09/11/2016 03:33

Мовна ситуація в Україні позначена домінуванням російської мови у ключових сферах суспільного життя – такими є підсумки аналітичного огляду “Становище української мови в Україні в 2016 році”, оприлюдненого рухом “Простір свободи”напередодні 9 листопада – Дня української писемності та мови.

Волонтери руху “Простір свободи” презентують такі матеріали, починаючи з 2011 року. Аналіз базується на офіційних даних державної статистики, соціології, а також на дослідженнях, проведених волонтерами в усіх регіонах України.

Цього року організатори моніторингу засвідчують: російська мова переважає в телеефірі, друкованих виданнях, сфері послуг та українському сегменті інтернету.
Водночас українська – домінує в освіті й кінопрокаті. Крім того, внаслідок прийняття закону про обов’язкову частку українських пісень на радіо значно зросла присутність україномовної музики в радіоефірі.

Сергій Стуканов і Тарас Шамайда.

Сергій Стуканов і Тарас Шамайда.
Фото: Новинарня

“Загальна динаміка нібито позитивна, але потрібно розуміти, що відносні показники досліджень не враховують тимчасово окупованих територій”, – зазначає Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”.

За його словами, навіть без урахування окупованого Криму й Донбасу дослідження показують, що частка української мови у певних сферах скорочується. “Держава не виконує своїх зобов’язань… Окрім кінопрокати й освіти, зрушень на краще фактично не відбувається”, – каже Шамайда.

Громадський діяч вказує на два чинники, які призводять до такої ситуації: законодавство(русифікаторський закон Ківалова-Колесніченка, що залишається чинним) та “певна негативна психологічна установка”.

“Деякі політики після 2014 року, які обіцяли скасувати закон Ківалова-Колесніченка (а цей закон насаджений Путіним як частина гібридної війни), тепер продовжують розгортати тему “єдіной страни”. Так робити не можна. “Нам потрібна “єдина країна”. Звичайно, з дотриманням усіх прав нацменшин”, – каже Тарас Шамайда.

“Під тиском цих чинників русифікації значна частина українців, які вважають українську мову рідною, не спілкуються нею на роботі чи навіть удома”, – зазначають організатори моніторингу.

Мова українців: соромляться навіть удома

Українська мова є рідною для 60% громадян України (не враховуючи окуповані території). Від цього організатори моніторингу відштовхуються на підставі даних великого опитування, проведеного Центром Разумкова з вибіркою майже 11 тис. осіб.

Російську мову вважають рідною 15%, обидві мови рівною мірою – 22%, іншу мову – 2%.

Проте говорять завжди або переважно українською вдома лише 50% українців, російською – 24%, “іноді російською, іноді українською” – 25%.

10% українців не розмовляють навіть удома своєю рідною українською мовою. В абсолютних цифрах це майже 4,5 мільйона громадян, наголошує Шамайда.

“Така картина можлива винятково в ситуації, коли на людей чиниться психологічний тиск середовища та даються взнаки інші чинники русифікації, яка триває на 26-му році незалежності”, – зазначає він.

Читайте також:
Як співвідносяться участь в АТО та україномовність. СОЦОПИТУВАННЯ

Промовиста освіта: рівняння на Рівненщину

Частка школярів, що здобувають освіту українською мовою, в 2015/16 році сягнула 89,5%, зрісши за рік на 0,2%. Це дані Міносвіти, без врахування окупованих територій.

Частка школярів у школах з українською мовою навчання – 84,9% (+0,4%).

Проте в деяких областях частка учнів, що навчаються українською, знизилася, констатують у “Просторі свободи”.

Найменше школярів навчаються українською мовою на Донеччині (58%), найбільше – на Рівненщині (100%). У Києві навчаються українською 97% школярів, на Полтавщині 98%, на Дніпропетровщині 81%, на Харківщині 73%, на Одещині 69%.

“Хотілося б, щоб уся Україна з часом стала схожа на Рівненську область. Це не насильницька українізація, а досвід Європи: державна мова викладання та інші мови як окремі предмети”, – зазначає Тарас Шамайда.

Українською мовою в 2015/16 роках навчалися 89,4% першокласників.

