Завдяки "донецьким" Київ погіршується, а кияни покращуються: вони вже псують будівельну техніку, кидають сміття під ахметівський офіс, мабуть буде ще щось.

Я глибоко вірю у здатність Януковича розбудити нас, приспаних Ющенком. Здається, вже всім зрозуміло, що жодні вибори нічого не покращать. Всі сподівання покладаються на післявиборчі протести, які за вдалого збігу обставин можуть знести режим.

Ми, передова громадськість, категорично зацікавлені у фальсифікаціях. Найгірше, що може вчинити влада, це чесні вибори. Втім, саме на чесність вона нездатна за жодних обставин. Це все одно, що пожертвувати Межигірську дачку сиротам.

Політика – бізнес. Коли вам захочеться проголосувати за якогось політика чи безкоштовно його підтримати, підіть спочатку подаруйте сто доларів банкіру чи безкоштовно помийте підлогу в бутіку його коханки. Банкір і власниця бутіка відрізняються від депутата та очільника партії хіба лише меншим лицемірством.

Нам потрібен спротив, а не опозиція. Підвищення громадської активності супроводжується цікавою зміною природи активізму. Я міг би написати з цього приводу п‘ятитомника, але вкажу лише на одну обставину.

Завдяки розпоширенню соц. мереж та інших засобів комунікацій, громадський активіст дедалі більше виконує функцію журналіста. Він описує подію та формує суспільну думку суто журналістськими засобами. Зі свого боку журналісти дедалі більше інформації черпають з соц. мереж, аніж скажімо з офіційних розсилок чи сайтів організацій. На багатьох акціях журналістів буває ледь не більше, аніж активістів, вони разом здійснюють тиск на владу, правоохоронні органи, визначають перебіг акції.

Отже, журналіст сам стає громадським активістом. Журналіст і активіст – це одна фігура і одна суспільна функція. Проте, активіст може викликати довіру, як журналіст, лише за умов політичної незаангажованості, позапартійності. Тому спротив та опозиція дедалі більше розходяться. Спроби їх змішувати – шкідливі.

Ситуація чимось нагадує ХІХ ст., коли революціонер і літератор чи літературний критик часто об‘єднувались і одній особі, сиділи в одній одиночці, відбували каторгу на одному руднику.

Політика – занадто багатозначне слово, яке для різних людей означає різне. Зокрема, варто розуміти, що "воля до влади" і воля до посади – геть зовсім різні екзистенції. Якщо ви практикуєте волю до влади, то від політики (в найпоширенішому значенні слова, тобто від боротьби за посади) доведеться відмовитися.

Більше читайте ТУТ.

---

В тему:

Принципи передачі влади

Нова угода снайперів

Етногенез-IV, або що таке Арійський Стандарт

Процвітання: як його досягнути на Землі (відео)