По-перше, при втраті контролю над Верховною Радою Кучма (за умови проходження його пропозицій) просто розформовує парламент, і, маючи опору на силових міністрів, право призначення яких належить президенту, діє за обстановкою: або проведення нових виборів, або тимчасове введення надзвичайного стану з президентською формою правління.

По-друге, розподіл парламенту на дві палати (як багато запозичень у Росії!) зі скороченням чисельності депутатів. Одна повинна представляти партії, інша – регіони. Іззовні всеі виглядає абсолютно логічним, з тією лише приміткою, що для незалежної і демократичної держави, якої Україна не є і не була, це було б прийнятно, але в умовах феодально-тоталітарного режиму, сформованого Кучмою, це забезпечить йому гарантію політичного контролю над країною і після його відходу з посади президента.

Очевидно те, що найближчим часом Україна не буде мати спокійного майбутнього: опозиції не вдасться зламати президентську машину керування, а Кучма не зуміє оперативно ліквідувати опозицію.