Ельфами ми називаємо людей четвертого рівня розвитку, які відновили зв’язок із внутрішнім божественним сонцем, втіленою частинкою Бога-Творця Всесвіту і отримали доступ до необмеженого джерела енергії. Найбільше корисної інформації про них ми знаходимо в Євангелії. Додаткові корисні відомості надає британський письменник професор Джон Рональд Руел Толкін (1892–1973) у своїх двох найвизначніших творах – «Гобіт» та «Володар перснів». І хоча його твори сприймаються більшістю людей лише як казки, це не заважає нам поглянути на ельфів з погляду практичної метафізики, сформувавши в уяві образ універсальних людей як ідеал для наслідування.

Про Олександра Македонського написано десятки, якщо не сотні книг, тисячі наукових статей, знято кілька фільмів та мультфільм. Це була грандіозна історична особистість, яка для свого, та й нашого часу, за короткий проміжок часу змогла здійснити фантастичні звершення. Автори більшості досліджень про Олександра Великого, однак, спрямовують увагу на історичні, політичні, воєнні сторони його діяльності. В даній праці ми спробуємо, окрім даних аспектів, дослідити метафізичну складову життєвого шляху македонського царя, його арієзацію світу, і знайти ключ до таємної релігії Арістотеля, який протягом кількох років був його основним наставником.

Якщо запитати пересічну людину, у якої в переліку предметів в навчальному закладі була філософія, чи любила вона цей предмет, можна не сумніватися, що більшість назве його нудним та малозрозумілим. Однак якщо поглянути на античну філософію з погляду здобуття метафізичних знань та прослідкувати історію зародження та розвитку цієї дисципліни, ми прийдемо до вельми цікавих результатів, які можна сміло застосувати для творення нової цивілізації.

«Це один з кращих практичних посібників з метафізики Нової Ери». Саме таку характеристику ми знаходимо в анотації даної книги. Вона для тих, хто прагне духовного зростання наряду із фізичним розвитком; хто бажає жити щасливо, піклуючись про загальне благо; від неї важко відірватися, адже вона одночасно є цікавим пригодницьким романом та інструкцією із практичного застосування.

Боголюдину Ісуса Хреста називали Ісус Галілеянин або Ісус із Назарету. Його не йменували Ісус Іудеянин чи Ісус з Єрусалиму або Вифлеєму. Саме Галілея була його батьківщиною. У цьому краї він навчав людей, як досягати стану Царства Божого – входити у Простір волі. Саме тут існувало сприятливе соціальне середовище для сприйняття боголюдського вчення. В Галілеї місцева людність максимально наблизилась до реалізації ідеї аріянства – перетворення смертної людини в безсмертну боголюдину. Чому саме тут? Якою була історія цього регіону? З яких часів була заселена Галілея? Чим займалася місцева людність? Яких традицій, звичаїв, світогляду дотримувалися галілеяни, які так охоче сприймали знання про Царство Боже?

Галілея — батьківщина боголюдини Ісуса Хреста. Цей факт уже спонукає нас до більш детального ознайомлення з історією цієї території. Чому саме тут народився Хрестос? Що за люди жили на цих землях в попередніх історичних часах? Якими були місцеві традиції, звичаї, побут, світогляд? Яким чином в Галілеї сформувалося соціальне середовище, сприятливе для поширення Царства божого? Погляд у минуле дозволить нам знайти відповіді на ці запитання і скласти власне враження про цю землю. Адже навколо Галілеї сформована велика кількість міфів та вигадок.

Мало хто в нашій країні чув про цю книгу, хоча інформація в ній має вкрай важливе значення для формування цілісного світогляду стосовно правдивості подій, описаних в Біблії. Ізраель Фінкельштейн та Ніл Сільберман належать до генерації шляхетних вчених. Вони чесно та відкрито знайомлять громадськість із дослідженнями, що ведуться на території сучасного Ізраїлю, де буцім-то відбулася більшість із описаних в іудейських писаннях подій. Так про що ж нам розповідає «Розкопана Біблія»?

Після 70 років старанних розкопок на землі Ізраїлю єврейські археологи дійшли жахливого висновку: діяння предків – це народні легенди, ми не входили до Єгипту і не поверталися звідти, ми не завоювали землі й не залишилося жодного сліду від царства Давида та Соломона.

Одне із питань, яке може виникнути у кожного, хто ближче починає цікавитися темою життя Олександра Македонського: чому геніальний полководець не пішов походом на Захід? Адже залишати у себе за спиною непідкорені землі у стороні, де сонце ховається за обрієм – як мінімум не обачно.

Зовсім нещодавно я звертався до прихильників «Народного оглядача» із пропозицією підтримати нашу ініціативу фінансового забезпечення участі футбольної команди «Леви» Бережани в дитячих змаганнях. Наша спільнота радо відгукнулася на цей заклик. І саме завдяки можливості приймати участь у чемпіонаті з футзалу діти на власному досвіді відчули, що таке простори подій та перехід між ними.