Міністерство оборони США оприлюднило правила, які дозволяють військовослужбовцям з дозволу командування носити релігійний одяг, дають їм велику свободу в молитвах та вчиненні обрядів, пише видання Washington Post. 

До прийняття цих правил в армії США не було єдиних норм, які дозволяли б знайти компроміс між вимогами до одноманітності, дисципліні і боєготовності військ і нормами релігії. Тепер військовослужбовці - послідовники іудаїзму можуть звернутися до начальства за дозволом носити ярмулки, а службовці в рядах армії США сикхи отримають шанс носити тюрбан і бороди. Вони також отримають можливість молитися в певний час, передбачений їх релігіями, а також носити із собою чотки.

Нові правила вступили в силу в середу.

Якщо запит стосується татуювань, бороди і одягу, то рішення буде приймати високопоставлений офіцер. Інші запити, в тому числі про час здійснення обрядів, можуть бути розглянуті командиром частини, в якій служить солдат.

Рішення по цих запитах будуть прийматися, виходячи з того, де військовий проходить службу і який вплив це може зробити на його бойову готовність.
При цьому військовослужбовцю можуть відмовити тільки тоді, коли цілі військової місії приорітетне.

Як армія США позбулася дискримінації сексуальних меншин

Президент США Барак Обама в кінці грудня 2010 року підписав історичний закон про скасування закону, введеного за часів президента Білла Клінтона і прозваного Don't Ask Don't Tell ("Не питай, не говори"). Суть скасованого закону полягала в тому, що гомосексуалістам і лесбіянкам дозволено служити в збройних силах США, але одночасно заборонено розкривати свою сексуальну орієнтацію, а військовому командуванню - задавати питання про неї. Гомосексуалісти вважали закон лицемірним і багато років домагалися реалізації права вільно говорити про свою орієнтацію, нехай навіть і на службі. З 20 вересня 2011 сексуальна орієнтація не може бути підставою для відмови в праві служити у військах.

У серпні 2013 Пентагон розширив соціальні пільги для військових, які перебували у гомосексуальних спілках, та їх партнерів, прирівнявши їх у цьому до гетеросексуальним подружжям. Одностатеві партнери, зокрема, отримали право відвідувати один одного в госпіталі, доступ до програм у галузі освіти та підтримки молоді та компенсацію в разі загибелі партнера.