Тестування з української мови і літератури буде обов'язковим для всіх

10/09/2014 - 14:50

Оксана Лутчин

Тестування з української мови і літератури буде обов'язковим для всіх

Світ

https://www.ar25.org/node/27882

Міністерство освіти і науки зробило зовнішнє незалежне тестування з української мови і літератури обов'язковим для всіх випускників шкіл. Про це на прес-конференції заявив директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.

"Державна підсумкова атестація й зовнішнє незалежне тестування будуть обов'язковими для всіх випускників, а не тільки для тих, хто вступає у вищі навчальні заклади", - сказав він.

При цьому Лікарчук зазначив, що в 2015 році таке тестування буде обов'язковим лише з української мови і літератури.

З його слів, результати зовнішнього тестування будуть переведені в 12-бальну шкалу й зараховані як оцінка за випускний іспит.

Останні записи

Опубліковано Доброслав Велесовий 9 October, 2014 - 17:04

З українською мовою все зрозуміло. Випускник має бути грамотним. А от щодо української літератури... Це мабуть один з найнудніших предметів в школі. І визначати рівень освіти випускника по цьому предметі вважаю неправильним. Тим більше є діти з математичними схильностями. Для них вчити предмети типу літератури, це займатися насильством над собою.

Опубліковано Boriy007 9 October, 2014 - 20:53

"Нудність" предмету залежить виключно від викладача, і не залежить від того, що викладається, хімія чи література

Опубліковано Доброслав Велесовий 9 October, 2014 - 22:15

І від схильностей учня. Наприклад скільки в мене було викладачів математики в школі і інституті, я її ненавидів. А іноземні мови завжди вчив з задоволенням, знову ж таки при різних викладачах.

залежить виключно від викладача

А взагалі то я просто хотів сказати, що наприклад знання біології чи іноземних мов є значно потрібнішим в практичному житті. А такими предметами як література, мають посилено цікавитись тільки ті, кого до цього тягне.

Опубліковано Vakula 11 October, 2014 - 22:29

Це з першого погляду література не потрібна. Можна жити в рідній країні, не знаючи іноземних мов, і бути патріотом, виховувати патріотів, душевних талановитих людей. А от іноземну мову хай якраз вивчають ті, хто збирається працювати з тими іноземцями, котрі ще не знають української. Я от вивчав франзузьку - на біса я її вчив? Тих англійських слів, що мені потрібні при спілкуванні з комп’ютером, я знаю більше, ніж французьких. Так само з біологією - кому вона потрібна, той дуже швидко її освоїть, і про сироїдіння і про здоров’я. А хто не доріс до цього, то біологію викине з голови після екзамену. А от коли виховали людину українофобом, то вже важко їй очі відкривати. Та і що за радість жити на Україні і бути українофобом - моральне каліцтво. Українська література - це велика частина української душі і культури. Всіх мов не вивчиш, а душа і Батьківщина одна. Головна біда - неукраїнське викладання української літератури. Письменники писали твори не для шкільної муштри. Пісні та казки - так само не для зубрьожки, а для душі. Ті ж самі п’єси - повинно обов’язково, щоб діти грали на сцені народні вистави. Позбавити дитину цього - реальний злочин.

Опубліковано Володимир Майборода 10 October, 2014 - 10:22

!А як вчити українську мову не читаючи української літератури

знання біології чи іноземних мов

справді дуже потрібне! Дякую! )))

Опубліковано Vakula 11 October, 2014 - 22:05

"... Для них вчити предмети типу літератури, це займатися насильством над собою." Насильством є викладання української літератури зубрьожно-совковим методом. Шкільна програма розрахована на звичайних дітей, а не на літературних геніїв. Для когось взагалі вчитися в школі є "насильством над собою". Чисто мову вчать іноземні бізнесмени, а громадяни України мають щасливу можливість вивчати у рідній школі рідну літературу. І це так і буде. Будуть нові літературні твори, ще кращі. Це при совку класика була кращою за сучасну літературу, тому що при комуністах письменники були репресовані і політизовані. А зараз нові твори будуть розвивати і покращувати досягнення класичної літератури.

