Дурік, Ігоре, виявився твій Трампік, - він дурніший, аніж пробка від шампанського. А я "топів" за нього, аж до бійки ледь не доходило. Ну, хто знав...

Мовляв, "Друге народження – це коли людина усвідомлює себе духовною сутністю"?
То навряд це відбувається у підлітковому віці, а відтак, маємо суперечність у нашому світогляді. Можливо, треба розділити друге народженяя на фізичне і духовне в різні періоди життя.

Лаконічність мови - це прямий шлях до швидкого думання, оскільки думаємо ми словами. Тому доцільно максимально скорочувати дожину слів, але без втрати їх милозвучності і їх подібності початковій формі. Простий приклад - один з дуже багатьох: я завжди у своїх наукових статтях використовую слово потенційний і завжди коректор виправляє це слово на потенціальний, бо так у словнику. Аналогічно релятивний замість релятивістський з тим же результатом ... . Що нам заважає вдосконалювати нашу мову? Українська абетка краща за латинську, на мою думку, але у ній забагато літер, які, насправді є сполученнями інших літер цієї ж абетки. Ще Драгоманов скоротив українську абетку на 5 літер і цією абеткою навіть Іван Франко видавав свої ранні твори. Гарний досвід, але чому забутий? Навіть у давніх українських словах можна скоротити кількість літер. Ідеальна довжина слова - це 4 літери.

"Видається, що існує потреба апелювати до такої спільної цінності, як "процвітання людини", щоб вирішити суперечність в альянсі" -- потроху кристалізується абрис правдивої цінності. Дай Боже!
Враження: Чуваки метушаться у димовій завісі, розмахуючи мапою, щоб розігнати дим. Нє, щоб подивитися карту: бракує освіти. Інтелект і гострота розуму не допомагають. Але допоможуть з часом. Коли чуваки спроможкться прочитати ту мапу.