Український політолог Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента", не заперечив існування силового сценарію розвитку подій з боку різних українських політичних гравців. Втім він зазначив, що силовий сценарій політично не вигідний українським гравцям, а тому він сам не вірить у розв'язку виборів за допомогою цього варіанта і вважає, що ймовірність його реалізації мінімальна. При цьому Фесенко дав зрозуміти: силовий варіант можуть готувати або штаб кандидата від влади, або певна "третя сила". Адже, за словами політолога, у Віктора Ющенка "є реальна можливість виграти вибори без якого-небудь сценарію", зокрема і силового.

Натомість грузинський політолог Олександр Чачія прямо заявив: "Те, що готують силовий варіант, -- це факт". Водночас він зауважив: "Інше питання, чи готові заявити про це". І доповнив, що, на його думку, опозиція, котра зараз бере участь у виборах, не зацікавлена у силовому варіанті, але готова його реалізувати в разі потреби.

Отож, підсумуємо. Силовий сценарій виборів може реалізувати опозиція, якщо побачить, що вибори сфальсифіковано, або ж тоді, коли виявиться, що їй не віддають влади, хоча Центвиборчком оголосив переможцем Ющенка. Проте до силового сценарію може вдатись і влада. Вона може піти на це через оголошення в країні надзвичайного стану як відповідь на початок реалізації силового сценарію опозицією, або і з власної ініціативи після підготовки відповідних провокацій.

Надзвичайний стан на сьогодні може бути єдиним засобом, до якого може вдатись влада, для того, щоб відтермінувати свій кінець хоча б на 30 днів, тобто на термін, на який, за законом, можна впровадити режим надзвичайного стану.

Однак впровадження надзвичайного стану потребує жорсткого дотримання доволі складної процедури. Для цього Рада нацбезпеки і оборони при президенті повинна рекомендувати гаранту ухвалити указ про впровадження надзвичайного стану. Після цього розроблений указ має підписати президент, а його підпис на документі має бути підтверджений, контрасигнований підписами прем'єр-міністра та відповідних міністрів. Далі указ має надійти до Верховної Ради як невідкладний для розгляду. Парламент має розглянути і затвердити указ протягом двох днів від часу його надходження і ухвалити відповідний закон про затвердження впровадження надзвичайного стану. Згодом цей закон має підписати президент. Після цього про впровадження надзвичайного стану оголошують у ЗМІ.

Тоді документ стає підставою для створення на місцях керованих військовими комендантами оперативних штабів з участі місцевих силовиків. Такі штаби мають право ухвалювати рішення, обов'язкові для всіх фізичних і юридичних осіб на контрольованій штабом території. Водночас в межах країни додаткові повноваження надають внутрішнім військам МВС, Службі безпеки, силам цивільної оброни МНС і військовій міліції, якими керують із РНБО та Кабміну.

Втім для легітимного впровадження надзвичайного стану є дуже багато перепон. Першою із них стане відповідне засідання РНБО, на якому мають внести пропозицію про впровадження надзвичайного стану. Тут неможливо спрогнозувати поведінку членів РНБО, які представляють спецслужби. Так само неможливо спрогнозувати позицію спікера парламенту і керівника МЗС, котрі є членами РНБО. А тому незрозуміло, чи наважиться Кучма йти далі без згоди своєї команди із Ради національної безпеки.

Наступною перепоною може стати процедура підтвердження указу президента підписами прем'єра і відповідних міністрів. Оскільки невідомо, чи всі міністри, які мають підтвердити указ, захочуть відповідати своїми підписами, а отже й майбутнім. Якщо ж підписаний указ потрапить до Верховної Ради, то неможливо спрогнозувати, чи схвалять його парламентарії (за наявного розкладу сил, найімовірніше, ні). Коли ж усі процедури буде пройдено, невідомо, чи захочуть силовики, особливо СБУ і Збройні сили, виконувати рішення про надзвичайний стан. А діяти треба буде багато і швидко, адже дуже сумнівно, що опозиція змириться із забороною страйків та масових акцій -- першими діями, пов'язаними з оголошенням надзвичайного стану.

------------------------------------
КОМЕНТАР:

Юрій КАРМАЗІН, народний депутат від блоку Віктора Ющенка "Наша Україна"

Очевидно, що влада готується до силового сценарію. Зокрема готують провокації, які можуть стати підставою для запровадження президентом Леонідом Кучмою надзвичайного стану. Їх мають організувати представники "Братства" Дмитра Корчинського та партія УНА, котру очолює Едуард Коваленко. Членам цих організацій наказано увійти в довіру до представників "Пори" і під прикриттям громадської акції організувати провокації.

Окрім того, відбувається передислокація в район Києва багатьох військових підрозділів. Наприклад, із Запорізької АЕС на Київ уже скерували 90 службовців спецпідрозділу, які охороняли АЕС. Причому їх переодягнули у невстановлену уніформу. Раніше вже було передислоковано понад 10 частин внутрішніх військ.

Однак я переконаний, що парламент, у разі появи указу президента Кучми про впровадження надзвичайного стану, ніколи його не затвердить.