Опубліковано Доброслав Велесовий 10 October, 2014 - 11:39

Можна замість художньої літератури читати щось інше, якщо воно здається значно цікавішим.

А як вчити українську мову не читаючи української літератури

Опубліковано Арсен Дубовик 10 October, 2014 - 14:03

У-у-у-у-у-у!!! ((((( П.С. Дивно... і чому це українська література Вам не цікава?... Доводилося читати лише рекомендовані псевдоосвітою? Чи, може, Ви не те ключове слово у "Пошукову систему Всесвіт" задали? ;) )))) "Задайте" "Пропала грамота" М.В.Гоголя, наприклад ))) .

Опубліковано Оксана Лутчин 10 October, 2014 - 12:05

А хіба українська література нецікава?

Опубліковано Доброслав Велесовий 10 October, 2014 - 14:20

Ну я в цій темі говорю про літературу як предмет, а не порівнюю її з літературами інших країн. Просто, якщо людина наприклад хоче стати медиком або трактористом, то їй художня література сто років не потрібна, особливо якщо вона не є любителем читання.

Опубліковано Арсен Дубовик 10 October, 2014 - 14:36

Можливо я не правий, що наполягаю... але "є одне але"... Що, у вільний від роботи час - медик дивитиметься мИлодрами, а тракторист - читатиме "Сільські Вісті", наприклад? Я про читання. )) Дякую.

Опубліковано Оксана Лутчин 10 October, 2014 - 14:43

Ай справді, навіщо медику чи трактористу душа.

Опубліковано Доброслав Велесовий 10 October, 2014 - 19:44

Що, у вільний від роботи час - медик дивитиметься мИлодрами, а тракторист - читатиме "Сільські Вісті",

От, от. І ніхто не влаштовує екзамени зі знання мелодрам чи художніх фільмів. Тому що всі розуміють, що це просто захоплення, а не річ яку треба обов’язково робити.

Опубліковано Арсен Дубовик 10 October, 2014 - 23:39

Бажаю всім майбутнім трактористам і медикам захопитися читанням-слуханням_аудіо-книг української літератури - класичної і сучасної! Побачите, як розквітне Ваша душа і любов до України з її українськістю! Ось вони вже починають це розуміти!!! - Агресія з боку Росії підштовхнула українців переходити на державну мову А далі всі масово почнуть читати українську літературу, бо всім стане цікаво - чому українці такі?! Хай буде!

Опубліковано Дзвінка Сопілкарка 12 October, 2014 - 19:50

Не знаю, чи почнуть масово читати українську літературу саме зараз. Можу судити лише по собі. Я не медик і не тракторист, маю цілком гуманітарну професію педагога. І вчитель літератури у мене був хороший, і читати люблю з дитинства, але на українську літературу маю стійку і давню алергію. Вона для мене занадто елітарна, як фільми Феліні й Тарковського, та депресивна. В українській літературі дуже слабо розвинені легкі популярні жанри, ті ж таки мелодрами, детективи, фантастика. Беручи до рук художню книжку, я хочу відпочити й розслабитись. А от хороші українські переклади зарубіжної літератури я почала купляти частіше. Раніше для мене не мало значення російський переклад чи український, а тепер волію трохи почекати чи пошукати, щоб купити український. От тільки мало ще українською перекладають. Не все, що хочеться прочитати можна купити в українському перекладі.

