Сила Конституції – в людях. Валерій Залужний написав про Конституцію України та її захист

Американські військові присягають підтримувати і захищати Конституцію. Здавалось би, чому саме такий порядок встановлено для армії та флоту США? Відповідь полягає в тому, що в американській традиції сама Конституція і є уособленням того, що було здобуто в боротьбі за незалежність цієї країни. Свобода, права і обов'язки, право на захист, поділ гілок влади, аби не допустити тиранії, і одне з ключових – прагнення до щастя, пише він у своїй колонці на "Українській правді".

Саме за принципи, викладені у Конституції США, сьогодні готовий боротись американський солдат, матрос, офіцер і пересічний громадянин. Це саме той факт, що робить і Конституцію, і народ країни єдиними і неподільними, зауважує він.

"Я часто задумувався над тим, а чому ж в тексті Військової присяги України використано термін "додержуватися Конституції" практично в кінці самого тексту, а перед цим перелічено і виконання військового обов'язку, і захист суверенітету і територіальної цілісності – тобто засади, які закладені в Основному Законі держави. То ж чому просто не присягати Конституції і народу, як в США?

Однак, текст присяги викладений саме в такому змісті, мабуть, недаремно. Адже в сучасній українській історії, свідком якої є і я, було сформовано дещо особливе ставлення до Конституції. І давайте визнаємо, не завжди це було безпідставно.

На жаль, потрібно констатувати, що нашу Конституцію дуже часто намагались змінити в угоду окремих політиків при владі. Виключно аби забезпечити собі якомога більші повноваження, що призводило до нехтування позицією законодавчої влади, контролю над судовою владою, обмежувало свободу слова і як наслідок – призводило до того, що люди втрачали віру в себе та значимість Конституції, як у фундамент основоположних процесів в державі.

Як наслідок – порушення суспільного договору, яким і є Конституція, призводило до революцій. Революція Гідності, зокрема, стала реалізацією права народу на повстання. Це природнє право, яке лягло в основу правових традицій багатьох країн світу.

З початком російської агресії в лютому 2014 року, люди стали на захист своєї свободи, власного вільного вибору, захисту територіальної цілісності. Тобто саме на захист своєї Конституції.

Мабуть, недаремно термін захисту Конституції в багатьох випадках використовується як синонім до захисту держави.

В боротьбі за нашу свободу відбувається переосмислення самого значення Конституції. Основний документ держави має бути позбавлений усього, що розділяє Конституцію окремо, а народ країни окремо.

У XX та й у XXI столітті українці жили періодами, коли формально права існували не лише папері, але фактично не діяли. Радянська система мала конституції, які декларували свободу слова, свободу совісті та право народів на самовизначення. Водночас мільйони людей стали жертвами репресій, Голодомору та політичного терору. Саме так ця система функціонувала в радянські часи і зрештою продемонструвала свою тотальну нежиттєздатність.

Натомість країни сталої демократії, які від початку ототожнювали права і обов'язки, верховенство права, суверенітет та захист територіальної цілісності із Конституцією, продовжують існувати. Звісно, з певними викликами та кризами, які, можливо, є і зараз.

Сьогодні український народ заслуговує на те, щоб Конституція стала для нас саме уособленням нашої боротьби та її результатом. Бо ціна вже заплачена надто велика. І тоді питання про те, чи можливий мир з порушенням територіальної цілісності, з кулуарним ухваленням рішень десь, замість обговорень у парламенті, уряді та з консультаціями із суспільством через забезпечення реальної свободи слова, права на самооборону, захист прав у незалежному суді, відпадуть самі собою.

Українці через кривавий досвід вже здобули моральне право бути справжніми громадянами, у яких є не лише обов'язки, а й свої права. Українська навіть не традиція, а особлива риса – боротися за власну свободу, права, вольності, як відомо, є тривалою та насиченою.

Ще у 1710 році була створена Конституція Пилипа Орлика – один із найцікавіших політико-правових документів Європи свого часу. Вона обмежувала владу гетьмана, визначала права козацької спільноти та закладала принципи поділу влади задовго до того, як ці ідеї стали загальноприйнятими на континенті.

Проте історія України показує, що написати Конституцію і навіть декілька разів її змінити, недостатньо. Її потрібно захистити. А щоб захистити, потрібно мати силу", – написав Залужний.

Він вважає, що сила – не лише у кількості ракет та танків, а саме у готовності народу захищати Конституцію. Коли основою боротьби є саме прагнення до свободи та гідного життя у цій свободі, то і питання обов'язку із захисту країни та Конституції буде сприйматися інакше. Не як примус, а як єдино вірний обраний шлях, шлях збереження цих цінностей для своїх дітей і своєї країни.

Він зауважує, що завжди сприяв і підтримував такі прагнення, розуміючи, що війна трансформується і перемагатиме той, хто буде на крок попереду через впровадження нових технологій, бо це не тільки перемога, а й збереження тисяч життів українців, які щоразу відроджуються в муках. А отже наше майбутнє – лише сильна, а значить безпечна, справедлива і високотехнологічна країна, яка має не лише власну історію, а й важко виборене майбутнє.

"За технологіями, як відомо, стоять люди. Саме тому для України надзвичайно важливо не розгубити наш досвід і зберегти потенціал. Для цього вже сьогодні потрібно приділяти увагу точним наукам, математиці, фізиці, інженерній справі. Саме це – основа технологій, які і будуть визначати основи світового порядку вже в найближчому майбутньому. І саме це ніколи не залишить Україну на самоті на розсуд олігархів.

Маємо чітко усвідомити, що фронт проходить не лише по лінії бойового зіткнення. Він проходить між двома уявленнями про майбутнє. Хтось все ще намагається старими політичними технологіями через нові можливості повернути нас назад і побудувати власне майбутнє.

Історія знає багато прикладів народів, які втрачали свободу через переконання, що держава існуватиме сама собою. Але вже сьогодні українці заплатили надто високу ціну, щоб повторювати цю помилку", – написав Залужний.

Сьогоднішня боротьба українського народу триває за право наших дітей навчатися українською мовою, право громадян обирати владу, право журналістів ставити незручні запитання, право кожного реалізуватись та стати успішним у своїй країні, зазначив він. 

"Сила нашої Конституції не в статтях, параграфах, розділах. Справжня сила нашої Конституції в людях. Людях, які не тільки вірять, а й відчувають, що держава – це тільки вони самі. Люди цієї країни. І тільки їхня воля до боротьби за своє обране майбутнє є єдиним визначальним чинником нашої стійкості і збереження Конституції, яку саме сьогодні ми і виборюємо", – резюмував Залужний.