У цьому сенсі надзвичайно показовою є реакція на дані «витребеньки» керівників деяких держав, включаючи Україну. В Росії, Україні, Білорусії, Ірані, Китаї, багатьох інших країнах, подібного штибу реакція була однозначно негативною. Домінували коментарі «тіпа»: народи цих країн поміняли «стабільність» на революцію. Між рядками цих заяв читалося: не такі вже ми погані правителі, щоб і у нас почало діятися таке ж, як і в Тунісі, Єгипті чи Лівії.

А в чому, власне, різниця? Чи може рівень корупції у нас чи в Росії нижчий, ніж в Єгипті? Аж ніяк. Чи може кількість грошей на офшорних рахунках у наших «недоторканих» менша, ніж у Мубарака, Кадафі чи Бен-Алі. Зовсім не менша, а то і більша.

Чи може у нас кількість відвертих бандитів і злодіїв при владі нижча, ніж в Єгипті? Та не те що не менша, а на порядок більша. Чи це не у нас майже кожен день зростають ціни на всі групи товарів, тарифи на комунальні послуги, постійно дорожчає бензин, плата за всі види послуг, приймаються абсолютно божевільні закони і постанови.

Та у нас в Україні лише за останній рік правління нової влади «професіоналів» катакліктичність суспільства зросла більше, ніж за попередні 19 років. А тут ще українців попередили, що з 2012 року нас «попустить». З якого це дива? Хто в це може повірити? Хтось спостерігає хоча б якісь тенденції до такої манни небесної?

Щось всі ці висловлювання «нашої» влади дуже схожі на знамените сталінське: жить стало лєгче, жить стало вєсєлєй. Тоді народ одразу відгукнувся на таке дивовижне твердження логічним продовженням: шея стала тоньше, но зато длінєй.

Нині «покращення життя вже сьогодні» саме і вилилося просто одразу після святкування річниці перебування Януковича при владі, ніби спеціально-знущально у чергове підвищенні тарифів на комунальні послуги. І де тільки поділися всі ці попередні «популісти» з їхньою «Юлиною тисячою» і всіма іншими «антинародними» починаннями.

Попередній міністр фінансів, який «антинародно» постійно підвищував платню бюджетникам, стипендію студентам і пенсію пенсіонерам вимушений був забігти аж у Чехію. Правильно, нічого займатися популізмом! А ось нинішні «антипопулісти» обіцяють взагалі стипендії студентам не виплачувати і підняти пенсійний вік до таких «висот», щоб її нікому було отримувати. А такий сякий король Саудівської Аравії роздав громадянам своєї країни аж 35 мільярдів доларів. По списку. Ось так. Оце «популіст» поганий! Поки що я все про цікаве і показове. А коли ж про закономірнісне? Зачекайте, зараз вам буде і про це.

31 грудня 2010 року, тобто два місяці тому, до Москви приїхав лідер опозиції з Тунісу. В той день напередодні Нового року на центральних площах столиці Росії зібралося декілька тисяч осіб, відзначити 31 статтю російської конституції. Побачивши такі демонстрації цей чоловік заявив, що ось, бачте, в Росії народ бореться за свої права, а у нас в Тунісі таке в принципі не можливе. До початку повстання в цій північноафриканській країні залишалося трохи більше двох тижнів…

Можна, звичайно, дивуватися неймовірній сліпоті людини з вищою освітою, політичного лідера, який ніби з Марса звалився. Але справа не в тому. Бог з ним, з тим Тунісом з Єгиптом і Лівією в купі. Проблема полягає в тому, що нерозуміння того, що відбувається в Україні серед український політиків набагато більше.

Старий світ просто рушиться на наших очах. Закономірнісно рушиться, так як вже давно віджив себе. І чим довше буде стояти без демонтажу струхнявіла споруда, тим стрімкіше вона завалиться від будь-якого наймізернішого приводу. Ця пострадянська система, побудована на біполярному світові мала б завалитися ще на початку 90-х ХХ століття після розпаду СРСР. Нічого тепер дивуватися, що «перестояна» вона розпалася за лічені дні.

На відміну, скажімо від Чехії, Угорщини, Словенії, країн Балтії радянська суспільна структура в Україні не була демонтована. Вже 20 років вона продовжує стояти, руйнуючись все більше. Прихід до влади Партії регіонів в купі з комуністами – це протиприродне намагання реанімувати труп Радянського Союзу, а подекуди навіть Російської імперії, який розкладається і смердить всі останні роки.

Історію не можна повернути назад. Тому всі ці спроби спорудження пам’ятників Сталіну, вінценосній повії Катерині, впровадження в герб Одеси двоголового орла-мутанта, це повний старечий маразм світу, який давно викинутий на звалище історії.

Брати-мусульмани в арабському світі, це не Аль-Каїда, як дехто намагається їх зобразити. Аль-Каїда саме і є ісламським аналогом нашого неприродного союзу комуністів з олігархами-капіталістами. Брати-мусульмани, це передвісники нового світу в цьому регіоні.

Дуже скоро відповідник їм у вигляді організації з умовною назвою «Брати-українці» виникне і у нас. Однакові причини породжують ті ж самі наслідки.

---

В тему:

Республіка, Гетьманат, Брахманат

Чому братва безумствує?

Де знайти нову еліту?

Вибрані статті Петра Масляка на порталі
«Народний Оглядач»:

Оголосіть, будь ласка, увесь список…

Революції без лідера як нове явище світоустрою

Системна криза влади в Україні

Чому відбуваються революції: Туніс та інші…

Анафема Україні (відповідь українця прем’єр-міністру Росії Путіну)

Маразм застою в Україні

Куди йде Україна: геостратегічний прогноз футуролога

Яку нову країну ми будуємо?

Від рецесії до депресії

Очищення згори або очищення знизу: геостратегічний прогноз

«Розстрільні списки» очима футуролога

Геостратегічний нонсенс

Корупція та історія: історичні реалії й українські аналогії

Корупція, влада і держава: геостратегічний прогноз майбутнього України

Серійні вбивці як комуністично-радянський синдром

Прощавай, демонократіє... Аналітичні нотатки напередодні диктатури

Постгеноцидна нація має право на нестандартні програми відродження