Точно так і Буш міг привітати кандидата Ющенка.

По-перше, Путін стикнеться з дуже неприємною для себе подією. Річ у тім, що Євсросоюз і США вперше мають єдиний погляд з приводу внутрішньополітичної ситуації в Україні, ступінь фальсифікації виборів і ролі Росії в цьому процесі. У цьому розумінні Путін явно недооцінює створення ось цього другого фронту стосовно його поведінки в Росії. Путін уже має єдину точку зору світового співтовариства на чеченський конфлікт. Тепер він одержує єдину точку зору і явно негативну, котра вперше поєднує США і Євросоюз після нападу на Югославію та Ірак, з приводу активності президента Путіна в Україні. І це, природно, стане великою проблемою для Путіна, а не для України.

По-друге, і це головне, якщо переходити до внутрішньополітичного аспекту, дуже непристойним є те, що ще за живого і ще чинного президента Кучми, кандидата в президенти, який, на думку ЦВК, переміг на виборах, вітає представник іншої держави. Таким чином, формується якась ієрархія, коли легітимність привітання будь-якої іншої держави вище, ніж визнання власним президентом спадкоємцем людини, яка перемогла на виборах.

Кучма потрапив явно в двозначну ситуацію. Оскільки незрозуміло, чим же тепер може займатися Леонід Данилович. За нього, взагалі, зробили всю роботу і тепер незрозуміло, що ж він може зробити. На мій погляд, або це дуже сильне приниження Кучми. Або ж – випадкова дипломатична помилка патронажної служби президента Росії Путіна.