Наступного ж дня парламентська фракція СДЛ виключила всіх чотирьох шахраїв і попросила їх добровільно скласти депутатські мандати — відповідно до кодексу честі. Її керівник публічно вибачився за дії вже колишніх колег. Прем’єр-міністр Лєшек Міллєр закликав однопартійців зробити належні висновки з інциденту, аби нічого подібного більше не повторилося. Міністр юстиції емоційно назвав поведінку депутатів ”гівнярством”. Рішення сейму, ухвалене за участю ”мертвих душ”, визнали нелегітимним і переголосували.

Ця історія промовисто засвідчує засадничу відмінність між цивілізованою політикою європейського типу та совковою політикою в Україні. Там ”гівнярство” є радше винятком, у нас — нормою. Ми вже звикли до типів у дорогих костюмах, що гасають майже порожньою залою Верховної Ради, натискаючи на всі кнопки. Відкрито здійснюють те, що мовою Кримінального кодексу мало би називатися підробкою чужого підпису чи злісним шахрайством.

Така поведінка злочинна не лише юридично, а й морально. Адже якщо так звана політична еліта може відверто халтурити й халявити, то чому б не робити це пересічним громадянам? Якщо ”народні обранці” демонстративно й цинічно ухиляються від своїх безпосередніх обов’язків, не соромлячись при тому накручувати собі понадхмарні пільги й винагороди, то чому би подібним цинізмом не перейнятися цілому суспільству — працюючи якомога менше, хапаючи якомога більше?

Ми не розірвемо цього порочного кола, якщо не приглянемося — бодай перед виборами — до наших потенційних обранців: хто з них і скільки разів прогулював засідання Верховної Ради? Хто з них і скільки голосував чужими картками? Хто з них і чи взагалі хто-небудь законодавчо озвучив вимогу заборонити цю безсоромну практику в парламенті? І ще безсоромнішу — самим собі підвищувати зарплати і встановлювати неймовірні привілеї? Адже в усіх країнах, які ми вважаємо цивілізованими, і парламент, і уряд, і президент мають право ”поліпшувати умови” лише своїм наступникам — із майбутньої каденції.

Утім, виборці теж не замислюються, що делегують депутатські повноваження, привілеї, велетенські зарплати цим типам аж ніяк не для того, щоб ті у робочий час розважалися в Монако чи вирішували на стрєлках власні бізнесові справи, передоручивши картки для голосування своїм парламентським денщикам. Та якщо ми справді хочемо замінити у нашій Верховній Раді пронирливих бізнесменів і недорікуватих поп-зірок на професійних політиків, заборонімо для початку голосування чужими картками. І взагалі — прив’яжімо максимально всі депутатські винагороди до результатів депутатської праці. Бо без цього Верховна Рада так і залишиться ”Верховним Совком”, а не парламентом європейської нібито країни.

-------------------------
В тему:

Монако примирив "еліту політичної нації"

Еліта політичної нації комунальні послуги не оплачує

Катастрофа

Українські депутати відпочивають «ульотно». За наш кошт

Корупційний гадючник, або навіщо Україні нинішній парламент

До першої сотні багатіїв Європи втрапили 15 "політичних українців"

Внутрішня окупація - війна на знищення