Сучасна війна об’єднує український народ та армію в єдиний соціальний організм. Усі силові структури інтегруються. Суспільство має гострий запит на створення повністю добровольчої армії. Приватна ініціатива та штучний інтелект забезпечують швидкий розвиток військових технологій. Формування народної армії стає рушійною силою для творення нової української держави.
Якщо бажаєш зрозуміти явище – поглянь, з чого воно почалося.
(Системний принцип)
16.1. Козацька нація
У Третьому Гетьманаті гасло «Народ і Армія – єдині» стає реальністю, а поняття «народна армія» набуває буквального сенсу. Йдеться про те, що народ (цивільні) і армія (військові) перетворюються на невіддільні частинки єдиного соціального організму. Армія – це озброєний народ, а народ – це розподілена Армія.
Так уже було під час Козаччини 17-18 століть, коли активна частина населення «покозачилась», тобто добровільно пішла в козаки. В результаті народилась нова «козацька нація», а слово «козаки» (воїни, мечники) перетворилось на етнонім: козаками почали називати не тільки воїнів, а й весь оновлений український народ.
Нинішня російсько-українська війна ініціювала постіндустріальну Козаччину, внутрішня логіка якої веде до формування нової козацької нації та її армії. Особливу увагу привертають три виразні тенденції сучасної України: 1) формування єдиного безпекового сектору, 2) залежність війська від народної підтримки та 3) запит на повністю добровольче військо.
16.2. Формування єдиного безпекового контуру
Досвід бойових дій 2022–2026 років довів, що поділ на «зовнішню оборону» (ЗСУ, ГУР) та «внутрішню безпеку» (СБУ, МВС) у сучасній війні є застарілим і неактуальним. Коли СБУ та ГУР здійснюють глибокі дронові удари по тилах ворога, а поліцейські формування (Об’єднана штурмова бригада «Лють», спецпідрозділ КОРД) та Нацгвардія тримають фронт у першій лінії – виникає де-факто єдина Армія. Одним із проявів цієї тенденції стало формування приватних груп ППО.
Найвиразніша тенденція до інтеграції проявляється на інформаційно-кібернетичному фронті: цифрова війна не знає кордонів, захист внутрішнього банківського сервера та атака на ворожу систему ППО можуть бути частинами одного бойового завдання.
Війна за існування вимагає усунення бюрократичних бар’єрів та об’єднання усіх силових структур в єдиний інтегрований сектор з новим структуруванням, а також тісне партнерство війського та цивільного, державного та приватного.
16.3. Народна підтримка
Обороноздатність України тримається на масовій народній підтримці – одні служать в Армії, інші їх підтримують роботою та грошима. Забюрократизована та корумпована етатична держава боїться військових, тому державна підтримка млява, запізніла і неефективна.
Наприклад, ті моделі дронів, які держава постачає армії, часто стають неактуальними вже на етапі виготовлення, тому йдуть або на склад, або в майстерні для модернізації чи взагалі на запчастини.
А все тому, що технології ведення війни зазнають суттєвих змін кожні два-три місяці. Швидку еволюцію зброї забезпечують військова необхідність, приватна ініціатива та народна підтримка – без держави, а часто й усупереч державі.
В результаті Армія залежить від народу, який допомагає грошима, логістикою, одягом, амуніцією, продовольством і навіть зброєю (БПЛА, наземні роботизовані комплекси, тепловізори, засоби РЕБ тощо).
Масова народна підтримка логічно веде до формування народної армії та народної держави: там, де армія залежить від народу, уряд починає залежати від армії.
16.4. Крах «бусифікації» та запит на Армію вільних людей
Система примусової мобілізації, яку народ влучно охрестив «бусифікацією», стала вищим проявом деградації етатичної держави. Спроба наповнити фронт немотивованими, примусово захопленими людьми не лише підриває економіку, а й веде до формування «армії рабів», яка є вкрай неефективною, несправедливою, корупційною та паразитичною. Вона не має жодної мотивації і неспроможна опанувати складні технології сучасного мережецентричного бою.
Але тут спрацьовує «ефект маятника»: доведені до абсурду примус та беззаконня породили в українському суспільстві гостру ненависть до старої моделі та – одночасно – колосальний запит на повністю добровольчу Армію. Згідно з логікою історичного маятника, чим сильнішим і безумнішим стає тиск «бусифікації», тим швидшим і радикальнішим буде зворотний рух до повної свободи військового вибору.
