфовіца достатньо, щоб зрозуміти безпідставність колишніх звинувачень. Джордж Буш і його спільники ще до початку військових дій називали три мотиви своєї політики. Два з них для всіх давно очевидні: Саддам підтримував сім’ї палестинських терористів-камікадзе і сприяв діяльності терористичній групі “Аль-Ансар”. А в жорстокості іракського режиму не сумнівався ніхто і ніколи.