Опубліковано Доброслав Велесовий 12 October, 2014 - 21:06

Все дуже точно сказано. Але зараз знайдуться ті, хто будуть стверджувати що "легкі популярні жанри" це зло, і що вони не розвивають душу і так далі... І якщо думка людей, які наприклад складають шкільну програму не зміниться, то і далі матимемо нудний шкільний предмет. Можливо дійсно треба половину так званої класики викинути геть і замість них додавати твори сучасних авторів. Я також можу відзначити, що виріс на творах закордонних авторів, передусім на детективах і фантастиці. Інколи читав цілими днями, настільки було цікаво. А коли треба було читати, щось з того, що треба було для школи, особливо по українській літературі, то вистачало мене максимум на кілька сторінок.

Опубліковано Арсен Дубовик 13 October, 2014 - 10:00

Все. Для мене стало зрозуміло! )))))) У Вас негатив не до української літератури як явища, а до шкільної програми з української літератури! Тут ми маємо спільну думку - треба змінювати програми і методи викладання. Такі самі почуття будуть (вибірково) у кожного школяра (теперішнього чи "в минулому"). Як у мене, наприклад, вийшло з англійською мовою... А любов до історії України прищепив не шкільний курс "Історія України", а вчитель історії Сергій Миколайович. До слова саме з української літератури, не шкільної програми, а з тих книжок, які мені батьки дарували - В.Малика, С.Скляренка, потім І.Багряний, І.Білик, у мене закладено любов до Русі, козаків, України. (Книжка для мене є найкращим подарунком і сьогодні! Краще не футболка з галаром, а скажімо "Пшениця без куколю" ;) . Отож, насамперед, треба змінювати програми і методи викладання української літератури - прищеплювати любов треба з любов'ю!

Опубліковано Українець 13 October, 2014 - 11:44

Якщо полюбляєте читати фантастику, то спробуйте твори Ігора Сіліври.

Опубліковано Арсен Дубовик 13 October, 2014 - 12:06

Дякую за нові імена, пане Леоніде! Може, розмістите статтю про І.Сілівру і його "Цепелін до Києва"?

Опубліковано Доброслав Велесовий 13 October, 2014 - 12:14

Дякую за пропозицію! Але я вже кілька років взагалі не читаю художні книги. Просто з часом стало якось зовсім не цікаво читати чужі вигадані історії. З’явилось якесь відчуття трати часу. Зараз читаю тільки книги, які пов’язані з пізнанням світу. Переважно філософія, історія, релігії. І уявіть собі, почуваюсь не менш духовно розвиненим, ніж ті хто читає пачками художню літературу. Саме тому і казав, що художня література це не є те, без чого не можна жити.

Опубліковано Явсе Світ 13 October, 2014 - 20:46

Знайома історія пане Доброслав..З часом може прийти момент,коли вже не буде що читати взагалі...

Опубліковано Доброслав Велесовий 14 October, 2014 - 09:25

З часом може прийти момент,коли вже не буде що читати взагалі...

Уточніть будь ласка, цю думку

Опубліковано Явсе Світ 14 October, 2014 - 10:04

Я про те пане Доброслав,що приходить момент,коли ти все,що тобі потрібно звідкись просто знаєш без читання..і розумієш все без слів..Це напевно і є перебування у вищих просторах,про які тут часто пишуть наші друзі на цьому сайті...

Опубліковано Дзвінка Сопілкарка 13 October, 2014 - 21:21

Останнім часом звернула увагу на те, що у "легких жанрах" все частіше автори піднімають глибокі філософські теми. Але вони протягнуті через такий захопливий сюжет, що книжка ковтається на одному подиху. А вже потім можна тижнями перетравлювати філософську ідею. Останнім моїм "Вау" була книжка Джеймса Редфілда "Селестинські пророцтва"

Опубліковано Оксана Лутчин 13 October, 2014 - 18:16

Українська література - гноблена, репресована, забута, для когось зовсім не цікава, депресивна, - але вона наша, і ми повинні її знати, як і власну історію чи культуру. Вивчати не зрадянщину літературу, а відібрані зразки наших класиків, самобутні, реалістичні, в яких криється душа нашого народу, криється його споконвічне прагнення бути творцем на власній землі. По-іншому виховаємо знову перевертнів.