Сьогодні кореспондент Майдану зустрівся зі студентами Ірпінського економічного коледжу, які брали участь у мітингу 6 вересня, коли до Ірпеня приїхав лідер „Нашої України” В’ячеслав Кириленко.

Місцевий нашоукраїнський штаб нібито вдало організував показуху, обмежившись лише роздачею запрошень з єдиного намету, до якого (як і до наметів інших політичних сил) мало хто підходить (найняті за гроші безідейні люди, які там стоять, не проявляють ініціативи з роздачі агітації, якщо перехожі самі не підійдуть) та заклеюванням плакатами з повідомленнями про зустріч короткої вулиці біля міськради та доріг, які ведуть від в’їздів до Ірпеня до місця зустрічі з В. Кириленком (з машини оголошення не прочитаєш і навіть обличчя на плакаті не завжди роздивишся). Сама акція була організована не на одній з площ, а в парку, де в темряві створюється ілюзія, що за деревами є багато людей. Невеличкий майданчик перед сценою заповнили студентами та викладачами Ірпінського економічного коледжу – його директор, який до Помаранчевої революції опозиційності до тодішнього правлячого режиму не проявляв, є депутатом Ірпінської міськради від „Нашої України”, а також штатними оплаченими прапороносцями, зібраними з усієї Київської області, які їздять на всі виступи лідерів НУ й махають там прапорами.

Загалом за підрахунком нашого кореспондента, здійсненого разом з місцевими членами УНП, які безкоштовно працюють на „Нашу Україну”, на зустрічі з Кириленком було не більше 500 осіб. Що це були за особи – показало закінчення мітингу. Як тільки В’ячеслав Кириленко закінчив виступ та пішов зі сцени, як прапороносці, так й інші учасники, не дочекавшись, поки Марія Бурмака доспіває заключну пісню, почали розвертатися спинами до трибуни, згортати прапори і масово йти геть. В підсумку закінчувала М. Бурмака співати, коли у парку залишалося не більше сотні (це – максимальна оцінка, бо члени УНП схилялися до цифри 50) осіб разом з місцевими штабістами, прокол яких, попри все грамотно придумане попереднє окозамилювання, стався в тому, що лідер „Нашої України” зі сцени пішов не до машини, а до народу, і все це бачив.

Пояснювати свої поведінку „ушельці” не стали через, як припустив наш кореспондент, присутність поряд „смотрящіх”. Тому для задоволення своєї цікавості йому довелось розшукати знайомих батьків студентів та випитати в них причину. „Ми і так простояли більше, ніж нам казали, бо цей (далі йшла нецензурна лайка) запізнився майже на годину”, - так пояснили студенти свою поведінку.

Оскільки наш кореспондент не був на організованих штабами інших зустрічах виборців з лідерами НУНС в Київській області, то він не може порівняти з іншими містами. Але відзначає разючий контраст між приїздом В. Кириленка до Ірпеня 6 вересня та зустрічами з лідером „Народної Самооборони” Юрієм Луценком того періоду, коли їх організовувала сама НС, а не штаби. Люди з тих зустрічей розходились повільно і ще довго обговорювали почуте, бо приходили на них самі, за покликом душі. Без сумніву, що в Ірпені прийшли б такі і на В’ячеслава Кириленка, якби знали, що така зустріч відбуватиметься.

На жаль, керівник обласного виборчого штабу „Нашої України – Народної Самооборони” Віра Ульянченко не врахувала досвіду минулих виборів. „Народна Самооборона” запропонувала їй поставити на чолі Ірпінського штабу відставленого депутатами міськради міського голову Мирославу Свистович, яка очолювала штаб „Нашої України” у 2002-му і штаб Віктора Ющенка у 2004-му році й забезпечувала результати, які значно перевищували середньо обласний та середньоукраїнський - у третьому турі президентських виборів за Ющенка в Ірпінському регіоні проголосували 80,98% виборців, а на території регіону в нинішньому вигляді (без Бучі, яка з 1 січня 2007 року є містом обласного значення) - 80,06%, в 2002-му році „Наша Україна” у Приіпінні мала 32%. Натомість вже у 2006-му році команда знятого нині з посади голови Київської обласної організації „Нашої України” Вадима Литвина набрала у Приірпінні лише 12,27%, випередивши Партію регіонів лише на 35 голосів, а без Бучі результат НУ в нинішніх межах Ірпінського регіону був навіть нижчий, ніж у ПР (11, 76% проти 12,75%).

Не зважаючи на те, Віра Ульянченко, яка також доклала зусиль до відставки Мирослави Свистович та „воцарінню” Олега Бондаря, який прийом до влади шляхом цинічних фальсифікацій, призначила головою штабу НУНС в Ірпені київського бізнесмена Олега Чернецького (він, як і всі ірпінська „Наша Україна” належить до команди Вадима Литвина), який вже очолював штаб на минулих провальних виборах. При цьому В. Ульянченко заявила, що в нас в Ірпені своя команда і свій мер. Останній, до речі, на мітингу не був, а напередодні мав зустріч в Ірпінській Податковій академії з головою Київської обласної організації Партії регіонів Петром Мельником та його гостями – Миколою Азаровим і Святославом Пискуном. Це не дивно з огляду на те, що й на місцевих виборах у 2006 році нашоукраїнського кандидата Олега Бондаря підтримували нардепи-регіонали Степан Цапюк та скандально відома у зв’язку з вбивством полковника УБОЗу Романа Єрохіна Валерія Матюха.

P.S. Олег Чернецький, як депутат Київської обласної ради, на сесії 30 березня 2007 року разом з іншими нашоукраїнцями в присутності Віри Ульянченко не проголосував за рішення про підтримку спільної заяви фракцій БЮТ і „Наша Україна” у Верховній Раді „Про систему невідкладних заходів по розв’язанню політичної та соціально-економічної кризи в Україні”, яка складається з 17 вимог та підписана головами фракцій Юлією Тимошенко і В’ячеславом Кириленком.