16.5. Palantir: усунення бюрократії, курс на інтеграцію та здібності
Американські аналітики уважно стежать за перебігом російсько-української війни. На вістрі військової думки перебуває компанія Palantir Technologies, заснована Пітером Тілем. Вона регулярно (зазвичай 3-4 рази на рік) проводить конференції, присвячені практичному застосуванню їхньої Платформи штучного інтелекту (AIP). Конференція AIPCon-9 окреслила нові глобальні тенденції та нові завдання.
1. Позбутися бюрократії. Державна бюрократія настільки неповоротка й некомпетентна, що перетворилась на гальмо розвитку. Вона спрямована не на забезпечення національних інтересів, а на власне відтворення та імітацію діяльності.
2. Стократне прискорення. Сучасна війна вимагає миттєвих рішень і зміни підходів до планування. Інформація «з окопів» має негайно надходити на фабрики. Державна бюрократія абсолютно не готова до темпів сучасного конфлікту високої інтенсивності. Оперативність рішень та миттєвий зв’язок «сенсор-стрілець» забезпечує ШІ, але для його ефективного застосування необхідна нова управлінська структура.
3. Єдність військової та цивільної економіки. Оборонний комплекс має розвиватись не окремо від цивільної індустрії, а як єдина цілісна система. Тоді фахівці з мирного виробництва зможуть оперативно долучатись до розв’язання безпекових завдань, а військові розробки негайно застосовуватися у цивільній сфері.
4. Орієнтація на людські таланти та здібності. Нині не існує університетських ступенів з найбільш актуальних напрямків військової справи. Тому оборонна індустрія змінює підхід до найму, фокусуючись на природних здібностях, а не на дипломах. Сучасна війна потребує не бюрократів, а «засновників-єретиків», спроможних робити ставки на ризиковані інновації.
5. Штучний інтелект змінює структуру суспільства. Зростаюче застосування ШІ не лише прискорює процеси, а й докорінно змінює самі ці процеси або взагалі їх усуває. Відповідно, ефективне застосування ШІ вимагає суттєвої зміни не лише управлінської, а й усієї соціальної структури.
6. Пріоритет безпеки та соціальні ліфти. В умовах світової дестабілізації та зростання кількості гарячих конфліктів питання національної безпеки набувають найвищого пріоритету, тож безпекова сфера стає головним «соціальним ліфтом» – найсприятливішим простором для самореалізації та кар’єрного росту.
7. Гра без правил. Виникає орієнтація не на виконання правил та інструкцій, а на досягнення цілей та ефективність. Головною стратегічною перевагою стає здатність нації децентралізовано адаптуватися до того, що працює, і безжально відкидати те, що заважає результату. Тому замість Міністерства оборони має бути Міністерство війни, де єдиною метрикою є Примат перемоги. Вимоги мають не формуватися «п’ятирічними планами», а оновлюватися щохвилини на основі живого досвіду бійців.
16.6. Запорозька Січ і Перший Гетьманат
Очевидно, що для виживання українського народу та збереження свободи необхідна принципово нова армія. Проте армія є частиною держави, тому для формування армії нового типу необхідно формувати державу нового типу. Оскільки нині найстрімкіші та найважливіші інновації відбуваються у військовій сфері, то творення нової армії перетворюється на рушійну силу новітнього державотворення. Нова українська державність починається з нової армії.
Якщо поглянути на останній великий цикл українського державотворення (1483–2015), то він розпочався з заснування військової організації, пізніше оформленої як Запорозька Січ. Це була стартова модель нової держави – державотворчий стартап. Масштабування цього стартапу привело до створення держави Богдана Хмельницького, яка мала офіційну назву «Військо Запорозьке». У народі її називали «гетьманщиною». Це був Перший Гетьманат українського народу в новому 532-річному сонячно-місячному циклі його історії. Козацька республіка почалася з народної армії.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
16. Народна Армія – творець Української Вільної держави (Біла книга «Третій Гетьманат»)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Сучасна війна об’єднує український народ та армію в єдиний соціальний організм. Усі силові структури інтегруються. Суспільство має гострий запит на створення повністю добровольчої армії. Приватна ініціатива та штучний інтелект забезпечують швидкий розвиток військових технологій. Формування народної армії стає рушійною силою для творення нової української держави.
260416armiya.jpg
Зміст
Попередні статті:
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція
15. Тотальна освіта Третього Гетьманату: Освячуйся! Озброюйся! Плодися! – Біла книга
Якщо бажаєш зрозуміти явище – поглянь, з чого воно почалося.
(Системний принцип)
16.1. Козацька нація
У Третьому Гетьманаті гасло «Народ і Армія – єдині» стає реальністю, а поняття «народна армія» набуває буквального сенсу. Йдеться про те, що народ (цивільні) і армія (військові) перетворюються на невіддільні частинки єдиного соціального організму. Армія – це озброєний народ, а народ – це розподілена Армія.
Так уже було під час Козаччини 17-18 століть, коли активна частина населення «покозачилась», тобто добровільно пішла в козаки. В результаті народилась нова «козацька нація», а слово «козаки» (воїни, мечники) перетворилось на етнонім: козаками почали називати не тільки воїнів, а й весь оновлений український народ.
Нинішня російсько-українська війна ініціювала постіндустріальну Козаччину, внутрішня логіка якої веде до формування нової козацької нації та її армії. Особливу увагу привертають три виразні тенденції сучасної України: 1) формування єдиного безпекового сектору, 2) залежність війська від народної підтримки та 3) запит на повністю добровольче військо.
16.2. Формування єдиного безпекового контуру
Досвід бойових дій 2022–2026 років довів, що поділ на «зовнішню оборону» (ЗСУ, ГУР) та «внутрішню безпеку» (СБУ, МВС) у сучасній війні є застарілим і неактуальним. Коли СБУ та ГУР здійснюють глибокі дронові удари по тилах ворога, а поліцейські формування (Об’єднана штурмова бригада «Лють», спецпідрозділ КОРД) та Нацгвардія тримають фронт у першій лінії – виникає де-факто єдина Армія. Одним із проявів цієї тенденції стало формування приватних груп ППО.
Найвиразніша тенденція до інтеграції проявляється на інформаційно-кібернетичному фронті: цифрова війна не знає кордонів, захист внутрішнього банківського сервера та атака на ворожу систему ППО можуть бути частинами одного бойового завдання.
Війна за існування вимагає усунення бюрократичних бар’єрів та об’єднання усіх силових структур в єдиний інтегрований сектор з новим структуруванням, а також тісне партнерство війського та цивільного, державного та приватного.
16.3. Народна підтримка
Обороноздатність України тримається на масовій народній підтримці – одні служать в Армії, інші їх підтримують роботою та грошима. Забюрократизована та корумпована етатична держава боїться військових, тому державна підтримка млява, запізніла і неефективна.
Наприклад, ті моделі дронів, які держава постачає армії, часто стають неактуальними вже на етапі виготовлення, тому йдуть або на склад, або в майстерні для модернізації чи взагалі на запчастини.
А все тому, що технології ведення війни зазнають суттєвих змін кожні два-три місяці. Швидку еволюцію зброї забезпечують військова необхідність, приватна ініціатива та народна підтримка – без держави, а часто й усупереч державі.
В результаті Армія залежить від народу, який допомагає грошима, логістикою, одягом, амуніцією, продовольством і навіть зброєю (БПЛА, наземні роботизовані комплекси, тепловізори, засоби РЕБ тощо).
Масова народна підтримка логічно веде до формування народної армії та народної держави: там, де армія залежить від народу, уряд починає залежати від армії.
16.4. Крах «бусифікації» та запит на Армію вільних людей
Система примусової мобілізації, яку народ влучно охрестив «бусифікацією», стала вищим проявом деградації етатичної держави. Спроба наповнити фронт немотивованими, примусово захопленими людьми не лише підриває економіку, а й веде до формування «армії рабів», яка є вкрай неефективною, несправедливою, корупційною та паразитичною. Вона не має жодної мотивації і неспроможна опанувати складні технології сучасного мережецентричного бою.
