Виявляється, що Президента Л.Кучму може стимулювати лише подана заява до суду. Це означає недбале виконання ним своїх конституційних обов’язків. Але сам факт подання 10 з 12 нових осіб означає заміну майже всього складу ЦВК, що є сумнівним, оскільки закон вимагає протягом року змінювати не більше третини членів комісії. Тому це питання потребує відповіді у правовій площині: чи знає Президент закони, які підписує?

Також, подання Президента не може не викликати сумніву, оскільки не було проведено жодних публічних консультацій стосовно запропонованих кандидатур. Очевидно, закулісні консультації і сформували такий персональний склад цього подання, який крім жаху не викликає більше ніякої реакції, оскільки всі вони вірою і правдою досі слугували нинішньому режимові. Зрозуміло, що подібні обставини все більше і більше штовхають мене на розуміння, що з комуністами все домовлено. І тільки з ними, як псевдо-опозиційною партією, консультації проводилися. Результатами таких переговорів можна вважати рекомендованих двох членів КПУ.

Таким чином зрозуміло, яка мета ставиться перед новим складом ЦВК. Тим більше, поява такого фігуранта як С.Ківалов, ініціатора третього терміну та гарантій Л.Кучми, говорить про те, що не важливо, як проходитиме голосування на виборах, важливо хто буде рахувати. Такої упередженості у формуванні ЦВК ще не було ніколи і це ще раз штовхає на думку: вибори готуються під серйозне фальшування. Фактично – вибори без виборів.

УРП “Собор” закликає депутатів Верховної Ради України, безперечно, не підтримувати такий склад ЦВК, провести консультації і підтримати проект Соціалістів за яким передбачається формування ЦВК у співвідношенні: 60% членів комісії пропонує більшість, 40% - опозиція. Такий крок дозволить зробити хоча б напівпрозорим діяльність такого важливого органу, як ЦВК.