Сервілізм

Наша влада вкотре не вклонилася Росії по-лакейськи, а показала зразок плебейського плазування. Маю на увазі виведення українського флоту з Севастополя, а відтак остаточне його перетворення на російське місто. Сподіваються, що за такі послуги росіяни їх поважатимуть і відведуть їм місце козачків у передпокої. Даремно сподіваються. Ще Вінстон Черчіль у відомій Фултонській промові казав: "Спілкуючись у роки війни з нашими російськими друзями і союзниками, я дійшов висновку, що вони більше за все захоплюються силою, менше за все поважають слабкість, особливо військову." Стосовно "друзів і союзників" лорд трохи іронізував. А все інше -- серйозно.

Турбота

Точиться дискусія, зокрема, у газетах. Сперечаються на тему: Корчинський, він хто? Негідник, провокатор, чи один козак на мільйон свинопасів? Киньте, кажу я вам. Шкода паперу, а відтак і лісу. Чого бракує Корчинському, то лише лікаря з лагідними, але уважними очима та пари кремезних санітарів: "Ну, Дмитрику, поїхали з нами до повстанського штабу" -- "На бетеері?" -- "На батеерчику, Дмитрику, на бетеерчику. У нас там і бетеерчик, і кулеметик з аміназинчиком. А як робить бетеерчик?" -- "А ось так: чах-чах-ж-ж-ж!" -- "Молодець, Дмитрику! Ну, давай швиденько лізь у десантний люк, бо у нас ще купа викликів. Розвелося на нашу голову кандидатів -- вгору ніколи глянути".

Візит

90 років тому під час Першої світової війни російські війська зайняли Львів. Навернувся до Львова і Микола ІІ. Навіть виголосив із балкону намісництва (тепер обласна рада), промову. Я її вивчив напам`ять. А сказав цар-батюшка буквально таке: "Да здраствуєт єдіная, нєдєлімая Росія! Благадарю за радушний прійом!". За це ціную. Коротко і ясно. І жодних ілюзій щодо українського питання.

Ми не раби

Народився у Львові, а навіть не підозрював, що у нас є вулиця Рабська. Вона перетинає Промислову. Непоганий прикол! Згідно з новими віяннями пора б її перейменувати. На Кріпацьку, чи що...

Стяг

Кандидат у президенти Ржавський нарікає на недостатній патріотизм українського народу. Ніхто, мовляв, не піднімає на галявині (саме так!) перед будинком державний прапор. Очевидно, мав на увазі газон перед будинком. Повну відірваність від життя діяч демонструє. Ну, немає у мене будинку "з галявиною", на котрій прапори підіймають. Зате прапор є. З собою ношу.

Папірець

Завівся у мене один долар. Все, як належить, -- всевидюще око і запевнення, що вони вірять у Бога. Правильний, одно слово, долар. А в обмінному пункті його не прийняли. Сказали: "Нам тих доларів дівати нікуди". Давно я не чув такої патріотичної і сповненої гідності сентенції. Пішов, охоплений гордістю за нашу монетарну систему.

Зміни

Геную оголосили культурною столицею світу. От, що значить над собою працювати. А раніше жах, що творилося! Уявіть собі: на вулиці Ренесанс, Петрарка сонети пише, Леонардо да Вінчі щось наукове гримзолить. Одно слово, гуманізм. А генуезці тим часом монополізували работоргівлю в Середземномор`ї. Той ясир, що його приганяли до Криму, викуповували генуезці. Генуезцькі фортеці в сучасних Феодосії, Судаку і Балаклаві були саме торговими факторіями. А основний товар -- раби. І взагалі вони в тогочасному світі мали купецьку репутацію. Про них навіть склали приказку: "Генуезцеві достатньо подивитися на чужу кишеню, аби вона спорожніла". Окрім того, у них був сварливий характер і вони на всі боки лаяли своїх конкурентів -- венеціанців. Начебто за захланність. А тепер, бач культурні.