Але тут спрацьовує «ефект маятника»: доведені до абсурду примус та беззаконня породили в українському суспільстві гостру ненависть до старої моделі та – одночасно – колосальний запит на повністю добровольчу Армію. Згідно з логікою історичного маятника, чим сильнішим і безумнішим стає тиск «бусифікації», тим швидшим і радикальнішим буде зворотний рух до повної свободи військового вибору.
16.5. Palantir: усунення бюрократії, курс на інтеграцію та здібності
Американські аналітики уважно стежать за перебігом російсько-української війни. На вістрі військової думки перебуває компанія Palantir Technologies, заснована Пітером Тілем. Вона регулярно (зазвичай 3-4 рази на рік) проводить конференції, присвячені практичному застосуванню їхньої Платформи штучного інтелекту (AIP). Конференція AIPCon-9 окреслила нові глобальні тенденції та нові завдання.
1. Позбутися бюрократії. Державна бюрократія настільки неповоротка й некомпетентна, що перетворилась на гальмо розвитку. Вона спрямована не на забезпечення національних інтересів, а на власне відтворення та імітацію діяльності.
2. Стократне прискорення. Сучасна війна вимагає миттєвих рішень і зміни підходів до планування. Інформація «з окопів» має негайно надходити на фабрики. Державна бюрократія абсолютно не готова до темпів сучасного конфлікту високої інтенсивності. Оперативність рішень та миттєвий зв’язок «сенсор-стрілець» забезпечує ШІ, але для його ефективного застосування необхідна нова управлінська структура.
3. Єдність військової та цивільної економіки. Оборонний комплекс має розвиватись не окремо від цивільної індустрії, а як єдина цілісна система. Тоді фахівці з мирного виробництва зможуть оперативно долучатись до розв’язання безпекових завдань, а військові розробки негайно застосовуватися у цивільній сфері.
4. Орієнтація на людські таланти та здібності. Нині не існує університетських ступенів з найбільш актуальних напрямків військової справи. Тому оборонна індустрія змінює підхід до найму, фокусуючись на природних здібностях, а не на дипломах. Сучасна війна потребує не бюрократів, а «засновників-єретиків», спроможних робити ставки на ризиковані інновації.
5. Штучний інтелект змінює структуру суспільства. Зростаюче застосування ШІ не лише прискорює процеси, а й докорінно змінює самі ці процеси або взагалі їх усуває. Відповідно, ефективне застосування ШІ вимагає суттєвої зміни не лише управлінської, а й усієї соціальної структури.
6. Пріоритет безпеки та соціальні ліфти. В умовах світової дестабілізації та зростання кількості гарячих конфліктів питання національної безпеки набувають найвищого пріоритету, тож безпекова сфера стає головним «соціальним ліфтом» – найсприятливішим простором для самореалізації та кар’єрного росту.
7. Гра без правил. Виникає орієнтація не на виконання правил та інструкцій, а на досягнення цілей та ефективність. Головною стратегічною перевагою стає здатність нації децентралізовано адаптуватися до того, що працює, і безжально відкидати те, що заважає результату. Тому замість Міністерства оборони має бути Міністерство війни, де єдиною метрикою є Примат перемоги. Вимоги мають не формуватися «п’ятирічними планами», а оновлюватися щохвилини на основі живого досвіду бійців.
16.6. Запорозька Січ і Перший Гетьманат
Очевидно, що для виживання українського народу та збереження свободи необхідна принципово нова армія. Проте армія є частиною держави, тому для формування армії нового типу необхідно формувати державу нового типу. Оскільки нині найстрімкіші та найважливіші інновації відбуваються у військовій сфері, то творення нової армії перетворюється на рушійну силу новітнього державотворення. Нова українська державність починається з нової армії.
Якщо поглянути на останній великий цикл українського державотворення (1483–2015), то він розпочався з заснування військової організації, пізніше оформленої як Запорозька Січ. Це була стартова модель нової держави – державотворчий стартап. Масштабування цього стартапу привело до створення держави Богдана Хмельницького, яка мала офіційну назву «Військо Запорозьке». У народі її називали «гетьманщиною». Це був Перший Гетьманат українського народу в новому 532-річному сонячно-місячному циклі його історії. Козацька республіка почалася з народної армії.
Далі буде.
Колір Ночі - Слава Україні
Формування народної армії, нової української нації та нової української держави – Третього Гетьманату.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)