Рішення уряду підвищити мінімальну зарплату було непродуманим і матиме погані наслідки для української економіки

По-перше, є великою ілюзією те, що підвищення мінімальної зарплати, хоч якоюсь мірою, є боротьбою із бідністю, вважає Дубровський.

Ті, хто не мають роботи потерпають, бо для них створюється менше робочих місць Ті, хто заробляють більше, від цього теж потерпають, бо працедавці змушені виплачувати більше малокваліфікованим працівникам і заощаджувати, відповідно, на більш кваліфікованих.

В Україні в бюджетному секторі було багато більш-менш кваліфікованих робочих місць, які все ж таки не могли забезпечити зарплатами навіть у 3200 гривень і відповідно ті, хто отримували менше, зараз радіють. Але це тільки в бюджетному секторі.

Уряд пояснював, звідки він візьме гроші для фінансування оцих підвищених зарплат у бюджетному секторі, і це, власне кажучи, за рахунок репресій проти приватного сектору.

Економіст вважає, що це абсолютно хибна лінія, бо це означає, що працівники приватного сектору, які отримували менше за мінімальну зарплату, опиняться перед вибором: або їх буде звільнено, або їх буде переведено на повністю тіньову зайнятість, або підприємець просто змушений буде закрити свій бізнес і заробляти якимось іншим шляхом.

Ця акція уряду розрахована на бюджетників (їх близько мільйона) і вони отримують підвищення. Вони будуть вдячні цьому уряду. Але це знищує справедливість в оплаті праці в бюджетному секторі, бо прибиральниця буде отримувати на одному рівні з кваліфікованим працівником, вважає Дубровський.

Цей крок з громадськістю і бізнесом не обговорювався, був зненацька проголошений, і зараз уряд дуже самовпевнено заявляє, що це його найкраща реформа.

Водночас ціни зросли, тому що природньо всі очікують на інфляцію, і ці очікування вже призвели до підвищення цін. Тобто пенсіонери і ті, кому зарплати не підвищували, вже програли. Дубровський вважає, що це викличе величезне розчарування і буде величезною помилкою нинішнього уряду.

Уряд таким чином може збільшити безробіття і вбити клин між найманими працівниками і тими, хто створив їм робочі місця, каже економіст. Бо наші працівники будуть сприймати свого роботодавця як ворога. Це величезний крок назад в економічних реформах, і це ставить Україну в таку загрозливу ситуацію, в якій є Греція, Аргентина і інші країни, де є сильні профспілки, які просто не дозволяють робити жодні реформи.

– Приклад інших сусідніх країн говорить про те, що вихід з бідності насправді забезпечує лише розвиток підприємництва і якомога ширший – середнього, дрібного, яке потім створює і робочі місця і національне багатство. Що уряд робить для того, щоби піти тим шляхом, який вже довів свою ефективність?

– Цей шлях, дійсно, довів свою ефективність, і в Україні теж. Тому що єдиний спосіб підвищити насправді зарплати – покращити умови праці для найманих працівників – це утворити конкуренцію серед роботодавців. Тоді наймані працівники відчувають себе добре.

Уряд дещо для цього зробив, принаймні є доволі багато позитивних зсувів у дерегуляції бізнесу. Є дуже прогресивний закон, який вносить зміни до Податкового кодексу, який прибирає багато проблем, які мав бізнес.

Але саме для малого бізнесу він нічого особливо не покращує. На малий бізнес пішов просто такий «наїзд» у вигляді цієї мінімальної зарплати, у вигляді загроз всіх, хто працевлаштований не на повну зайнятість – перевірити, чи раптом не виплачують їм зарплати в конвертах.

Я не прихильник, звісно, тіньової економіки, але боротися з цим треба єдиним шляхом. Треба скасовувати так званий ЄСВ (єдиний соціальний внесок), переходити на іншу пенсійну систему – ця система не працює – і в такий спосіб вивести зарплати з тіні. Репресивні заходи призведуть тільки до того, що бізнес буде скорочувати робочі місця, а більшим злом, ніж тіньова зайнятість, є тільки відсутність будь-якої зайнятості. Тобто те, що зараз робить уряд – ці репресії проти бізнесу. Вони зрештою призведуть до погіршення умов для найманих працівників.