Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець

Чи отримають силовики прямий доступ до ваших смартфонів і комп’ютерів

Моя оцінка корисності цієї статті: 
2 - Точно колись знадобиться.

В соціальних мережах викликала шквал критики норма про обов'язок операторів купувати обладнання «для стеження». Як з'ясувалося, її давно ухвалено. Гравці телеком-ринку відзначили ще одну – важливішу – загрозу. Правоохоронні органи звертаються до суду за дозволом на отримання інформації про громадян – суддя виносить відповідне рішення – силовики приносять документ оператору – останній на основі рішення самостійно готує й надає правоохоронцям необхідну інформацію. Бувають випадки, коли деякі рішення оператор опротестовує в судах.

1 вересня у парламенті зареєстровано два законопроєкти: №4003 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення ефективності протидії кібератакам» і №4004 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів», пише у своїй статті на mind Євгенія Підгайна.

В разі прийняття законопроєкту №4004 силовики після отримання рішення судді зможуть самостійно – без участі операторів – входити в їхні системи й отримувати доступ до інформації про абонентів.

«Правоохоронці безпосередньо отримають повний доступ до телекомунікаційних подій громадян (змісту розмов, листування, місцезнаходження абонентів як у реальному часі, так і в минулому). Співробітники операторів не братимуть участі в цих діях. Тобто держава отримає доступ до ПЗ і обладнання операторів за їхній рахунок», – пояснює юрист однієї з великих телеком-компаній, що побажав зберегти анонімність. 

Такий «трюк» стане можливим завдяки додаванню в ст. 39 двох термінів: «тимчасового доступу до інформації» та «негласних слідчих (розшукових) дій». Де-юре, НСРД – різновид слідчих дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню. Не повинні про них знати й співробітники операторів.

Ще одна «маленька» неточність, яка сколихнула ринок, – обов'язок для провайдерів встановлювати за власні кошти СОРЗ. Насправді, у чинному законі та законопроєкті №4004 цей «тягар» покладено лише на операторів.

Слова «провайдер» і «оператор» – не синоніми. «Провайдери не мають своєї телекомунікаційної мережі, відповідно користуються мережами операторів», – пояснюють різницю в lifecell.

«Провайдер» у поправках до статті 39 згадується як утримувач інформації, яка цікавитиме правоохоронців. Вводиться можливість тимчасового доступу для органів за допомогою СОРЗ (систему технічних засобів для забезпечення функцій оперативно-розшукових заходів), якщо вони встановлені на мережі оператора, до інформації про послуги, яка є в оператора і провайдера, що використовує мережі цього оператора», – роз'яснює адвокат, телеком-юрист Володимир Ляшенко.

У тіні залишилася ще одна новація, яка може фінансово вдарити по телеком-ринку. У законопроєкті №4003 з'явилася норма про обов'язок операторів зберігати дані 12 місяців. 

В «Укртелеком» розповіли, що зараз інформація зберігається три роки, але в значно меншому обсязі (лише про дзвінки), ніж пропонують у проєкті. «Доречним є порівняння краплі з ванною води. Плюс суд може рішенням щодо певних осіб продовжити строк. Накопичення і зберігання пропонованих даних вимагає істотних інвестицій у технології», – пояснює голова прес департаменту «Укртелеком» Михайло Шуранов.

«Якщо ці законопроєкти будуть направлені на розгляд Комітету цифрової трансформації ВР, я особисто наполягатиму, щоб у тому вигляді, який є зараз, не приймати їх, а відправити на доопрацювання», – зазначає заступник голови цього комітету Олександр Федієнко.

На внесенні правок також наполягають Інтернет Асоціація України та гравці ринку. «Загалом «Укртелеком» підтримує законодавчі ініціативи, спрямовані на посилення ролі судової та правоохоронної системи, оскільки для цього існують об'єктивні суспільні та геополітичні передумови. При цьому ми вважаємо за необхідне зберігати баланс між нарощуванням повноважень правоохоронців і захистом прав людини, зокрема, абонентів телеком-операторів», – дипломатично зазначає директор департаменту регуляторного забезпечення «Укртелеком» Андрій Каленський.

На його думку, посилення ролі судової та правоохоронної системи має відбуватися тільки разом із підвищенням ефективності їхньої роботи й забезпеченням прозорих правил обігу інформації, які захищатимуть права людини. «А «вдосконалення державно-приватної взаємодії правоохоронних органів і операторів», про яке йдеться в проєкті, має враховувати значні витрати гравців ринку на впровадження й експлуатацію відповідних систем», – резюмує спікер.

 

 

Наші інтереси: 

Розуміти, що держава хоче нас всіх контролювати. Для цього на сьогодні є всі технологічні можливості. Тож потрібно дбати про свої персональні дані й жити так, щоб до тебе не могли придовбатися.

Підписуюсь на новини

Коментарі

Зображення користувача Микола Стригунов.

...жити так, щоб до тебе не могли придовбатися.-
Ага, тримати свої думки при собі, а не писати їх на НО.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Ги! Та й знову згадався епізод із допитом Нео агентами Матриці )))
"Ви німі, містер Андерсон!" Матриця.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)