Portuguese, International translation unavailable for "Чотири роки тому я отримав справжню країну" - Подерв'янський.

Comments

Володимир Федько's picture

Навіть не віриться, що Лесю в цьому році виповниться 67…

Друга половина 1970-х… Моя духовна ніша – балет, художники, скульптори.
З 1975-го подружився з Галиною Кириловою, художнім керівником Київського хореографічного училища. З її дозволу приходжу в училище і фотографую на заняттях і репетиціях; ввечері – на спектаклях.

З того ж 1975-го виконую фотороботи для Спілки художників, знайомлюся з старими художниками – Глущенко, Яблонською… і з молодими - Тіберієм Сільваші, Лесем Подерв’янським… Також фотографую і роботи скульпторів - Михайла Грицюка, Юлія Сінькевича, Олександа Скоблікова, Василя Бородая, Євгена Прокопова, Володимира Протаса, Олександра Костіна…

Встановлюються дружні стосунки… і я вже постійний гість в майстернях. Вечірні розмови про мистецтво за кавою і вином. Досить часто розмови починалися в одній майстерні, продовжувалися в другій, потім йшли в третю…

Під час однієї з вечірок, яка почалася в майстерні живописця Володимира Іванова-Ахметова на Андріївському узвозі, познайомився з Лесем Подерв’янським (Лесь, Подя)… Вечірка продовжилася вже у майстерні Леся десь до години 23-ї, а потім ми (я, Протас, Мажуга) повернулися у майстерню Протаса (на Рильському провулку) і гулібанили до 2-ї ночі. Вийшов, спіймав таксі і приїхав додому десь о 3-й ночі.

Якось на черговій вечірці Лесь прочитав свої перші твори.
Російський мат, на якому базувалися його шедевральні андеграундні твори – «Павлік Морозов», «Кацапи», «Гамлет»… особливо «Павлік Морозов», органічно переплітався з антирадянською складовою творів. І в той час, час застійної затхлої атмосфери радянського «совка», час возвеличення «дорогого товаріща Брєжнєва», епохи «Малой Зємли» і побутових мрій про джинси, - ніс великий протестний потенціал. І Лесь, який написав свої твори, і ми, що з задоволенням їх слухали, знущалися з радянської влади і її ідеологем. Відкритий протест одинаків при мовчазному «одобрямс!» мільйонів подавлявся миттєво і не викликав обурення у обивателів. Тому такі посідєлкі були ковтком свіжого повітря у задушливій атмосфері часів правління Брежнєва і Щербицького!
***
Сьогодні багато хто не сприймає твори Леся, мотивуючи тим, що в них «матєрщина». Ці люди або не жили в той важкий для душі час, коли «одни слова для улиц, другие для кухонь» («Скованные», Бутусов), або забули про ті часи. Безумовно, що сприйняття творів Леся нами тоді, і сприйняття їх сьогоднішніми слухачами, дуже відрізняється.

Але «Павлік Морозов» і «Гамлет» залишаться надовго в літературній спадщині.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!