“Тривожна тенденція: в перші класи з українською мовою набирається менше дітей, ніж загальна кількість тих, хто навчається. А це ж приціл на майбутнє – батьки обирають мову, якою їхні діти вчитимуться і в 11-му класі”, – каже Шамайда.

При цьому у “Просторі свободи” визнають, що у двомовних школах більша частина навчання вочевидь ведеться російською, а Міносвіти дещо прикрашає цифри статистики.

Державну мову для складання тестів ЗНО з історії України обрали у 2016 році 93% випускників, з математики – 88%, з біології – 91%.

Як зазначили презентери моніторингу, у виборі мови зовнішнього незалежного оцінювання останніми роками зростають показники української. Хоча сама можливість складати іспити на ЗНО російською є пережитком закону Ківалова-Колесніченка.

Кінопрокат: правильним шляхом

У кінопрокаті сумарна кількість фільмів, дубльованих або озвучених українською мовою, продовжує зростати і сягнула в 2016 році 88%.

Якщо брати не назви фільмів, а кількість фільмокопій, ситуація ще краща – 92% українською.

Це – заслуга закону про українізацію кінопрокату з 2006 року та доказ того, що законодавче регулювання на користь україснької мови не призводить до кризи галузі, яка була звикла до “вєлікого і могучего”.

Частка фільмів з російським звуком знижується і становить цьогоріч менше 4%.

Решта фільмів демонструються мовою оригіналу (переважно англійською) з українськими субтитрами.

Телеканали: русифікація триває

У прайм-тайм семи найрейтинговіших телеканалів суто українська мова звучить лише 30,6% часу, російська – 34,4%.
Решту 35% займають двомовні ефіри, під час яких також найчастіше домінує російська мова, роблять висновок у “Просторі свободи”.

Висновки зроблено на основі моніторингу ефіру каналів в один і той самий час буднього дня (19 жовтня) з 18:00 до 22:00, у вихідний (23 жовтня) – з 12:00 до 16:00.

Контролювалися канали “1+1”, “Інтер”, СТБ, “Україна”, “Новий”, ICTV, НТН.

Найменша частка україномовного ефіру у звітні дні зафіксована на каналах СТБ й “Україна” (по 6,25%), НТН – 12,5%.

При цьому до “частково україномовних” зараховувалися ті програми, в яких хоч один спікер вжив державну мову.

Сергій Стуканов, координатор проекту “Становище української мови”, заявляє:
“Російськомовні телеканали – чи не найбільший чинник русифікації України. Вони показують, ніби російська мова є більш престижною. Без законодавчого регулювання на каналах нічого не зміниться, це вже показала ситуація з радіо”.

Радіо: не пряником, а батогом

Осінь 2016 року позначилася зростанням частки пісень українською мовою в радіоефірі. Причина – закон, протиснутий громадськими активістами через Верховну Раду і підписанийпрезидентом.

У жовтні (за підсумками моніторингу 25 жовтня) ця частка сягнула 10% – удвічі більше, ніж 2014 року, а в листопаді очікується її зростання до передбачених новим законом 25% і більше.

У перший день дії закону про квотування пісень на радіо, 8 листопада, провідні радіостанції в Києві дотрималися вимог законодавства, запустивши в ротацію в середньому майже третину – 30,4% – пісень українською мовою.

Читайте також:
У перший день дії квот частка українських пісень на радіо стрибнула до 30%. ІНФОГРАФІКА

Нацрада з ТБ і радіо допомагає медіамагнатам обійти закон про українські пісні в ефірі

Як пробивали закон про укр-квоти для радіо і коли кожна третя пісня в ефірі буде українська

Друкована преса і книговидавництво:
сумна стабільність

Частка газет, що видаються українською мовою, за рік не змінилася і становить лише 34%.

Частка від загального тиражу книг, виданих в Україні – 64% (за даними Книжкової палати), це навіть на 0,6% менше, ніж торік.

При цьому слід враховувати, що в останні роки суттєво скоротилися загальні тиражі і газет, і книг, а відповідно – скоротилася й кількість друкованої продукції українською мовою.

“Кількість україномовних книг в абсолютних показниках падає”, – каже Шамайда.

За офіційними даними, з 2014 по 2015 рік відбулося падіння сумарного тиражу книг українською мовою з понад 30 млн. до менш як 24 млн. примірників, а за неповні 10 місяців нинішнього року надруковано трохи більш як 19 млн. книг українською мовою.

