Cвіт Зелений's blog

Дискусія між Олесем Донієм та Пьотром Кульпою про те, як війна в Україні трансформує глобальний порядок. Центральна теза: Росія — банкрут, але її виживання може бути профінансоване зовнішніми гравцями, включно з тими, хто мав би її стримувати. Україна ж має шанс стати ключовим союзником у новій системі безпеки.

У розмові з геополітиком Юрієм Буздуганом аналізуємо рівні війн, які проходять через територію України: національну – російсько-українську, регіональну – за контроль над Європою, і світову – за гегемонію між США та потенційним претендентом. Чому саме Україна стала точкою перетину глобальних інтересів і що це означає для нашого майбутнього? Обговоримо необхідність створення нового оборонного союзу країн, що межують з росією — як єдиної відповіді на потенційне повторення агресії вже проти Балтії чи Польщі. Чи готова Україна бути не просто державою фронтиром і щитом для Європи, а творцем нової системи безпеки? Спрогнозуємо, від чого реально залежить завершення війни: яких геополітичних подій, планів і дій світових лідерів, а можливо тільки після краху росії? І зрозуміємо: майбутнє не чекає — його формують ті, хто не боїться мислити стратегічно.

Це оригінальний текст. Існує ще переписаний текст і значно змінений за радянських часів Рильським

Зустріч між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Володимиром Путіним на Алясці, що відбулася напередодні, викликала широкий резонанс у світовій політиці. Українські експерти Роман Прядун і Роман Безсмертний у своєму аналізі розкривають деталі цієї події, оцінюючи її результати та наслідки. Ця стаття підсумовує їхні думки, висвітлюючи ключові моменти зустрічі, її провал для США та можливі наслідки для України і світу.

В Україні майбутні стосунки нашої країни з Росією полюбляють розглядати крізь призму її можливого розкладу. Скільки разів ми чули про те, що справжня безпека України може бути гарантована тільки розпадом Російської Федерації, скільки експертів пояснювали нам, що війна проти України і призведе Росію до цього розпаду, що послаблення державності внаслідок цієї війни може посилити бажання відокремитися в населення національних республік, а може й у російських регіонів. І від Російської імперії нічого не залишиться.

Я вже колись публікував матеріал про поему-казку Лис Микита. Але тоді я не знав про дослідження Олега Березюка, і в мене були сумніви, чи можна рекомендувати цей анімаційний фільм сучасним дітям.

Ми часто маємо справу з текстами далекими від оригіналу

« Пильним і терпеливим радіослухачам у Європі час до часу щастить зловити пізнім вечором або вночі передачу підпільної радіостанції УПА на хвилі 41-43 метри, часом на хвилях між 450-550 метрів, а дехто твердить, що й на хвилях київської радіостанції (1200-5 м)...», – писала австрійська преса 1945 року. «Пильні й терпеливі» слухачі чекали на щоденні випуски підпільної радіостанції УПА не лише за кордоном і особливо – не за кордоном, а в Україні, яка вкотре опинилась між двома окупантами – радянськими та німецькими. На жаль, були ще й інші «пильні й терпеливі – німецькі та радянські вуха, які полювали на позивні й тривалий час не могли знайти цю загадкову Афродиту.

"Увага! Ви чуєте голос Вільної України!". Саме такими словами починався кожен ефір, який лунав англійською, французькою, німецькою і навіть російською по кілька разів на день. Восени 1943-го, у розпал Другої світової, радіопростір Європи заговорив про Україну. Радіостанція "Афродіта" не припинила трансляцію і тоді, коли німецьких окупантів змінили російські. А озвучував новини з України бельгієць Альберт Газенбрукс, який став одним із працівників радіо. Документальний роман "Радіо Афродіта" розповідає історію підпільного радіо УПА. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, про зраду та кохання. Письменник і журналіст Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман. В ефірі Радіо Культура автор розповів про свою роботу над книжкою та наголосив на важливості дослідження складних питань історії, пов’язаних із діяльністю УПА.

Іноді найбільша зброя у війні — не кулемет, не танк і навіть не вибухівка. Це голос. Голос, який прорізає глушіння, лунає крізь фронтовий шум і розповідає правду тим, кого ворог намагається позбавити правди. У роки Другої світової війни Українська Повстанська Армія створила феномен, який досі не має аналогів у світовій історії: підпільну радіостанцію на окупованій території, що працювала півтора року безперервно — багатомовно, щоденно, з музикою, новинами і навіть любовними історіями. Її назва була ніжною та дивною для воєнного часу — Афродіта.