Справедливість під час війни на прикладі младогенерала МВС та добровольця, який демонстративно пішов на СЗЧ
Спершу Сергій Гнезділов був командиром відділення у 21-му окремому мотопіхотному батальйоні "Сармат", потім – командиром відділення аеророзвідки 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.
Ось що він написав про необхідність встановлення термінів служби в умовах воєнного стану і про своє СЗЧ:
"5 років в Збройних Силах лише переконали мене ось в чому: ніхто не народжений для війни. Я не винуватий в цьому, але війна прийшла в мою країну, а я як громадянин маю її захищати. Чи так само думають ті, хто живуть поруч? У 2014-му, як суспільство, не були до неї готові. Під час повномасштабного вторгнення, як виявилось, теж. За всі ці роки, ніхто так і не відповів на головне запитання: яка вона, архітектура нашої національної безпеки? Невже вся наша національна безпека – це стомлена піхота, в яку всі так вірять? Що буде, якщо вона сточиться в боях на Донецькому напрямку?"
"За 11 років війни з Росією наше суспільство і влада не знайшла в собі сил серйозно і чесно говорити про реалії затяжної, постійної війни. Нам казали, що в жодної з сторін ресурсу не вистачить на рік, що війна закінчиться за два-три тижні. Ми і досі не збагнули, що можна перемогти будь-яку армію, але неможливо – озброєну і готову до найгіршого націю".
За словами Гнезділова, зараз військові дійшли до рубікону, коли піхота більше не витягує, а суспільство продовжує "вірити в ЗСУ", замість того, щоб захищати країну.
А ось текст військового Дениса Ярославського, який зараз воює на російсько-українській війні:
"Я маю повне право висловлюватися на цю тему, адже присвятив 17 років свого життя міліції та поліції, а також майже 3 роки армії та війні. Я неодноразово говорив, що категорично проти самовільного залишення частини (СЗЧ), а тим паче проти таких публічних актів, які не лише підривають обороноздатність, але й створюють інформаційний привід, що росія використовує для дискредитаційної пропаганди. Однак, проаналізувавши соціальні мережі Гнезділова, навряд чи можу сказати, що його метою було саме це.
Ситуація з мобілізацією дійсно складна. Примусова бусифікація створює картинку для російської пропаганди не менше, ніж акція протесту Гнезділова. Крім того, 80% примусово мобілізованих покидають свої позиції після першої ж команди виходити на бойове завдання, що лише збільшує критичну масу СЗЧ. Це вже зараз виходить з-під контролю правоохоронної та судової систем".
"Раніше я знав, як усе це виправити, навіть пропонував командуванню взяти на себе відповідальність за мобілізацію в країні. Тоді я казав, що нових законів вигадувати не треба, достатньо виконувати основний закон "Про правовий режим воєнного стану". Але тоді на фронт пішли б і "слуги народу" з обласних державних адміністрацій разом з головами ОДА, і Баканов, і багато хто ще. Моя позиція щодо мобілізації частини поліції та 40-річних "пенсіонерів" силових структур, зрештою, була взята за основу.
Зараз ми бачимо наслідки та дві реальності, які співіснують в одній країні, але наче живуть у різних світах:
1. Солдат Сергій Гнезділов. Пішов на фронт добровольцем у 19 років, уклав контракт із ЗСУ на три роки, який мав завершитися в березні 2022 року. Йому ще немає 25 років, він навіть не підпадає під мобілізаційний вік. Живе в підвалах прифронтових міст. І от, після публічного СЗЧ, його чекає кримінальна відповідальність та арешт на 60 діб. Звісно, після закінчення арешту його повернуть у стрій, а справу закриють, але показова порка відбулась.
2. Генерал поліції Сергій Шайхет. "Наближена до оточення імператора особа", відповідальний за контроль у сфері міграції та проституції (гадаю, ви і без мене розумієте, що відбувається в цих галузях). У робочий час Сергій спокійно їздить до спортзалу службовим автомобілем, переданим партнерами для потреб війни. Працює максимум дві години на добу, живе в розкішній квартирі в центрі Києва, вартістю понад мільйон доларів. І що він отримає за журналістське розслідування? Максимум догану або тимчасове відсторонення. А може, й нову посаду – радника міністра МВС.
Можливо, це такий план перемоги?"
Раніше ми писали, що МВС переховує десятки тисяч ухилянтів. «Ментів було більше, ніж воїнів ЗСУ» – каже Ігор Лапін. Чому б поліцейським не замінити воїнів, які 5 років служать в ЗСУ?
Бачимо несправедливість і те, як влада та її оточення відгородилася від суспільства та війни, живучи у своєму паралельному світі та наживаючись на війні. Проблема настільки глибока, що її вже не виправиш кадровими перестановками. Необхідно змінювати соціальний устрій. Замість паразитичної "етатичної держави" в Україні має бути народна держава – республіка громад.