Водночас масований імпорт із Росії в рази перевищує випуск книг в Україні й не потрапляє в цю порівняльну статистику.

Щодо журналів та іншої періодики, то тут україномовна частка нібито помітно зросла – від 17,7% до 24,4%.

Але, зазначає Шамайда, насправді україномовних журналів в Україні майже немає – так само, як і раніше, загальні тиражі паперової періодики скорочуються, а більша частка досягається переважно офіційними виданнями.

Інтернет: дивися, що клікаєш

Згідно з дослідженням Станіслава Свідлова «Становище української мови в українському сегменті інтернету», в українському інтернеті домінує російська мова. За результатами рейтингу 1000 найпопулярніших сайтів серед українських користувачів від Factum Group, україномовні сайти складають серед них 11%, двомовні 22,2%, а російськомовні — 66,8%.

За результатами аналізу рейтингу top.bigmir.net, українською мовою користується 13,20% сайтів, двома мовами – 28,8%, російською – 58%.
За top.i.ua, 28% сайтів користуються українською, є двомовними – 20%, а 52% використовують російську.
За рейтингом liveinternet.ru, україномовні сайти складають 14%, двомовні 24,8 та російськомовні 61,2%.

Варто зазначити, що порівняно з минулим роком частка російськомовних сайтів серед топ-250 сайтів України в середньому зменшилась на 4,8% відсотки.

Україномовні сайти домінують тільки серед сайтів пов’язаних з державою, освітою та літературою. Серед сайтів іншої тематики домінує російська мова, при чому в окремих сферах частка російськомовних сайтів перевищує 90%.

Російська мова також домінує і в соціальних мережах, проте частка української мови серед користувачів мережі Facebook протягом року зросла на кілька відсотків. Принаймні серед топ-400 українських користувачів цієї мережі вона становить щонайменше 43%.

Незважаючи на успішний розвиток української Вікіпедії і її достатньо високі позиції у світі, більшість заходів користувачів з України відбувається на російську Вікіпедію: 70% усіх заходів на сторінки Вікіпедії в Україні у 2013 році і 69% – у 2016 році.

При цьому частка заходів на україномовну Вікіпедію навіть знизилася з 16 до 14%, водночас зросла частка заходів на англійську Вікіпедію, майже зрівнявшись із часткою заходів на українську версію.

Громадське харчування: борщ по-московськи

За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 26 містах – по 10 у кожному (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ та Сєверодонецьк), лише 40% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 60% надруковано меню українською і тільки в 49% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою.

При цьому ситуація дуже різниться залежно від регіону. У південних і східних містах україномовних клієнтів майже завжди обслуговують російською.

Як зазначили організатори моніторингу, із 10 перевірених закладів харчування жодної суто україномовної вивіски не було в містах Краматорськ, Кривий Ріг, Херсон; лише одна – в Харкові.
(При цьому в згаданих містах є деякі вивіски двома мовами, включно з українською).

Із 10 перевірених закладів ніде не було україномовного меню в Кривому Розі й Сєвєродонецьку.

Офіціанти й інші працівники говорили лише російською в Сєвєродонецьку й Херсоні.

“Впадає в око стрімка латинізація вивісок: 35% закладів харчування і 22% магазинів мають вивіски лише латинськими літерами, що в 2-3 рази перевищує показники п’ятирічної давнини”, – зазначають також у “Просторі свободи”.

Мова в держустановах: східний перехід

Волонтери “Простору свободи” зателефонували в приймальні голів усіх 24 обласних державних адміністрацій і звернулися українською мовою з питаннями, що стосуються компетенції діяльності цих місцевих органів влади. Фіксувалася мова, якою відповідають на дзвінок працівники.

Із 24 ОДА:

• 17 — на звернення українською мовою одразу відповіли українською,
• 2 — до кінця розмовляли російською (Одеська і Запорізька ОДА),
• 5 — почали розмову російською, але у підсумку перейшли на українську (Краматорськ, Сєвєродонецьк, Дніпро, Миколаїв, Херсон).

Інфографіка: “Тексти“, партнер руху “Простір свободи”

Огляд становища української мови в 2016 році. Повний текст

Читайте також:
Ілюстрований довідник “Мова чудова” допоможе уникнути помилок і суржику