Й не біда, що в голові того кандидата, судячи із публічних виступів, немає навіть найменшого розуміння того, що він робитиме на високій посаді. Головне – політична сила (чи то особистість) нова, нічим себе раніше не заплямувала. Та усі ж навколо тільки й волають, що владу треба міняти! Отож, не було б нічого поганого, якби більшість отих новачків у політиці не обіцяли того, чого в принципі виконати не можуть. Бо як дійде до справи, з’ясується, що ті кандидати, коли обіцяли щось людям, не врахували цілу купу об’єктивних причин. З іншого боку, не зважили на те, що мір міста не такий всесильний, як монарх середньовічної країни. І, нарешті, потрібні ж гроші, щоб виконати обіцяне. А з вирішенням цієї проблеми у нас досі ще не впорався ніхто.

Львів, менше двох тижнів до виборів міського голови. «Нові обличчя» збирають прес-конференцію та займаються голісіньким популізмом. Ви мало заробляєте – підвищимо вам зарплату! Ви переймаєтеся національним виробництвом – піднімемо промисловість в окремо взятому місті! Ви не маєте належного житла – дамо всім помешкання мало не безкоштовно! Якщо прибрати з їх виступів усі замудрі словосполучення, суть їх зводитиметься саме до цього. Як будуть виконуватися ті обіцянки – таємниця за сімома печатками. Але ж народ у нас легковірний – раптом і тепер проголосує за популізм. А щодо того, наскільки реально виконати обіцянки, роздані майже на фінішній прямій передвиборчих перегонів, пропонуємо читачеві судити самостійно. Нижче – фрагменти виступів трьох кандидатів на посаду Львівського міського голови. Щоб нас не запідозрили у антирекламі проти цих поважних людей, не будемо називати їх прізвища та приналежність до політичних сил.

Кандидат перший: «Так склалося, що зараз побутові проблеми людей відволікають від загальноукраїнських. Не треба нічого ускладнювати, треба просто будувати дуже багато житла для молодих сімей. Дуже просто - це все будується за кошти інвестора. Молоді люди побрались, народилась дитина – вони можуть отримати соціальне житло. Але це житло не надходить у власність сім’ї. Це є мінімальна оренда на погашення комунальних витрат прибудинкових територій. З часом ця молода сім’я зможе викупити цю квартиру. Це цілком можна зробити за кошти міста та бюджету. Треба вирішувати питання каналізації. Спорт – в занепаді. Молодь – в занепаді. Молодь п’є пиво, різні слабоалкогольні та алкогольні напої і не має куди ввечері податися. Я не бачу проблеми в тому, щоб збудувати 20-30 фітнес-центрів у Львові. Це не є якісь мільйонні якісь кошти. Якщо підняти бюджет Львова, то можна побачити, що багато коштів витрачено невідомо взагалі на що. Невже так важко реконструювати і модернізувати спортивні комплекси кожного вишу? Це політика держави – споювання нації. Адже п’яною нацією легше керувати».

Читати далі