Відкрию тобі небо, а між ними зірки

 І те, що залишилось на віки

Зачини чи заховай між Чумацьким шляхом,

А відтоді нехай буде багатим,

Та доля, те неземне створіння

Яке залишило опівночі коріння

І десь-якось дасть про себе знати,

А тобі головне, щоб міг впізнати,

Ту єдину, те чого так бракує

До життя, що потребує: 

Твоє тіло, твоя душа, твоє бажання,

Адже мрія є і вона не остання,

Вона між небом, там біля хмар сховалась

І назавжди тій безодні, так їй віддалась.