Холодноярська республіка існувала в 1920-1922 роках і боролася проти більшовиків за вільну й незалежну Україну.

За двісті метрів до монументу на стільчику сидить 86-річна Ганна Холод.

- Мого батька більшовики забрали в 1936 році і ми його більше не бачили. Називали його гайдамакою, бо у 1920 році боровся за Україну. У нас усі села, що в Холодному Яру, боролися.
Біля монумента – людно. Виділяються кілька козаків у чорних шинелях. Це полк "Чорних козаків". Час від часу вони б’ють у великий тулумбас. Більшість із них приїхала з польського Перемишля.

З’являються люди в одежі українських повстанців 1920-1922 років. Несуть чорний прапор холодноярців з написом "Воля України або смерть".

Серед партійних прапорів найбільше – "Свободи".

За кілька хвилин до 11-ої з’являється Олег Тягнибок. Тисне руку знайомим. Проходить повз хлопця, на футболці якого написано: "Бандерівець – звання високе й горде. У москалів від нього кривить морди".

Письменник Роман Коваль відкриває мітинг. Надає слово Тягнибоку.

- Історія початку ХХ століття повторюється й сьогодні. Донецькі бандюгани хочуть продати нашу землю так, як вони самі себе продали москалям. Вони включили зелене світло Кірілу Гундяєву й іншим різним Табачникам. Але на заваді їм стане дух непокори, плеканий нашими дідами тут, у Холодному Яру, - сказав він.

Після Тягнибока бере слово заступник голови Верховної Ради Микола Томенко.

- Українці неодноразово звільняли свою землю від різних загарбників – поляків, німців, росіян. Звільнимо й від донецьких. Самі того не знаючи, донецькі призначили вибори на 28 жовтня – день визволення України. Сподіваюся, ця дата стане символічною, - зауважив "бютівець".

Після мітингу кількакілометровою колоною учасники урочистостей ідуть до лісового урочища. Тут має відбутися імпровізований бій між червоним Таращанським полком і повстанцями. Дійство відбувається в долині. Глядачі займають місце на горбі. Тут розтягають величезний (40 на 50 метрів) національний прапор.

Підготовка затягується. Чекають підводу. "Продзагонівці" одягнуті в мундири з червоними стрічками під звуки "Інтернаціоналу" виходять з лісу в долину. "Повстанці" чекають їх у засідці з кулеметами "максим" і "льюіс" та гарматою.

Після кількох кулеметних черг червоні відступають. Холодноярці кидаються на них із шаблями. Глядачі починають вибігати за червону обгороджувальну стрічку.

- Не натурально так падають, – каже чоловік із фотоапаратом.

За кілька хвилин "бій" закінчено. Усі учасники шикуються у шеренгу й дають залп.

Потім змотують прапор.

– Обережно, не зачепіться за кущі, – просить черкаський "бютівець" Микола Булатецький. Прапор змотують і 12 осіб несуть його до машини. Урочистості продовжуються біля ставу Мотрониного монастиря, де півсотні юнаків урочисто приймають у козаки.
 

В тему:

Схід і Захід разом. Витоки Української Повстанчої Армії

ΜΟΛΩΝ ΛΑΒΕ!

Герої не вмирають. Про отамана Зеленого і повстанський рух початку 20 ст. на Трипільщині

До зустрічі в новій УПА!

Новий окупант – нова повстанська формація, або Партизанка – FOREVER!

Туристичний клуб АРСА-тур відвідав Мошни і Холодний Яр