В школах Бельгії конвульсивно з гарними намірами розробляються плани по відображенню щасливого кольорового співжиття школярів. Про це свідчить так званий анти-дискрімінаційний пакт, що школи зобов’язані приймати дітей приходьків, тобто алохтонів, якщо мовою європейської демократії. І то не грає ніякої ролі, що вони немісцеві. Бо як школа хоч трохи забарвилась, то процесу цього вже не зупинити. Батькам-автохтонам нічого тоді не залишається, як масово утікати зі своїми дітьми в школи «для білих».
В Нідерландах сегрегація апартеїду за шкільними партами – фатум. HP/ De Tijd: «Більше половини з 201 амстердамських загальних шкіл насьогодні «чорні» (налічується більше ніж 70% школярів-приходьків). В 54 школах вже навіть не зустріти жодного школяра-нідерландця. 127 шкіл пристосовані для більш ніж половини відстаючих учнів з числа алохтонів.»
HP/De Tijd (26 maart 2004) сповіщала на семи сторінках вражаючу історію матері-автохтонки, яка безплідно шукала гарну школу для своєї доньки. «В Амстредамі для батьків існує малий вибір. Починаючи з 2000 року всі амстердамські державні та деякі загально-спеціалізовані школи дотримуються принципу «поштового індексу»: діти повинні ходити до найближчої від дому школи. Цей принцип направлений на змішування алохтонів з автохтонами, що сприяє засвоєнню однакового рівня освіти та інтеграції меншин.»
Але, як виявили журналісти, через принцип «поштового індексу» в Амстердамі насьогодні наявні махінації з адресами, адже «жоден батько не хоче жертвувати своєю дитиною в ім’я мультинаціональних ідеалів». «Білі» свідомі батьки мають достатньо розуму, щоб не піддаватись тиску у виборі школи. Вони бажають вибирати на користь їх власної дитини. А це означає – переїзд! Геть з міста або перебирайся в район, де живуть компактно інші «білі» батьки і де школи, виходить, автоматично стають «білими». Схоже на створення гетто для «білих» у власній країні.
Якість освіти, оточуючий клімат, порушення фундаментальних цінностей підштовхують толерантну матір посилати свою доньку в «білу» школу. «Коли я стою біля шкільних воріт і бачу череду матерів в мусульманських хустинах та платтях до кісточок, які белькочуть на незрозумілій мові, а їхні немовлята смокчуть лимонад з пляшечок в возиках, я тоді думаю: вони не стануть моїми подругами. Чи є в цьому моя провина? Частково. А з іншого боку туркені та мароканки не пустять своїх дітей до моєї хати.»
Багатонаціональне співжиття схоже на мильні бульбашки, які зіштовхуючись одна з одною в реальності, одразу ж розсипаються врізнобіч.
З матеріалів Фламс Блоку (партія фламандських націоналістів, Бельгія, Фландрія)
[12/04/2004] - Witte school - Zwarte school
http://vlaamsblok.be/index.shtml
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Школи “для білих” проти шкіл “для чорних”
Світ:
04042001s.JPG
В Нідерландах сегрегація апартеїду за шкільними партами – фатум. HP/ De Tijd: «Більше половини з 201 амстердамських загальних шкіл насьогодні «чорні» (налічується більше ніж 70% школярів-приходьків). В 54 школах вже навіть не зустріти жодного школяра-нідерландця. 127 шкіл пристосовані для більш ніж половини відстаючих учнів з числа алохтонів.»
HP/De Tijd (26 maart 2004) сповіщала на семи сторінках вражаючу історію матері-автохтонки, яка безплідно шукала гарну школу для своєї доньки. «В Амстредамі для батьків існує малий вибір. Починаючи з 2000 року всі амстердамські державні та деякі загально-спеціалізовані школи дотримуються принципу «поштового індексу»: діти повинні ходити до найближчої від дому школи. Цей принцип направлений на змішування алохтонів з автохтонами, що сприяє засвоєнню однакового рівня освіти та інтеграції меншин.»
Але, як виявили журналісти, через принцип «поштового індексу» в Амстердамі насьогодні наявні махінації з адресами, адже «жоден батько не хоче жертвувати своєю дитиною в ім’я мультинаціональних ідеалів». «Білі» свідомі батьки мають достатньо розуму, щоб не піддаватись тиску у виборі школи. Вони бажають вибирати на користь їх власної дитини. А це означає – переїзд! Геть з міста або перебирайся в район, де живуть компактно інші «білі» батьки і де школи, виходить, автоматично стають «білими». Схоже на створення гетто для «білих» у власній країні.
Якість освіти, оточуючий клімат, порушення фундаментальних цінностей підштовхують толерантну матір посилати свою доньку в «білу» школу. «Коли я стою біля шкільних воріт і бачу череду матерів в мусульманських хустинах та платтях до кісточок, які белькочуть на незрозумілій мові, а їхні немовлята смокчуть лимонад з пляшечок в возиках, я тоді думаю: вони не стануть моїми подругами. Чи є в цьому моя провина? Частково. А з іншого боку туркені та мароканки не пустять своїх дітей до моєї хати.»
Багатонаціональне співжиття схоже на мильні бульбашки, які зіштовхуючись одна з одною в реальності, одразу ж розсипаються врізнобіч.
З матеріалів Фламс Блоку (партія фламандських націоналістів, Бельгія, Фландрія)
[12/04/2004] - Witte school - Zwarte school
http://vlaamsblok.be/index.shtml
----------------------------------------------------
В тему:
Тягар білої людини
Біла раса у Європі стрімко зникає
Старенька Європа стогне під тиском чужоземців
Мігранти заповнюють Євросоюз
Бенілюкс «закручує гайки» щодо нелегалів. Почалося…
Чужоземці провокують насильство
Європа в паніці
Полювання на голландських учителів продовжується
Міжнародний день міграції – з нею намагаються боротися, як на сході, так і на заході Європи
Британці більше не соромляться власного расизму
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта